Рішення № 72357948, 22.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2018Справа № 910/23648/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про стягнення 13168,57 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення 13168,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.05.2017 у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «BMW», д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Toyota» д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який належить ТОВ «УЛФ Фінанс».

Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Toyota» - ТОВ «УЛФ Фінанс» (страхувальник), Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017 від 01.03.2017 виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Toyota» д.н.з.НОМЕР_2, страхове відшкодування в розмірі 13168,57 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_1, було застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», позивач, на підставі положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму виплаченого ним страхового відшкодування в розмірі 13168,57 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.01.2018, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.01.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 02.02.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 31.01.2018.

Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначив, що позивач не звертався до останнього з вимогою про виплату страхового відшкодування у встановленому законом порядку, а відтак обов'язок з виплати страхового відшкодування у відповідача не настав. Крім того, відповідач зазначив, що Генеральним договором добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017 від 01.03.2017 передбачено безумовну франшизу позивача у розмірі 1% від страхової суми, проте як вбачається із страхового акту, позивачем не враховано при виплаті суми страхового відшкодування франшизу у розмірі 7115,75 грн. відтак відповідач вважає, що сума страхового відшкодування має становити 6052,82 грн.

На підставі викладеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» (страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017 за умовами якого, зокрема, застраховано автомобіль марки «Toyota» д.н.з.НОМЕР_2, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3017150480923050, 23.05.2017 по вул. Липківського Митрополита, 30 в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля марки «Toyota», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.08.2017 по справі №760/9661/17, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП.

Позивач, на виконання умов Генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017 від 01.03.2017, на підставі страхового акту №АХА2211277 від 07.06.2017, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО в розмірі 13168,57 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №340936 від 08.06.2017.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку-фактури №СМУ00013312 від 26.05.2017 СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна», згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 13168,57 грн.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «BMW», д.н.з.НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3935902 у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», чинного на момент скоєння ДТП (23.05.2017). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн., розмір франшизи - 0 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Toyota», д.н.з.НОМЕР_2, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017 від 01.03.2017, перейшло право вимоги, яке Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» мало до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

В той же час, враховуючи заперечення відповідача, щодо не настання строку для виплати страхового відшкодування, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджуються обставини, викладені у позові, зокрема доведено факт настання ДТП та вину водія транспортного засобу застрахованого у відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню виплачене страхове відшкодування.

Разом з тим, як вбачається із п.28.11 Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту №01/03/2017, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику.

Згідно з розділом 23 Генерального договору, безумовна франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком по кожному та будь-якому страховому випадку. Франшиза може встановлюватись як в абсолютному значенні, так і у відсотках від страхової суми.

Відповідно до п.10.1 Генерального договору, франшиза (безумовна) за ризиком (застосовується по кожному окремому страховому випадку) згідно інформації, вказаної в реєстрі застрахованих ТЗ.

Згідно з п.10 Реєстру застрахованих ТЗ №4 від 30.04.2017, транспортний засіб «Toyota», д.н.з.НОМЕР_2 застраховано із франшизою в розмірі 1%, а страхова сума складає 711757 грн., таким чином розмір франшизи становить 7115,75 грн.

За приписами ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, позивач при розрахунку суми страхового відшкодуванням мав врахувати франшизу, визначену сторонами в договорі, та відповідно зменшити суму страхового відшкодування на суму зазначеної франшизи, натомість, як вбачається із наявного в матеріалах справи страхового акту №АХА2211277 від 07.06.2017 та Розрахунку страхового відшкодування до нього, позивачем не було враховано передбачену договором франшизу та здійснено виплату страхового відшкодування у більшому розмірі, ніж передбачено договором страхування.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню виплачене страхове відшкодування в розмірі 6052,82 грн. (13168,57 грн. страхового відшкодування - 7115,75 грн. франшизи).

На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не звертався до відповідача у встановленому законом порядку із вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, судові витрати залишаються за позивачем.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд 119; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) 6052 (шість тисяч п'ятдесят дві) грн. 82 коп. заборгованості.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 22.02.2018

Суддя Я.В. Маринченко