Рішення № 72357484, 22.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018м. ДніпроСправа № 904/10275/17за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м.Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця Левицької Світлани Валентинівни, м.Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за теплову енергію 14 427,82 грн.

Суддя Красота О.І.

За участю секретаря судового засідання Нерух Н.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Левицької Світлани Валентинівни про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання № 3668 від 19.07.2002 у розмірі 14 427,82 грн., з яких: 12 052,27 грн. основна заборгованість, 638,93 грн. пеня, 1 397,74 грн. інфляційні втрати, 338,88 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3668 від 19.07.2002 щодо своєчасної та повної сплати теплової енергії за період з 12.10.2015 по 25.03.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.01.2018 р. 11.30 год.

09.01.2018р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області розгляд справи було відкладено до 30.01.2018р. об 11:00 год.

Згідно з пунктом 1.Прикінцевих положень ЗУ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів " (Відомості Верховної ради, 2017, № 48, ст. 436) цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим у газеті "Голос України".

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" з 15.12.2017 починає роботу Верховний Суд.

Як зазначено у пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справи, які перебувають у провадженні місцевих господарських судів, подальший її розгляд відбуватиметься за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи стадію вирішення даного спору (після набрання новим ГПК України законної сили), яка відповідає стадії підготовчого провадження, а саме визначенню обставин справи, які підлягають встановленню, та зібранню відповідних доказів, суд розпочав слухання справи зі стадії підготовчого провадження.

30.01.2018р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 22.02.2018р. о 11.00 год.

21.02.2018р. Позивач направив на адресу суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу без його участі, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував у повному обсязі просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Часитною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Часитна 4 ст. 202 ГПК України встановлює, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Одже, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Позивача (заява) та представника Відповідача оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином (поштові повідомлення а.с. 74, 76, ), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Технічна фіксація судового процесу при розгляді справи по суті не здійснювалась.

Відповідно до ч.4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2002 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Левицькою Світланою Валентинівною (споживач, відповідач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання № 3668 (далі Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання відпускати споживачу енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання в потрібних йому розмірах, споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 6.1 Договору, цей договір укладається з 15.05.2002 по 31.12.2002 і діє протягом року, у випадку ненадходження ні від однієї зі сторін заяви про розірвання договору не пізніше, ніж за один місяць до спливу строку договору, договір вважається пролонгованим на наступний рік.

З документів, що наявні у матеріалах справи не вбачається, що дію договору припинено.

Згідно до таблиці 1 (а.с.8), яка є невід'ємною частиною договору об'єктом тепло споживання є приміщення по вул. Кириленка, 16/21, м. Кривий Ріг.

Облік споживання теплової енергії проводиться згідно приладу обліку, що передбачено п.2.1 договору.

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою №119 від 30.09.2011 "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа" що складає 954,05 грн за 1 Гкал (з ПДВ), постановою №383 від 31.12.2013 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 892,16 грн за 1 Гкал (з ПДВ), постановою №683 від 13.06.2014 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1294,70 грн за 1 Гкал (з ПДВ), № 489 від 28.11.2014 " Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів, (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 2235,73 грн за 1 Гкал (з ПДВ), №1088 від 31.03.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 1924,87 грн за 1 Гкал (з ПДВ).

Позивачем було поставлено Відповідачу теплову енергію за період з 12.10.2015 р. по 25.03.2017 на суму 12 052,27 грн.

На підставі чого, Позивачем Відповідачу були виставлені рахунки за спожиту теплову енергію, які отримані та підписані особисто Відповідачем, а саме:

- за листопад 2015 р. № 3668 від 30.11.2015 на суму 1 031,47 грн.,

- за грудень 2015 р. № 3668 від 31.12.2015 на суму 1 257,85 грн.,

- за січень 2016 р. № 3668 від 30.01.2016 на суму 1 647,61 грн.,

- за лютий 2016 р. № 3668 від 28.02.2016 на суму 1 627,18 грн.,

- за березень 2016 р. № 3668 від 31.03.2016 на суму 936,94 грн.,

- за квітень 2016 р. № 3668 від 30.04.2016 на суму 664,38 грн.,

- за жовтень 2016 р. № 3668 від 31.10.2016 на суму - 35,44 грн.,

- за листопад 2016 р. № 3668 від 30.11.2016 на суму 601,05 грн.,

- за грудень 2016 р. № 3668 від 31.12.2016 на суму 1 114,13 грн.,

- за січень 2017 р. № 3668 від 31.01.2017 на суму 1 183,03 грн.,

- за лютий 2017 р. № 3668 від 28.02.2017 на суму 1 145,08 грн.,

- за березень 2017 р. № 3668 від 31.03.2017 на суму 859,81 грн.,

- за квітень 2017 р. № 3668 від 30.04.2017 на суму 19,18 грн. (а.с.14-26).

Згідно п. 3.2 договору споживач сплачує за відпущену теплову енергію протягом 14-ти днів після отримання рахунку постачальника.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 11 місяць 2015 р. (а.с.27) Відповідач отримав рахунок за листопад 2015 р. № 3668 від 30.11.2015 на суму 1 031,47 грн. - 08.12.2015 р.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5000015124367 (а.с.28) відповідач отримав рахунок за грудень 2015 р. № 3668 від 31.12.2015 на суму 1 257,85 грн. - 30.11.2016 р.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 15332989 (а.с.29) відповідач отримав рахунок за за січень 2016 р. № 3668 від 30.01.2016 на суму 1 647,61 грн. - 30.11.2016 р.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5000015233735 (а.с.29) відповідач отримав рахунок за лютий 2016 р. № 3668 від 28.02.2016 на суму 1 627,18 грн. - 30.11.2016 р.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5000015535987 (а.с.30) відповідач отримав рахунок за березень 2016 р. № 3668 від 31.03.2016 на суму 936,94 грн. - 30.11.2016 р.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5000015690583 (а.с.30) відповідач отримав рахунок за квітень 2016 р. № 3668 від 30.04.2016 на суму 664,38 грн. - 30.11.2016 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 10 місяць 2016 р. (а.с.31) відповідач отримав рахунок за жовтень 2016 р. № 3668 від 31.10.2016 на суму - 35,44 грн. - 08.11.2016 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 11 місяць 2016 р. (а.с.32) відповідач отримав рахунок за листопад 2016 р. № 3668 від 30.11.2016 на суму 601,05 грн. - 05.12.2016 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 12 місяць 2016 р. (а.с.33) відповідач отримав рахунок за грудень 2016 р. № 3668 від 31.12.2016 на суму 1 114,13 грн. - 11.01.2017 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 1 місяць 2017 р. (а.с.34) відповідач отримав рахунок за січень 2017 р. № 3668 від 31.01.2017 на суму 1 183,03 грн. - 09.02.2017 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 2 місяць 2017 р. (а.с.35) відповідач отримав рахунок за лютий 2017 р. № 3668 від 28.02.2017 на суму 1 145,08 грн.- 06.03.2017 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 3 місяць 2017 р. (а.с.36) відповідач отримав рахунок за березень 2017 р. № 3668 від 31.03.2017 на суму 859,81 грн. - 05.04.2017 р.

Відповідно до реєстру рахунків та актів виконаних робіт за 3 місяць 2017 р. (а.с.37) відповідач отримав рахунок за квітень 2017 р. № 3668 від 30.04.2017 на суму 19,18 грн. - 26.04.2017 р.

Відповідачем вищезазначені рахунки не оплачено, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з такого.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.2 договору, строк оплати за поставлену теплову енергію є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за теплову енергію за період з 12.10.2015р. по 25.03.2017р. у сумі 12 052,27 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, в разі неоплати споживачем протягом 14 днів після отримання рахунку постачальника, споживач сплачує пеню в розмірі 1,0% за кожен день прострочки від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України.

У зв'язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, Позивачем нараховано пеню за період з 20.12.2016 р. по 08.11.2017 р. у сумі 638,93 грн.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 638,93 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу 3 % річних за період з 23.12.2015 р. по 20.11.2017 р. у сумі 338,88 грн. та інфляційні втрати за період з січень 2016 р. - жовтень 2017 р. у сумі 1 397,74 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3 % річних у сумі 338,88 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 397,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 230, 231 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Левицької Світлани Валентинівни (50055, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) - основний борг у розмірі 12 052,27 грн., пеню у розмірі 638,93 грн., 3% річних у розмірі 338,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 397,74 грн., судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

22.02.2018