Постанова № 72357018, 21.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2951/17 Провадження №33/773/116/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія: ст.472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці - Пікалюка М.С.,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду від 05 січня 2018 року, про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає АДРЕСА_1, водія ТОВ «Бодекс-Україна», РНОКПП невідомий, закордонний паспорт НОМЕР_2, до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 44636(сорок чотири тисячі шістсот тридцять шість) гривень 10 копійок з конфіскацією в дохід держави 1 блока клапанів «Knorr-bremse», 2 задніх фар «Hella», 8 бокових габаритних вогнів «Hella», 2 задніх ліхтарів стоп-сигналу «Hella», 4 кабелів «Hella», 2 ліхтарів підсвітки номерного знаку «Hella», 2 покришок до вантажного автомобіля загальною вартістю 44636,10 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС 4140 грн. витрат по справі за зберігання товарів та в користь держави 352,40 грн. судового збору.

ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 05.07.2017 року з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС вантажним сідловим тягачем «Сканія», номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом «Бодекс», номерний знак Е50744, не задекларував за встановленою формою 1 блок клапанів «Knorr-bremse», 2 задні фари «Hella», 8 бокових габаритних вогнів «Hella», 2 задні ліхтарі стоп-сигналу «Hella», 4 кабелі «Hella», 2 ліхтарі підсвітки номерного знаку «Hella», 2 покришки до вантажного автомобіля загальною вартістю 44636,10 гривні, що знаходились в ніші під спальним місцем в кабіні тягача та під напівпричепом і були виявлені під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, а також скасувати постанову судді та закрити провадження у справі. Посилається на те, що розгляд справи відбувся без його участі, а з оскаржуваною постановою він ознайомився лише 12.01.2018 року. Стверджує, що суд, розглядаючи справу без його участі, допустив порушення норм процесуального права, відповідно апелянт був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, пов'язані із розглядом справи. Також вказує, що судом проігноровано наявні порушення під час складання протоколу про порушення митних правил та відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження його вини.

Заслухавши захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, яка подану апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, представника митниці, який апеляцію заперечив, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не брав участі у розгляді справи, в матеріалах справи немає даних про дату вручення йому оскаржуваної постанови, а зі слів ОСОБА_3 про судове рішення він дізнався 12.01.2018 року, на думку апеляційного суду, клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови слід задовольнити.

Твердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а суд безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив його права, не заслуговують на увагу.

Так, у призначене на 08.12.2017 року судове засідання, ОСОБА_3 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, 08.12.2017 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_2, про відкладення розгляду справи у зв'язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Судом було відкладено розгляд справи на 22.12.2017 року, однак в судове засідання ОСОБА_3 та захисник не з'явились, направивши заяви про відкладення засідання. При цьому ОСОБА_3 заявив про своє перебування за кордоном, однак таку обставину жодним чином не підтвердив; ОСОБА_2 зазначила про участь в іншому судовому процесі.

Розгляд справи було відкладено на 05.01.2018 року про що за допомогою телефонограми було повідомлено адвокат ОСОБА_2, а виклик ОСОБА_3 здійснено поштовим зв'язком, відомості про вручення повістки до суду не надійшли.

Проте, у зазначену дату, ні сам ОСОБА_3, ні його захисник, не з'явились. Однак 05.01.2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 від 04.01.2018 року з якої вбачається, що з попереднім захисником адвокатом ОСОБА_2 угоду про надання правової допомоги розірвано через неналежну якість такої допомоги. Натомість 04.01.2018 року укладено відповідну угоду з новим захисником - адвокатом ОСОБА_5, якому просить надати строк для ознайомлення із справою та фотокопії її матеріалів.

Таким чином, судом першої інстанції вжито усіх заходів для неодноразового повідомлення про час та місце розгляду справи ОСОБА_3 та його захисника, тому вони достовірно знали про розгляд Любомльським районним судом справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_3, однак рухом справи не цікавились та не вживали заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З аналізу зазначених норм Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Оскільки останнім днем для накладення можливого стягнення є 05.01.2017 року, то суд вірно вважав, що поведінка ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 свідчить про зловживанням ними процесуальними правами з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 шляхом відкладення розгляду протоколу поза межі передбачених ст.467 МК України строків.

За таких обставин, суд першої інстанції не порушив вимоги законодавства та правильно розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника.

Відповідно до вимог ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій і точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення).

Диспозицією ст.472 МК України передбачено відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_3 зазначеного в постанові адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.

Зокрема, вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю стверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил №2304/20500/17 від 05.07.2017 року (а.с.1-4), копією контрольного талона для проходження по «червоному коридору» серії ТАВ НОМЕР_3 від 05.07.2017 року (а.с. 5), митною декларацією ОСОБА_3 від 05.07.2017 року у якій останній власноручним підписом ствердив про свою обізнаність з тим, що повідомлення у митній декларації недостовірних відомостей тягне за собою відповідальність згідно із законом (а.с.6) та товаросупровідними документами: CMR №245440 від 04.07.2017 p., фактуру VAT 1495/07/2017 від 04.07.2017 p., MRN 17PL363010Е0339088 та EE№UA806000/2017/903086 відповідно до яких переміщувався вантаж: «напівпричіп марки «Bodex» р.н. Е5 0744»; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205010/2017/120365 від 05.07.2017 року, у якому зафіксовано факт виявлення в результаті повного митного огляду транспортного засобу та заявленого вантажу, незадекларованого товару, а саме: 1 блоку клапанів «Knorr-bremse», 2 задніх фар «Hella», 8 бокових габаритних вогнів «Hella», 2 задніх ліхтарів стоп-сигналу «Hella», 4 кабелів «Hella», 2 ліхтарів підсвітки номерного знаку «Hella», які знаходився в ніші під спальним місцем в кабіні вантажного сідлового тягача «Scania» реєстраційний номер НОМЕР_1 та 2 покришок до вантажного автомобіля, які розміщувались під напівпричіпом марки «Bodex» р.н. Е5 0744 (а.с.11-12); письмовими поясненнями ОСОБА_3, згідно яких він вказав, що фактура на куплені ним запчастини, які він забув задекларувати, не була долучена продавцем до інших документів, наданих йому (а.с.13), висновком експерта №142005901-1393 від 18.07.2017 року (а.с. 25-29) згідно якого, загальна вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у даній справі становить 44636,10 грн.

Що стосується доводів ОСОБА_3 про те протокол про порушення митних правил йому не вручався та у ньому відсутні запис про його відмову у підписанні протоколу, то вони не заслуговують на увагу, оскільки в вказаному протоколі (а.с. 4) зазначено, що ОСОБА_3 від підпису протоколу та одержання його примірника відмовився. Вказане підтверджується підписами посадової особи ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7, та ОСОБА_8

Крім того є безпідставними посилання правопорушника про те, що при визначенні вартості вилучених товарів суд першої інстанції не врахував фактуру №1519/07/2017, оскільки у фактурі назви товарів зазначено як 1 комплект «електрики» та 1 штуку «пневматики», що не відповідає фактичному асортименту переміщуваних товарів.

Враховуючи те, що при перетині митного кордону ним не було задекларовано ні усно ні письмово товар, який був вилучений під час огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

При накладенні стягнення суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому обґрунтовано наклав стягнення в межах санкції ст.472 МК України - у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних предметів з їх конфіскацією.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_3, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 294 КпАП України, ст. 530 МК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 січня 2018 року в даній справі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 05 січня 2018 року щодо нього - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В.В.Гапончук

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 21.02.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай