Ухвала суду № 72356684, 21.02.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/878/18

Провадження № 2/0274/1320/18

УХВАЛА

21.02.2018 року суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення заборгованості по сплаті аліментів,-

встановив:

Позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, згідно якого просить збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Бердичівського міськрайонного суду та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, крім іншого просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом №2-1238 від 28.04.2011 року у розмірі 19748 грн.

Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження вважає, що вказана позовна заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 р.) .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. В позовінй заяві не зазначено в повній мірі зазначених відомостей, зокрема: поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача та відповідача.

В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціни позову.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів, визначається сумою, яка стягується, чи оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах про стягнення аліментів, визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинні бути зазначені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують ці обставини.

Зокрема в позовній заяві не викладено обставини та не додано доказів матеріального стану позивача та відповідача; не в повній мірі викладено обставини про те, чи має відповідач інших утриманці.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви усі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, в порушення вказаних вимог позивач, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на певні письмові докази, додав до позовної заяви лише їх копії без засвідчення такої копії належним чином. Також в якості доказу до позовної заяви не долучено рішення суду, згідно з яким відповідача зобов'язвно сплачувати аліменти, та доказів розміру понесених витрат на послуги адвоката.

Крім того, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за позовною вимогою про стягнення заборгованості по аліментам.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру (в тому числі за вимогу про стягнення заборгованості аліментів) судовий збір сплачується за ставкою в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позовної заяви становить 704,80 гривень.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704,80 гривень за наступними реквізитами: р/р 31216206700005, отримувач коштів - Бердичівське УДКСУ, код ЄДРПОУ 37752874, бонк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код 22030101. В якості підтвердження оплати надати суду оригінал платіжного документа.

Суд звертає увавгу позивача, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, тобто позивачі за подання позовної заяви про стягнення заборгованості по аліментам від сплати судового збору не звільняються.

Отже, вказані недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення заборгованості по сплаті аліментів.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом написання нового тексту позовної заяви у кількості копій, відповідно до кількості відповідачів у справі.

Роз’яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині сплати судового збору подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайсуд. Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.М.Вдовиченко