Ухвала суду № 72356408, 22.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

22 лютого 2018 року м. Київ № 826/16189/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 азвернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.02.2018 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 812 від 14.11.2017, заборонити Публічному акціонерному товариству «Миколаївцемент» проведення процедури «сквіз аут» до набрання чинності ухваленого рішення в адміністративній справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у випадку дії та реалізації оскаржуваного рішення, позивач не зможе поновити свої права, оскільки його акції будуть вилучені за заниженою ціною.

Так, відповідно до приписів, встановлених ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи та вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення адміністративного позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вимога зупинити дію рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 812 від 14.11.2017 та заборонити Публічному акціонерному товариству «Миколаївцемент» проведення процедури «сквіз аут» до набрання чинності ухваленого рішення в адміністративній справі, є передчасною та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Слід зазначити, що протиправність оскаржуваних дій/ рішень підлягає встановленню судом при вирішенні справи по суті.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 256 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі №826/16189/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко