Рішення № 72356356, 16.02.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1265/17

2-а/0187/34/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Дудки В.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військового комісара Петриківського районного військового комісаріата ОСОБА_3, третя особа Петриківський районний військовий комісаріат про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними, визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною, її скасування,-

В С Т А Н О В И В:

21.11.2017 ОСОБА_2 (далі Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом (з урахуванням доповнень до позову від 15.12.2017, 10.01.2018) до військового комісара Петриківського районного військового комісаріату ОСОБА_3 (далі Відповідач), яким просила визнати дії військового комісара Петриківського районного комісаріату Дніпропетровської області ОСОБА_3 щодо складання ним 06 листопада 2017 року постанови № 78/4 про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ст. 210-1 КУпАП протиправними; визнати постанову № 78/4 від 06 листопада 2017 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що постановою № 78/4 військового комісара Петриківського районного військового комісаріату ОСОБА_3 від 06.11.2017 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Зазначає, що дана постанова винесена з грубими та суттєвими порушеннями Конституції України, Положення про військові комісаріати, вимог діючих статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

- у порушення вимог ст. 278 КУпАП військовий комісар ОСОБА_3 не провів попередню підготовку до розгляду справи та не вирішив ряд питань: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

- 06.11.2017 військовий комісар ОСОБА_3 взагалі не запрошував до кабінету для розгляду справи, не представлявся, не оголошував яка ж справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, не роз’яснював її прав та обов’язків, не оголошував протокол про адміністративне правопорушення, не досліджував у її присутності доказів та не розглянув її письмове клопотання про участь представника у розгляді справи, тобто розгляд справи не проводився у порядку встановленому ст. 279 КУпАП. Крім того вказана постанова не має посилання на номер адміністративної справи, в якій також відсутні письмові докази: письмові пояснення двох свідків, які підписали протокол, доказ перебування її на посаді завідувача військово-облікового бюро Єлизаветівської сільської ради, її посадові обов’язки, докази того, що 17.08.2017 нею була здійснена реєстрація ОСОБА_4; а також не наводяться конкретні обставини правопорушення, якщо б такі мали місце, час та місце правопорушення.

- у порушення вимог ст. 277-2 КУпАП військовий комісар ОСОБА_3 не надіслав попередньо, за три доби до розгляду справ повістку із зазначенням у ній дати і місця розгляду; не звернув увагу, що стаття за якою було притягнуто її до відповідальності має дві частини, за якою вона не може водночас притягуватися до адміністративної відповідальності, тобто підписавши постанову не навів у ній диспозицію ст. 210-1 з її частиною. В Законі України ''Про військовий облік та військову службу'', який наведено в протоколі не має прямої дії щодо ст. 210-1 КУпАП, оскільки об’єктом правопорушення зазначеного Закону є суспільні відносини у сфері виконання військового обов’язку і несення військової служби.

Окрім цього, адміністративне стягнення у вигляді штрафу застосовано до неї 06.11.2017, тобто через 2 місяці 18 днів з моменту вчинення правопорушення, що свідчить про порушення вимог ст. 38 КУпАП; застосовано Закон ''Про військовий обов’язок і військову службу'' в редакції від 26.12.2015, який втратив законну силу.

Наведене свідчить про відсутність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, у тому вигляді, який він наведений в постанові № 78/4 від 06.11.2017 і підписаний військовим комісаром ОСОБА_3

Ухвалою суду від 19.12.2017 за клопотанням Позивача до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Петриківський районний військовий комісаріат.

Провадження у справі ухвалою суду від 10.01.2018 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання дій субєкта владних повноважень протиправними (справа № 804/8825/17).

У зв'язку з тим, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2017 позовну заяву у адміністративній справі № 804/8825/17 залишено без руху, при цьому провадження у такій справі не відкривалось, то провадження 31.01.2018 було відновлено та розгляд справи призначено у підготовче судове засідання на 13.02.2018.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 13.02.2017 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 08.11.2017 – у судовому засіданні позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані в позові та доповненнях до позову підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 10.01.2018 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення складено за фактом правопорушення, коли воно саме було виявлено. Підтвердив те що, мається копія розпорядження сільського голови, згідно якого на Позивача покладено повноваження щодо виконання функцій та обов'язків органу реєстрації фізичних осіб за місцем проживання. Звернув увагу, що в позові зазначений неіснуючий Закон України ''Про військовий облік та військову службу'', натомість вірним є Закон України ''Про військовий обов'язок і військову службу''. Погодився з представник Позивача, що можливо протокол був складений з порушеннями. Також зазначив, що оскаржувана постанова була скасована вищестоячим органом та направлена на новий розгляд, на якій стадії процесу йому не відомо, оскільки його наказом було переведено на іншу посаду.

05.01.2018 надіслав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вважає пред'явлений позов таким, що не підлягає до задоволення. Мотивуючи тим, що під час перевірки наявних у військоматі документів листування з органами місцевого самоврядування, а саме: повідомлення Єлизаветівської сільської ради про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов'язаних від 28.08.2017 № 360 був встановлений факт правопорушення з боку посадових осіб Єлизаветівської сільської ради. Відповідно до листа Єлизаветівської сільської ради від 05.10.2017 № 453 ОСОБА_2 є посадовою особою місцевого самоврядування – завідувач військово-облікового бюро, на яку покладено здійснення повноважень у сфері реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб розпорядженням сільського голови від 21 квітня 2016 року № 26-р. Всупереч вимогам абз. 1 пункту 2 статті 38 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'', абз. 11,13,17 ст 18 Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'' та абз. 3,13,14 ст. 15 Закону України '' Про оборону України'' ОСОБА_2 прийняла рішення та здійснила реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, солдата запасу, незважаючи на відсутність в належному йому військово-обліковому документі позначки військового комісаріату про перебування на військовому обліку. Правопорушення, скоєнне посадовою особою сільської ради, мало суттєві наслідки, а саме сприяло ухиленню військовозобов'язаного, придатного за станом здоров'я від військового обліку. Рішенням військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату № 01/17 від 23.11.2017 за результатами розгляду скарги на постанову військового комісара Петриківського військового комісаріату від 06.11.2017 № 78/4 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 210-1 КУпАП, дану постанову було скасовано у порядку ст. 293 КУпАП та надіслано справу на новий розгляд. Просить закрити провадження у вищезазначеній справі.

Представник третьої особи ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності від 09.01.2018 – проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі. В подальшому надала до суду заяву від 13.02.2018 про слухання справи без її участі (а.с. 203).

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, постановою № 78/4 військового комісара Петриківського районного військового комісаріату Дніпропетровської області, підполковником ОСОБА_3 від 06 листопада 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.18).

Постанову № 78/4 від 06.11.2017 винесено за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП від 06 листопада 2017 року (а.с.19).

Відповідно до вказаних протоколу та постанови ОСОБА_2, виконуючи посадові обов’язки завідувача військово-облікового бюро Єлизаветівської сільської ради, покладені на неї Розпорядженням Єлизаветівського сільського голови від 21.04.2016 № 26-р, 17.08.2017 здійснила реєстрацію місця проживання гр. України, солдата запасу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Єлизаветівської сільської ради.

ОСОБА_4 на момент здійснення реєстрації ніде не перебував на військовому обліку та не мав в військово-обліковому документі позначки військового комісаріату про перебування на військовому обліку (раніше знятий з військового обліку в Дніпродзержинському об’єднаному військовому комісаріаті, на військовий облік за місцем проживання до Петриківського районного військового комісаріату прибув 30.08.2017). Факт реєстрації місця проживання військовозобов’язаного без попереднього взяття його на військовий облік у військовому комісаріаті посадовою особою сільської ради порушує вимоги абз. 1 п. 2 ст. 38 Закону України '' Про військовий обов’язок та військову службу''.

Факт реєстрації підтверджується письмовою заявою № 268 від 17.08.2017 про реєстрацію місця проживання поданою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 85).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та тягне за собою накладення штрафу.

Одним з об’єктів цього правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, правові основи яких в свою чергу закріплені в Законах України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію''; Закон України ''Про оборону України'' та відповідних підзаконних нормативних актах.

Суб’єктом вказаного правопорушення є громадяни або посадові особи.

При цьому статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Отже, суб’єктом даного правопорушення є посадова особа підприємства, установи або організації відповідно до покладених на неї службових обов’язків.

Так, згідно Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'', статті 5 ч.8 порядок утворення, функції, права та обов'язки мобілізаційних підрозділів органів державної влади, інших державних органів, а також функції, права та обов'язки працівників з питань мобілізаційної роботи визначаються відповідно до цього Закону в порядку ( 587-2006-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Типового Положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 587 статті 7 Права, обов'язки та конкретні освітньо-кваліфікаційні вимоги до начальника і працівників мобілізаційного підрозділу визначаються положенням про мобілізаційний підрозділ та посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження сільського голови Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 26-р від 21.04.2016 ''Про здійснення повноважень у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб'' покладено на завідувача військово-облікового бюро ОСОБА_2 повноваження щодо виконання функцій та обов’язків органу реєстрації фізичних осіб за місцем проживання (перебування) в тому числі:

- реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання перебування осіб в межах селища;

- передача інформації та / або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання (перебування) осіб до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.81).

Між тим, в матеріалах також наявні Функціональні обов’язки, затверджені сільським головою від 01.01.2016 якими на ОСОБА_2І покладено., вже як інспектора військово – облікового столу, тобто працівника з питань мобілізаційної роботи, а саме:

- брати на військовий облік в триденний строк військовозобов’язаних та призовників, які прибули на строк більше трьох місяців на територію, яка обслуговується, знімати з обліку військовозобов’язаних і виключати із списку призовників після їх вибуття в іншу місцевість на постійне або тимчасове проживання;

- виявляти військовозобов’язаних які постійно або тимчасово проживають на території, що обслуговується і не перебувають на військовому обліку, та призовників, які не пройшли приписку до призовних дільниць, виявлених військовозобов’язаних брати на військовий облік, а допризовників направляти у військовий комісаріат;

- оповіщати на вимогу військового комісара військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату і забезпечити своєчасне прибуття за викликом.

Таким чином, суд вважає, що на Позивача (посадової особи сільської ради, завідувач військово-облікового бюро, яка здійснила реєстрацію місця проживання військовозобов’язаного без попереднього взяття його на військовий облік у військовому комісаріаті, так визначено протоколом та постановою від 06.11.2017) саме відносно якої було винесено постанову, покладено лише повноваження щодо виконання функцій та обов’язків органу реєстрації фізичних осіб за місцем проживання (перебування), а ні як не відноситься до її прямих обов’язків інспектора військово – облікового столу, тобто працівника з питань мобілізаційної роботи, визначених Функціональними обов’язками, за невиконання яких Позивач повинна нести відповідальність за ст. 210-1 КУпАП.

Отже, з аналізу зазначених норм необхідно зробити висновок, що на сільські ради як органи місцевого самоврядування покладені обов’язки з ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників у порядку, визначеному підзаконними нормативними актами, при цьому персональну відповідальність за здійснення цих заходів несе керівник органу місцевого самоврядування, тобто сільський голова. Тільки у разі, якщо за розпорядженням керівника органу місцевого самоврядування вказані службові обов’язки безпосередньо покладені на іншу посадову особу, остання може бути притягнута до відповідальності у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Крім того, виходячи з положень абзацу першого п. 2 ст. 38 Закону України ''Про військовий обов’язок і військову службу'' та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 '' Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних'' п. 58, органи виконавчої влади, які здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані здійснювати реєстрацію за місце проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання або перебування.

Суд зауважує на тому, що вищезгадана заява від 17.08.2017 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 була прийнята секретарем сільської ради, яка перевірила наявність та правильність необхідних документів для відповідної реєстрації, про що свідчить підпис такої особи без зазначення прізвища, ім’я, по-батькові.

Після чого, посадовою особою Єлизаветівської сільської ради ОСОБА_2 на яку покладено повноваження щодо виконання функцій та обов’язків органу реєстрації фізичних осіб за місцем проживання (перебування) було здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_4, що підтверджується відбитком штампу про здійснення реєстрації, наявної в копії паспорта серії АК № 700420 (а.с.84).

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

При винесенні посадовою особою вищезазначеної постанови, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, судом було встановлено низку порушень при винесенні такої постанови, які полягають в наступному.

Згідно ч.2 ст. 278 КУпАП Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Статтею ст. 256 КУпАП визначено, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: зокрема нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

Однак протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова містить посилання на нормативний акт, визначений посадовою особою, який не передбачає відповідальність за вчинення Позивачем вказаного правопорушення. Взагалі відсутні посилання на норми Закону України ''Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'', Закон України ''Про оборону України''.

Таким чином, компетентна особа повинна була в протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначити нормативний акт в якому полягало порушення позивача законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій, і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, тобто в подальшому винесення постанови.

Також в ньому та постанові не зазначена частина статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_2, оскільки диспозиція статті 210-1 КУпАП містить дві частини.

Отже, вказані порушення є істотними, факт можливих порушень при винесенні протоколу та постанови Відповідач в судовому засіданні не заперечував.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно Позивача та приймаючи оскаржувану постанову за ст. 210-1 КУпАП, Відповідачем порушено приписи ст. ст. 278, 280 КУпАП, оскільки не було перевірено, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена Відповідачем з порушенням норм законодавства.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки надані письмові докази Відповідачем, які б підтверджували наявність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, за яке її було піддано стягненню, матеріали справи не містять, суд з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, а саме усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП, та вважає за необхідне провадження закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Інші доводи сторін, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 286 ч.3 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право:

- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова № 78/4 у справі про адміністративне правопорушення від 06.11.2017 рішенням № 01/17''про результати розгляду скарги на постанову від 06.11.2017 № 78/4'' ТВО військового комісару Дніпропетровським обласного військового комісаріату полковником ОСОБА_5 була скасована та направлена на новий розгляд.

Відповідно ч. 1 п.8 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Однак, суд звертає увагу, таке виправлення вищестоячим органом не відновлює законних прав та інтересів Позивача, а тому суд не вбачає застосування таких дій вищезазначених нормативних актів, як закриття провадження чи направлення справи на новий розгляд компетентному органу, виходячи з того, що наявні підстави для прийняття судового рішення про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до військового комісара Петриківського районного військового комісаріату ОСОБА_3, третя особа Петриківський районний військовий комісаріат про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними, визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною, її скасування задовольнити.

Визнати протиправними дії військового комісара Петриківського районного військового комісаріату ОСОБА_3 щодо складання ним 06.11.2017 року постанови № 78/4 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст..210-1 КУпАП.

Скасувати постанову № 78/4 від 06.11.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петриківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_7