Рішення № 72356199, 21.02.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі,54а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2018 р. Справа № 903/968/17 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О. за участю секретаря судового засідання Хомич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/968/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МК-Сервіс”, м. Слов’янськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум Трейд”, м. Луцьк

про стягнення 746 704,40 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: н/з,

від відповідача: ОСОБА_1 (дов. від 01.12.2017р.),

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю “МК-Сервіс” звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум Трейд” 746 704,40 грн., з них: 690 295,72 грн. заборгованості згідно з договором поставки № 9пм16 від 01.02.2016р., 39 989,81 грн. пені, 11 813,45 грн. збитків, завданих інфляцією, 4 605,42 грн. процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 9пм16 від 01.02.2016р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 22.12.2017 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.01.2018 року.

16.01.2018р. представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання від 15.01.2018р. про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що станом на 15.01.2018р. між ТзОВ “Континіум Трейд” та ТзОВ “МК-Сервіс” проводиться звірка взаємних розрахунків; зазначив, що згідно з бухгалтерськими даними ТзОВ “Континіум Трейд” сума боргу становить 689 515,95 грн.

Ухвалою суду від 17.01.2018р. відкладено підготовче засідання на 05.02.2018р., запропоновано сторонам провести звірку взаємних розрахунків, акт звірки подати суду.

02.02.2018р. позивач електронною поштою надіслав на адресу суду заяву б/н від 02.02.2018р., в якій зазначає про те, що 26.01.2018р. позивачем відповідачу було направлено лист та акт звірки взаємних розрахунків для проведення уточнення заборгованості, проте відповідач ігнорує направлені претензії та акти. Також позивач в заяві просив підготовче засідання проводити за відсутності позивача у зв’язку із складнощами прибуття.

Представники сторін в судове засідання 05.02.2018р. не з’явилися, акту зірки взаємних розрахунків суду не подали.

Ухвалою суду від 05.02.2018р. підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.02.2018р.

16.02.2018р. представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання № 47 від 16.02.2018р., в якому зазначив, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 25.01.2018р. сума боргу станом на 25.01.2018р. становить 690 295,72 грн., а згідно з бухгалтерськими даними ТзОВ “Континіум Трейд” сума боргу становить 689 521,85 грн.

Також 16.02.2018р. представником відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подано заяву про розстрочку виконання рішення. На обгрунтування поданої заяви відповідач посилається на скрутне фінансове становище Маріупольської філії ТзОВ “Континіум Трейд”.

19.02.2018р. позивач за допомогою електронного зв’язку подав до суду заяву від 19.02.2018р., в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача у зв’язку із значною віддаленістю місцезнаходження та складні погодні умови, за наявними у справі матеріалами; позовні вимоги підтримує повністю.

21.02.2018р. представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання № 50 від 21.02.2018р., в якому зазначає, що суму основного боргу в розмірі 690 295,72 грн. визнає.

Представник позивача в судове засідання 21.02.2018р. не з’явився, про судовий розгляд був належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.02.2018р. позовні вимоги на суму 690 295,72 грн. визнав, просив розстрочити виконання рішення суду у зв’язку із скрутним фінансовим становищем ТзОВ “Континіум Трейд” .

Враховуючи те, що відповідач визнав позов в частині суми основного боргу, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 21.02.2018р., судом було вирішено спір за відсутності представника позивача, зважаючи на те, що позивача належним чином було повідомлено про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 690 295,72 грн. заборгованості підлягає до задоволення з огляду на таке.

01.02.2016р. між ТзОВ “МК-Сервіс” як постачальником та ТзОВ “Континіум Трейд” в особі Маріупольської філії як покупцем було укладено договір поставки № 9ПМ16, згідно з п. 2.1. якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 8.1.4. договору при поставці ціна товару вказується в товарних накладних, які надаються постачальником покупцю разом з товаром, і ця ціна повинна відповідати ціні на товар, що вказана у підписаній сторонами та дійсній на момент поставки специфікації.

Згідно з п. 8.2.1. договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору поставки № 9ПМ16 від 01.02.2016р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 690 295,72 грн., що підтверджується копіями накладних (а.с. 127-250, т. 1; а.с. 1-86, т. 2).

Відповідач вартості переданого йому на підставі договору поставки № 9ПМ16 від 01.02.2016р. товару не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар на час розгляду справи становить 690 295,72 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.01.2018р., підписаним представниками сторін.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 690 295,72 грн., або доказів її оплати, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У зв'язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, визначеного договором поставки № 9ПМ16 від 01.02.2016р. позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 39 989,81 грн. пені, 11 813,45 грн. збитків, завданих інфляцією, 4 605,42 грн. процентів річних (розрахунки знаходяться в матеріалах справи а.с. 15-126, т.1).

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.5. договору поставки № 9ПМ16 від 01.02.2016р. в разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати переданого товару, встановлених 8.2.1. договору поставки, з нього слід стягнути 39 989,81 грн. пені, 11 813,45 грн. збитків, завданих інфляцією, 4 605,42 грн. процентів річних.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду до задоволення не підлягає з огляду на таке.

У відповідності із ст. 331 Господарського кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом в часі.

Обов'язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

До заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідачем не додано доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище Маріупольської філії ТзОВ “Континіум Трейд”.

Самі по собі обставини, на які посилається відповідач не свідчать про неможливість виконання рішення суду, оскільки відповідачем не подано доказів, які б підтверджували відсутність коштів.

Разом з цим, відповідачем не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із позивачем в майбутньому, оскільки розстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку розстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

У зв’язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Клопотання ТзОВ “Континіум Трейд” про розстрочку виконання рішення суду залишити без задоволення.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум Трейд” (43000, м.Луцьк, пр-т Соборності, 43, код ЄДРПОУ 33170637) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МК-Сервіс” (84100, Донецька область, м.Слов’янськ, вул. Шевченко, 22, офіс 7, код ЄДРПОУ 39994616) 690 295 грн. 72 коп. заборгованості, 39 989 грн. 81 коп. пені, 4 605 грн. 42 коп. процентів річних, 11 813 грн. 45 коп. збитків, завданих інфляцією, 11 200 грн. 57 коп. витрат, пов’язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 22.02.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя І. О. Якушева