Рішення № 72356175, 20.02.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Чернігів Справа № 750/14253/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Федорок К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування пункту 10 рішення Чернігівської міської ради №21/VІІ-22 від 29 червня 2017 року про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний №17) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення не містить мотивів відмови у задоволенні заяви позивача.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно з статтею 229 КАС України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до Чернігівської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів в м.Чернігові (будівельний №17) орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Пунктом 10 рішення Чернігівської міської ради №21/VII-22 від 29.06.2017 відповідач у черговий раз відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний №17) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 9).

Згідно з ч. 1 ст. 140 Конституції України та ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобовязує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Крім того, згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання з регулювання земельних відносин.

Таким чином, суд вважає, що у разі звернення особи із заявою в порядку ст. 118 Земельного кодексу України до міської ради про виділення земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту земельної документації, заява має бути розглянута міською радою виключно на пленарному засіданні та, за результатами розгляду заяви, має бути прийнято відповідне рішення. При цьому, рішення про відмову у задоволенні клопотання згідно наданими громадянами документами повинно бути мотивоване, із зазначенням підстав для такої відмови.

Оскаржуваний позивачем пункт рішення відповідача не відповідає вищевказаним положенням Земельного кодексу України, оскільки рішення про відмову у задоволенні вищевказаної заяви прийнято без зазначення мотивів відмови та підстав для такої відмови.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача необхідно визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення Чернігівської міської ради №21/VІІ-22 від 29 червня 2017 року про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Танкістів (будівельний №17) орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради (вул. Магістрацька, 7, м. Чернігів) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Рокосовського, б. 6-а, кв. 14, м. Чернігів) понесені судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2018 року.

Суддя О.В. Заяць