Рішення № 72356170, 19.02.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі,54а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2018 р. Справа № 903/933/17 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/933/17

позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств

до фізичної особи - підприємця Волинця Олександра Петровича, с. Зміїнець, Луцького району, Волинської області

про стягнення 21 135 грн. неустойки,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Гринчук І.С. (дов. № 108/1 від 12.05.2017р.)

від відповідача: Волинець О.П. - підприємець,

в с т а н о в и в:

11.12.2017р. позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Волинської області, в якій просив на підставі ст.785 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 21 135 грн. неустойки за неповернення торговельного місця за період з 21.07.2017р. по 05.12.2017р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує обов'язку щодо повернення торговельного місця № 1822 площею 39 м. кв. на ринку "Завокзальний" за адресою: м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого,1.

Ухвалою суду від 14.12.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.01.2018р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ухвалою суду від 17.01.2018р. постановлено справу № 903/933/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.02.2018р.

В судовому засіданні 19.02.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні 19.02.2018р. позов визнав.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 21 135 грн. неустойки за період з 21.07.2017р. по 05.12.2017р. обґрунтована і підлягає до задоволення з огляду на таке.

14 лютого 2009 року між позивачем - Волинською обласною спілкою споживчих товариств як орендодавцем та відповідачем - фізичною особою-підприємцем Волинцем Олександром Петровичем як орендарем було укладено договір №1041 оренди торговельного місця, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування торговельне місце, розташоване у м. Луцьку на ринку "Завокзальний" по вул. Карпенка Карого, 1, площею 39 кв.м., для розміщення об'єкту торгівлі (малої архітектурної форми) за №1822, яка не є власністю орендодавця.

Згідно з п. 1.2 договору передача торговельного місця в тимчасове користування не спричиняє передачу орендареві права власності на це місце, власником залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом терміну дії цього договору без права суборенди та приватизації.

Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що вступ орендаря у користування орендованим місцем настає одночасно із підписанням сторонами даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору розмір орендної плати за торговельне місце складає 2 028 грн. на місяць. Крім того, орендар компенсує орендодавцю витрати по оплаті використаної електричної енергії згідно показів лічильника, розміщеного на об'єкті торгівлі.

Відповідно до положень пункту 3.2 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15-го числа поточного місяця.

09 лютого 2011 року між Волинською обласною спілкою споживчих товариств та підприємцем Волинцем О.П. було підписано додаткову угоду до договору №1041 оренди торговельного місця від 14.02.2009р., якою було внесено зміни до п. 3.1 угоди та викладено його в наступній редакції: "Орендна плата за торговельне місце за місяць оренди становить 2 340 грн."

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.05.2014 року у справі №903/427/14, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року, встановлено, що договір оренди торговельного місця №1041 від 14.02.2009 року припинив свою дію 01.01.2014 року і підприємець Волинець О.П. протягом 10-ти днів після припинення дії договору зобов'язаний був звільнити торговельне місце від малої архітектурної форми.

Згідно з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2017р. у справі № 903/584/17 про стягнення з підприємця Волинця О.П. 28 834 грн. неустойки за прострочення в звільненні торговельного місця площею 39 м.кв. на ринку «Завокзальний» за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка Карого, 1 за період з 16.01.2017р. по 20.07.2017р. позов задоволено. Рішення набрало законної сили.

11.12.2017р. позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 21 135 грн. неустойки за прострочення в звільненні торговельного місця площею 39 м. кв. на ринку "Завокзальний" за адресою: м.Луцьк, вул. Карпенка Карого,1, за період з 21.07.2017р. по 05.12.2017р.

На підтвердження факту продовження користування відповідачем об'єктом оренди позивач подав акт від 06.12.2017р., складений комісією в складі: Голяра В.В. - головного інженера ринку, Хомич C.Л - інспектора з основної діяльності, Гринчука І.С. - юриста Волинської облспоживспілки про те, що станом на 06.12.2017р. металева конструкція (мала архітектурна форма) № 1822, що належить приватному підприємцю Волинцю О.П., знаходиться на території ринку «Завокзальний» облспоживспілки (м. Луцьк, вул. Карпенка Карого, 1).

Згідно з ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Частинами 1-2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На час розгляду справи відповідач не подав суду доказів на підтвердження повернення торговельного місця позивачу, звільнення його від малої архітектурної форми.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Отже, законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

Неустойка за період з 21.07.2017р. по 05.12.2017р. нарахована позивачем, виходячи із розміру щомісячної орендної плати, встановленого додатковою угодою від 09.02.2011р. Розрахунок неустойки знаходиться в матеріалах справи (а.с. 17).

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 526, 551, 611, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230, 283, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Волинця Олександра Петровича (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств (43016, м.Луцьк, вул. Ковельська,13, код ЄДРПОУ 01743401) 21 135 грн. неустойки, 1600 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 22.02.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя І. О. Якушева