Рішення № 72355603, 20.02.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9919/17

Провадження № 2/185/998/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Гордиченко Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд –

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку щомісяця до досягнення їх неповнолітньою дитиною: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалася на те, що вона з відповідачем по справі уклали шлюб, який зареєстрований 14 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 384. Від шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний час діти знаходяться на повному її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Також відповідач не надає їй ніякої допомоги на її утримання по догляду за дітьми, чим ставить її в дуже скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило.

Відповідач не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом по справі встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, відповідно до копії свідоцтва про шлюб, який зареєстрований 14 липня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 384. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких, відповідно до копій свідоцтв про народження, записаний відповідач ОСОБА_2 (а.с. 6, 7). На даний час діти знаходяться на повному утриманні позивачки. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей та позивачки не надає.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Як передбачає ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина має право на своє утримання під час вагітності та до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3--1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3--2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності та враховуючи те, що відсутні дані стосовно незадовільного стану здоров'я відповідача чи знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім'ї, яких він зобов'язаний утримувати, матеріального стану, будь-яких зобов'язань іншого характеру, зважаючи на положення ст. 27 Конвенції про права дитини, відповідно до якої батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача виплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача виплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви в провадження судових органів України, тобто з 14 грудня 2017 року.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 430 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент. номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент. номер НОМЕР_2, на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 грудня 2017 року до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент. номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент. номер НОМЕР_2, на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14 грудня 2017 року та до досягнення дитиною: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. номер НОМЕР_1, на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко