Вирок № 72355493, 22.02.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3057/17

Провадження № 1-кп/175/187/17

Вирок

Іменем України

22 лютого 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Сербіна Б.О.,

захисників Пінчук Л.Л., Коваленка С.О.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040440000933 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого на підприємстві «Комплекс «Авто Імперія», проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 раніше судимого 04.11.2015 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.296 ч.4, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Павлоград Дніпропетровської області, там же зареєстрованого АДРЕСА_2 громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

21 червня 2017 року у нічний час, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, вступивши між собою у попередню змову з метою таємного викрадення чужого майна, на приналежному ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 автомобілі НОМЕР_2 прибули на вул. Джерельну у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, у вказаний час і у вказаному місці, обвинувачені, упевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів зсунули металеву кришку люку з колодязя кабельної каналізації ККЗ № 7761/ВМ17/1-1204-1209 лінії кабельного зв'язку, після чого незаконно проникли до вказаного колодязя, звідки за попередньою змовою в групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, шляхом демонтування таємно викрали кабель телефонного зв'язку ТПП 100х2х0,5 довжиною приблизно 140 метрів, котрий є складовою частиною ЛКЗ і відноситься до АТС № 761/ВМ17/1 інв. № 1002576, загальною вартістю 18660,60 грн., що перебуває на балансі та у власності ПАТ «Укртелеком» (далі Товариство), який для зручності транспортування розділили на фрагменти різної довжини та завантажили у салон автомобіля, на якому з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли Товариству матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Продовжуючи спільні злочинні дії, цього ж дня у нічний час, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на автомобілі НОМЕР_2 прибули на вул. Шосейну у м. Підгородне, де упевнившись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підшуканих інструментів, зсунули металеву кришку люку з колодязя кабельної каналізації ККЗ № 7761/ВМ17/1-9110,9111 лінії кабельного зв'язку, після чого проникли до вказаного колодязя, звідки за попередньою змовою в групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, шляхом демонтування таємно викрали кабель телефонного зв'язку МКСАШп 4х4х1,2 довжиною приблизно 35 метрів, котрий є складовою частиною ЛКЗ і відноситься до АТС № 761/ВМ17/1 інв. № 1002576 та № 120000-306 загальною вартістю 7560 грн., що перебуває на балансі та у власності ПАТ «Укртелеком», який розділили на фрагменти різної довжини та завантажили у салон автомобіля, на якому з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли Товариству матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

У судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 свою провину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнали та пояснили, що звечора 20.06.2017 року вони на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_4 ремонтували автомобіль НОМЕР_2 червоного кольору. Після півночі утрьох вирішили проїхатися містом з метою перевірки справності автомобіля та заїхати до кафе «Корчма» по чебуреки, оскільки зголодніли. В дорозі вони не раз зупинялися через несправність транспортного засобу. Доки ОСОБА_3 ремонтував автомобіль, ОСОБА_4 недалеко від місця зупинки на узбіччі дороги поблизу пішохідного переходу по вул. Шосейній помітив змотаний кабель та ножиці по металу, які запропонував ОСОБА_3 і ОСОБА_5 забрати собі, на що останні погодилися. Знайдений кабель вони вирішили відвезти за місцем проживання ОСОБА_4 і покласти в літній кухні, а вранці вирішити, що далі з ним робити. У зв'язку з невизнанням вини, цивільний позов ПАТ «Укртелеком» не визнали.

Провина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями представника потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що від технічних працівників йому стало відомо про викрадення телефонного кабелю по вулицях Шосейній та Джерельній у м. Підгородне. При оглядах місць злочинів було встановлено, що невідомі особи проникли до підземної каналізації кабельного зв'язку, яка зачиняється люком та замком чи заварюється з метою унеможливлення вільного доступу до кабелів, звідки вчинили крадіжку кабелю відповідного маркування. Переданий на зберігання кабель розрізаний на відрізки різної довжини, які більше не придатні для використання та можуть бути здані лише як металобрухт. Уточнений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 31721 грн. підтримує у повному обсязі.

Показаннями представника потерпілого ОСОБА_8, яка в суді також підтримала уточнений цивільний позов.

Показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні повідомила, що 20.06.2017 року до 22.00 години її син ОСОБА_3 з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 знаходилися на території домоволодіння АДРЕСА_4 та ремонтували автомобіль. Далі вона лягла спати, а вранці о 07.00 годині ОСОБА_3 прийшов додому та повідомив, що автомобіль «Жигулі» реєстраційний номер НОМЕР_6 червоного кольору, що перебуває у її власності, залишив на СТО. Де саме знаходився ОСОБА_3 після 22.00 години 20.06.2017 року та до ранку наступного дня їй не відомо. 21.06.2017 року приблизно о 13.00-13.30 годині до них додому приїхав дільничний інспектор і повідомив про необхідність затримання сина у зв'язку з причетністю до крадіжки, після чого вона його розбудила.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який в суді пояснив, що наприкінці червня 2017 року, більш точну дату не запам'ятав, після півночі він, повертаючись на своєму автомобілі додому із зони антитерористичної операції, в районі будинків із нумерацією приблизно 95-97 по вул. Шосейній у м. Підгородне помітив автомобіль «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_6, до салону якого обвинувачені завантажували скручений чорний кабель. Після побаченого він одразу зателефонував дільничному інспектору та повідомив про вчинення крадіжки ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, оскільки неодноразово спостерігав незаконні дії саме цих осіб. Також він повідомив дільничному інспектору номер транспортного засобу, в який завантажували кабель.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який у суді повідомив, що в червні 2017 року рано вранці на пропозицію працівників поліції він приймав учать під час проведення огляду будівлі літньої кухні по АДРЕСА_5 в якості понятого, де у приміщенні побачив змотаний кабель можливою довжиною 70 метрів. Після цього на подвір'ї був оглянутий автомобіль «ВАЗ» червоного кольору, у якому виявили та вилучили ножиці (кусачки). Після того, як працівник поліції прочитав заповнені протоколи, він поставив у них свої підписи.

Аналогічними показами у суді свідка ОСОБА_12, який крім того доповнив, що позаду правого переднього сидіння автомобіля «ВАЗ» червоного кольору також були виявлені кабелі.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який у суді показав, що влітку 2017 року на початку робочого дня він із бригадою здійснював виїзд на місця крадіжок телефонного кабелю різних марок, який був вирізаний з колодязів кабельного зв'язку у м. Підгородне. Також він був присутній на території відділення поліції під час огляду автомобіля «ВАЗ» червоного кольору з метою встановлення приналежності кабелю телефонного зв'язку ПАТ «Укртелеком», який виявили разом із ножицями в салоні цього транспортного засобу. У подальшому вилучений кабель він доставив за місцем роботи.

Показаннями свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що 21.06.2017 року приблизно о 03.00-03.10 годині він перебував за місцем свого проживання АДРЕСА_6, де почув гавкання собаки. У зв'язку з цим взяв ліхтар, вийшов на подвір'я та побачив, що собака гавкає в напрямку сусіднього будинку, в якому ніхто не проживає. Вийшовши зі свого двору, він виявив відкритий люк колодязя кабельної каналізації, з якого тягнувся кабель телефонного зв'язку до двору сусідського будинку. Неподалік у темряві за деревом стояв чоловік в клітчатій сорочці та тягнув кабель, на що він спочатку крикнув припинити ці дії, потім дістав газовий пістолет і здійснив постріл, після чого невідомий побіг у напрямку дитячого садка та школи. Далі він змотав кабель до купи та залишив у себе на подвір'ї на зберігання до вилучення працівниками поліції.

Показаннями свідка ОСОБА_15, який під час судового засідання повідомив, що влітку 2017 року вночі він їхав на велосипеді до магазину «АТБ» і в цей час біля школи № 2 в м. Підгородне побачив червоний автомобіль «ВАЗ», на якому їздить хлопець на прізвисько «Тайсон» (ОСОБА_3). Біля цього автомобіля перебували троє осіб, серед них ОСОБА_4, які щось вантажили у багажне відділення, у зв'язку з чим вирішив зупинитися та поспостерігати. Далі він зателефонував дільничному та повідомив про побачене, після чого продовжив рух у своїх справах, а у подальшому дізнався, що вночі було викрадено кабель телефонного зв'язку.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який у суді показав, що 21.06.2017 року приблизно на початку 05.00 години він порався по господарству за місцем свого проживання АДРЕСА_7. В цей час його покликав дільничний інспекторі, який знаходився у дворі зі ще однією особою, та попросив показати, що знаходиться в літній кухні. В приміщенні кухні вони побачили кабель телефонного зв'язку, походження якого йому невідоме. Зазначив, що двері до літньої кухні замикаються на ключ, який могли взяти як його сестра ОСОБА_17, яка є дружиною ОСОБА_4, так і сам обвинувачений, котрі проживають разом з ним у другій половині будинку. Ввечері того ж дня від сестри він дізнався, що працівники поліції вилучили виявлений кабель.

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка у суді повідомила, що не пам'ятає коли саме, зранку приблизно о 06.00 годині вона вийшла на подвір'я за місцем свого проживання, де побачила брата ОСОБА_16, дільничного та ще одного чоловіка. Потім в літній кухні, на дверях якої був збитий замок, працівники поліції у присутності ще двох осіб виявили змотаний телефонний кабель, походження якого їй невідоме. Її чоловіка ОСОБА_4 у цей час вдома не було. Останній, з його ж слів, звечора 20.06.2017 року із ОСОБА_5 пішов ремонтувати автомобіль до ОСОБА_3 У подальшому чоловік пояснив, що виявлений і вилучений кабель він знайшов і разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_3 привіз додому.

Матеріалами кримінального провадження № 12017040440000933, а саме:

- рапортами старшого інспектора-чергового Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_18 від 21.06.2017 року, зареєстрованими у той же день у Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 7587 і № 7589, із яких убачається, що 21.06.2017 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_14 повідомив про крадіжку майна з кабельної каналізації по вул. Шосейній, 99 у м. Підгородне (т.1,а.к.п.9,10);

- заявами про вчинені кримінальні правопорушення № 01-1336 і № 01-1324 від 21.06.2017 року та додатками до них, згідно яких 21.06.2017 року біля будинків №№ 97-105 по вул. Шосейній і по вул. Джерельній у м. Підгородне невідомі особи з підземної кабельної каналізації скоїли крадіжку приналежного ПАТ «Укртелеком» кабелю зв'язку загальною довжиною 175 метрів (т.1,а.к.п.25-29,30-36);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 21.06.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_14 повідомив про те, 21.06.2017 року невідомі особи в районі буд. № 97 по вул. Шосейній у м. Підгородне пошкодили приналежний ПАТ «Укртелеком» кабель зв'язку (т.1,а.к.п.37);

- протоколом огляду місця події від 21.06.2017 року та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що в цей день з 11.11 години до 11.25 години у присутності понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 проведено огляд місцевості по вул. Джерельній у м. Підгородне, де на відстані 5 м від магістрального каналу знаходиться кабельна каналізація. Оглядом установлено, що пошкоджена металева кришка люка привідкрита на 3-5 см, пошкоджений та висунутий кабель чорного кольору діаметром приблизно 20 мм, зріз якого вилучений до експертного спецпакету (т.1,а.к.п.38-44);

- протоколом огляду місця події від 21.06.2017 року та фото-таблицями до нього, із яких убачається, що з письмового дозволу ОСОБА_4 у цей день у присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_8, де у приміщенні літньої кухні виявлений та вилучений багатожильний кабель товщиною близько 4 см з мідною серцевиною та маркуванням «03Т6425, 03Т6057» «Made in Belgium» чорного кольору, на якому наявні пошкодження у вигляді перекусу. Виявлений кабель перекладено до автомобіля НОМЕР_2 (т.1,а.к.п.45-50);

- протоколом огляду від 21.06.2017 року, фото-таблицями до нього та протоколом додаткового огляду від 30.06.2017 року, з яких убачається, що за письмовими заявами ОСОБА_3 і його матері проведено огляд приналежного ОСОБА_7 автомобіля НОМЕР_2, у салоні та багажному відділенні якого оглянуті, зокрема, металевий лом, ножиці по металу жовтого кольору, кабель ТПП 100х2х0,5 з пошкодженням у вигляді перекусу загальною довжиною приблизно 140 м, кабель МКСАШп 4х4х1,2 з аналогічним пошкодженням загальною довжиною близько 35 м. З кінців зазначених кабелів зроблені зрізи для експертного дослідження (т.1,а.к.п.51-59,62-64);

- протоколом огляду від 21.06.2017 року, з якого убачається, що на ділянці перед домоволодінням № 97 по вул. Шосейній у м. Підгородне відчинений люк кабельної каналізації, в якому виявлено пошкоджений, шляхом перекусу, кабель чорного кольору з мідними жилами всередині. З кінця зазначеного кабелю зроблено зріз для експертного дослідження (т.1,а.к.п.66-68);

- висновком експерта № 25/4.2/829 від 13.07.2017 року, відповідно до якого на торцевих поверхнях фрагментів кабелю: довжиною 140 мм і 120 мм, вилучених під час огляду місця події поблизу буд. № 97 по вул. Шосейній у м. Підгородне; довжиною 116 мм і 110 мм, вилучених під час огляду на території домоволодіння по АДРЕСА_9 у свідка ОСОБА_21; довжиною 120 мм, вилученого під час огляду місця події по вул. Джерельній у м. Підгородне - наявні сліди розрізу, які могли бути утворені кабелерізом (у постанові слідчого - ножиці), наданим на дослідження, який був вилучений під час додаткового огляду автомобіля НОМЕР_2, так і іншим інструментом, що має аналогічну форму, розміри та ступінь зносу. Фрагмент кабелю довжиною 140 мм, вилучений під час огляду місця події поблизу буд. № 97 по вул. Шосейній у м. Підгородне і фрагмент кабелю довжиною 117 мм, вилучений під час додаткового огляду автомобіля НОМЕР_2, раніше, до розділення, складали єдине ціле (т.1,а.к.п.119-135);

- протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 21.06.2017 року, з якого убачається, що свідок ОСОБА_15 у присутності понятих за зовнішніми ознаками та рисами обличчя впізнав ОСОБА_4 як особу, яку 21.06.2017 року він бачив серед інших двох біля автомобіля «ВАЗ» червоного кольору, на якому їздить ОСОБА_3 (т.1,а.к.п.136-138);

- протоколами пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 21.06.2017 року, з яких убачається, що свідок ОСОБА_10 у присутності понятих за зовнішніми ознаками та рисами обличчя впізнав ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 як осіб, які 21.06.2017 року знаходилися на місці вчинення крадіжки кабелю телефонного зв'язку, котрий обвинувачені вантажили до автомобіля «ВАЗ-21065» (т.1,а.к.п.136-138,139-141,142-144,145-147);

- висновком судової товарознавчої експертизи № 84 від 14 липня 2017 року, у відповідності до якого ринкова вартість телефонних кабелів марок ТПП 100х2х0,5 довжиною 140 метрів складає 18660,60 грн., МКСАШп 4х4х1,2 довжиною 35 метрів - 7560 грн. (т.1,а.к.п.149-150);

- ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2017 року, згідно з якою накладено арешт на ножиці по металу і фрагменти кабелю, вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 і добровільно видані ОСОБА_14 (т.1,а.к.п.154-155);

- речовим доказом - автомобілем НОМЕР_2, переданим на відповідальне зберігання ОСОБА_7, а також розписками ОСОБА_13 від 21.06.2017 року про отримання на відповідальне зберігання вилученого у обвинувачених кабелю зв'язку (т.1,а.к.п.60,61,162,163).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні по справі «Коробов проти України» (п.65) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 16 серпня 2017 року було вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, і це кримінальне правопорушення вчинене саме ними, та їх умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року № 10, поняття «інше приміщення» включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у обвинувальному акті помилково зазначено кваліфікуючу ознаку «проникнення до іншого приміщення» замість «проникнення до сховища». Оскільки це не впливає на кваліфікації дій обвинувачених по ч.3 ст.185 КК України, суд уточнює кваліфікуючу ознаку.

Доводи обвинувачених про свою невинуватість у вчиненні крадіжки та про привласнення кабельної продукції, викраденої іншими особами, суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого злочину та від відшкодування завданої злочином шкоди ПАТ «Укртелеком», оскільки ці їх доводи спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, які не викликають у суду жодних сумнівів.

Аналіз показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 свідчить про те, що вони повністю узгоджуються з доказами, покладеними судом в основу вироку. Показання цих свідків були послідовними в ході кримінального провадження і, на думку суду, логічно вписуються в картину події злочину, а тому судом визнаються об'єктивними. Підстав вважати, що свідок ОСОБА_10 обмовляє обвинувачених, судом не встановлено.

За приписом ч.4 ст.96 КПК України з метою з'ясування достовірності показань свідка, свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються з його показаннями.

На виконання цих вимог закону суд дослідив протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 21 червня 2017 року, із якого убачається, що під час досудового розслідування він пояснював, що на місці злочину бачив ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_22 (т.1,а.к.п.93-96).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 заперечував такі показання і зазначив, що серед трьох осіб, яких він бачив біля автомобіля, упізнав лише ОСОБА_4 і не говорив слідчому про інших обвинувачених.

Про об'єктивність показань свідка ОСОБА_15, наданих у суді, свідчить і протокол пред'явлення йому фотознімків для впізнання, серед яких було фото ОСОБА_4

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання… Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З огляду на ці положення закону, суд обґрунтовує висновок про винуватість обвинувачених показаннями свідка ОСОБА_15, наданими у суді, та не посилається у вироку на його показання, надані слідчому.

Також суд не посилається у вироку та не оцінює інші матеріали кримінального провадження, досліджені за письмовим клопотанням прокурора, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять (т.1,а.с.п.153-154).

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

З огляду на зазначене доводи захисника Пінчук Л.Л. про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 на ч.2 ст.185 КК України, та доводи захисника Коваленка С.О. про виправдання обвинуваченого ОСОБА_4, є необґрунтованими.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу кожного з обвинувачених:

- ОСОБА_3, - до вчинення інкримінованого злочину один раз притягався до кримінальної відповідальності за умисний злочин, має одну незняту та непогашену судимість, перебуває на обліку Дніпровського РС Індустріального МВ з питань пробації м. Дніпра Південно-Східного МРУ ВКПП МЮ як умовно засуджений, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, до затримання працював, за місцем проживання характеризується задовільно органом місцевого самоврядування та позитивно - головою вуличного комітету і сусідами, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- ОСОБА_4, - двічі притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини проти власності, але в порядку, передбаченому ст.89 КК України вважається не судимим, зі слів - має сім'ю та фактично працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- ОСОБА_5, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, зі слів - фактично працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає наявність малолітніх дітей.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3, суд визнає рецидив злочинів у відповідності до ст.34 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 і ОСОБА_5, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу кожного з обвинувачених, які вчинили тяжкий злочин, наслідками якого стало позбавлення абонентів можливості користуватися послугами телефонного зв'язку, а також з урахуванням думки прокурора щодо виду і міри покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 реальне покарання, пов'язане з позбавленням волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив інкримінований злочин у період іспитового строку, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, покарання йому слід призначити за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України.

У відповідності з пунктами 10 і 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

З огляду на ці положення закону, суд не вправі повторно застосувати до ОСОБА_3 вимоги ст.75 КК України, про що він фактично просив у останньому слові.

Також суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України до обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5

30 січня 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про застосування до нього амністії як до особи, маючої двох малолітніх дітей.

Цю заяву у судових дебатах підтримала захисник Пінчук Л.Л.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.

Згідно з пунктом «в» статті 1 цього Закону підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, які визнані винними у вчиненні умисного злочину, що не є тяжким чи особливо тяжким… не позбавленні батьківських прав відносно дітей, яким не виповнилося 18 років.

Пункт «в» статті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» забороняє застосування амністії до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вчинив у період іспитового строку кримінальне правопорушення, яке ч.4 ст.12 КК України віднесене до категорії тяжких злочинів, він не підпадає під дію ст.1 п. «в», ст.9 п. «в» ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_5 закінчився 09 листопада 2017 року, а тому судом не вирішується.

Разом з тим, за час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 і ОСОБА_5 свою вину не визнали, а отже наявний ризик переховування з метою уникнення призначеного судом реального покарання, у зв'язку з чим суд, виходячи з вимог п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з метою запобігання цьому ризику, вважає необхідним обрати їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В уточненій позовній заяві представник потерпілого просила стягнути на користь ДФ ПАТ «Укртелеком» з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 31721,78 грн., яка складається з вартості викраденого майна та упущеної вигоди від недоотриманих коштів від послуг, які не надавались абонентам.

За приписом ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, на момент розгляду справи.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає цивільний позов ДФ ПАТ «Укртелеком» обґрунтованим і підлягаючим повному задоволенню, оскільки встановлено, що умисними спільними діями обвинувачених потерпілому заподіяна зазначена шкода та повинна бути стягнута солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст.22, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1190 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1483,05 грн., що підтверджується довідкою експертної установи МВС України (т.1,а.к.п.118).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України, при цьому транспортний засіб підлягає поверненню власнику, яка не була обізнана про використання автомобіля для вчинення злочину.

Ножиці по металу і зрізи, зроблені з кабелів для експертного дослідження, на які накладено арешт слідчим суддею, а також оглянутий металевий лом, не визнавалися слідчим речовими доказами. У зв'язку з цим їх долю суд не вирішує. Однак, питання щодо арешту ножиців по металу і зрізів кабелів підлягає вирішенню у відповідності до ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді 4 років позбавлення волі за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року і остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

Строк покарання обчислювати з дня затримання на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, тобто з 21 вересня 2017 року, і у строк покарання зарахувати час затримання в порядку ст.208 КПК України з 21 по 23 червня 2017 року включно.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Строк покарання обчислювати з 22 лютого 2018 року і у строк покарання зарахувати час затримання в порядку ст.208 КПК України з 21 по 23 червня 2017 року включно.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду негайно.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати з 22 лютого 2018 року і у строк покарання зарахувати час затримання в порядку ст.208 КПК України з 21 по 23 червня 2017 року включно.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду негайно.

У рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_3 (ІПН невідомий), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) і ОСОБА_5 (ІПН невідомий) 31721,78 грн. (тридцять одну тисячу сімсот двадцять одну гривню 78 копійок) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 25543196, п/р НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851).

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 (ІПН невідомий), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) і ОСОБА_5 (ІПН невідомий) з кожного по 494,35 грн. (чотириста дев'яносто чотири гривні 35 копійок) на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875, 35225243080875 у ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу - за експертизи № 25/4.2/829 від 13.07.2017 року).

Автомобіль «ВАЗ-21065» реєстраційний номер НОМЕР_4, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 по розписці від 30 червня 2017 року, - після набрання вироком законної залишити у її розпорядженні.

Фрагменти кабелю, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_13 по розпискам від 21 червня 2017 року, - після набрання вироком законної залишити у розпорядженні ПАТ «Укртелеком».

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2017 року на ножиці по металу і фрагменти кабелю, вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 і добровільно видані ОСОБА_14, - скасувати після набрання вироком законної сили.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченими - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко