Рішення № 72355069, 12.02.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1082/17

Провадження №2/173/35/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

За участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

Відповідачів: представника ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5Г

Представника відповідача – адвоката ОСОБА_6

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2017 року до суду звернулись позивачі ОСОБА_1, та ОСОБА_2М з позовом про визнання права власності на нерухоме майно до відповідача ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5, КП «Верхньодніпровське БТІ»

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2017 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 13.09.2017 року.

13.09.2017 року розгляд справи відкладений. В зв'язку з необхідністю виклику в судове засідання відповідача ОСОБА_3 сільську раду та третю особу: ОСОБА_5 Розгляд справи відкладено на 31.10.2017 року

31.10.2018 року Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, змінений статус третьої особи ОСОБА_5, який залучений співвідповідачем у справі. Оголошено перерву у розгляді справи до 14.12.2017 року.

14.12.2017 року в розгляді справи оголошено перерву в зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів. С праву призначено до розгляду на 12.02.2018 року

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

12.02.2018 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно поданої позовної заяви позивачі просять визнати за ними право власності на 2/3 частини ( по 1/3 частині за кожним) на садибний житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: с. Пушкарівка вул. Немо, 52 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на наступне: 23.07.2004 року ОСОБА_3 сільська рада купила садибний житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Пушкарівка по вул.. Немо, 52 Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.07.2004 року 3 1797 приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_7М

28 жовтня 2004 року на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради № 93 «Про безкоштовну передачу так оформлення приватної власності на житловий будинок в с. Пушкарівка вул. Немо, 52» було вирішено передати у приватну власність житловий будинок сім'ї ОСОБА_5, яка складається з дружини: ОСОБА_1, - ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_2, -ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває на квартирному обліку в сільській раді під № 1 першочергове забезпечення. Із зняттям із квартирного обліку. Верхньодніпровському бюро технічної інвентаризації надати дозвіл на видачу свідоцтва про право власності.

17.11.2004 року розпорядження № 9 органу приватизації ОСОБА_3 сільської ради було використане наймачем та членами його сім'ї, на умовах найму згідно закону «Про приватизацію державного житлового фонду» житлова площа будинку складає 62.6 кв.м., по 1/3 частині кожному.

КП «Верхньодніпровське БТІ» провело розрахунок приватизованих площ та на підставі приватизаційного пакету документів 17.12.2004 року видало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, але помилково в графі власники вказав лише наймача ОСОБА_5 Чим були порушені права членів сім'ї, які брали участь у приватизації державного житлового фонду.

На даний час вони не можуть потрапити до будинку, так як ОСОБА_5Г,. вважає себе єдиним власником всього будинку,змінив замки та не пускає їх до будинку, що й стало підставою звернення до суду.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснили, що в них була сім'я. вони отримали будинок на сім'ю. На даний час ОСОБА_5Г,. проживає з іншою жінкою та їх до будку не пускає мотивуючи тим, що він є єдиним власником цього будинку

Відповідач - представник ОСОБА_3 сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що радою був придбаний будинок в рамках програми забезпечення житлом військовослужбовців – учасників бойових дій. ОСОБА_5 перебував на обліку як військовослужбовець - учасник бойових дій для отримання житла. Тому рішенням сільської ради було передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_5 та членам його сім'ї зазначений вище будинок. Приймаючи дане рішення сільська рада виходила саме із площі житлового приміщення з урахуванням членів сім'ї ОСОБА_8Г,. так як якби будинок виділявся лише ОСОБА_5, то житло такої площі йому не було б виділене. Потім за заявою ОСОБА_5Г,. було надано дозвіл на його приватизацію. При цьому в заяві ОСОБА_5 вказував, що приватизацію проводиться по 1/3 частини на нього та членів його сім'ї. В результаті чого відбулась безоплатна приватизація житла, в іншому випадку відповідачу ОСОБА_5Г,. потрібно було б платити за надлишки житлової площі. В подальшому орган приватизації допустив помилку в правовстановлюючому документі, вказуючи, що житлове приміщення виділяється в спільну сумісну власність вказавши власником лише ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_5, та його представник проти задоволення позовних вимог заперечували при цьому ОСОБА_5Г,. пояснив, що він є єдиним власником даного будинку. Так як отримав його як військовослужбовець – учасник бойових дій. Позивачі на даний час є чужими для нього людьми. У них був час отримати свої частки, але вони ним не скористались.

Представник відповідача ОСОБА_5Г,. просила відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачі пропустили строк позовної давності для визнання за ними права власності. Так як рішення про передачу будинку у власність її довірителю приймалось у 2004 році. Позивачі знали, що вони не внесені до правовстановлюючого документу як співвласники будинку. Але до цього будь-яких вимог до її довірителя та ради не пред'являли. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувавши строк позовної давності.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо задоволення позовних вимог покладалась на розсуд суду, при цьому пояснила, що згідно документів, які містяться в архівній справ право на приватизацію будинку, розташованого по вул. Немо, 52 в с. Пушкарівка була надане ОСОБА_5Г,. та членам його сім'ї по 1/3 частині за кожним. Але при виготовленні свідоцтва про право на спадщину власником був вказаний лише сам ОСОБА_5

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 23.07.2004 року ОСОБА_3 сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області купила садибний житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Пушкарівка по вул. Немо, 52 Дніпропетровської області на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.07.2004 року 3 1797 приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_7, що підтверджується договором купівлі продажу.

28 жовтня 2004 року на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради № 93 «Про безкоштовну передачу так оформлення приватної власності на житловий будинок в с. Пушкарівка вул. Немо, 52 було вирішено передати у приватну власність житловий будинок сім'ї ОСОБА_5, яка складається з дружини: ОСОБА_1, - ІНФОРМАЦІЯ_1, сина - ОСОБА_2, -ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває на квартирному обліку в сільській раді під № 1 першочергове забезпечення. Із зняттям із квартирного обліку. Верхньодніпровському бюро технічної інвентаризації надати дозвіл на видачу свідоцтва про право власності, що підтверджується копією рішення сільської ради.

17.11.2004 року розпорядження № 9 органу приватизації ОСОБА_3 сільської ради було використане наймачем та членами його сім'ї, на умовах найму згідно закону «Про приватизацію державного житлового фонду» житлова площа будинку складає 62.6 кв.м., по 1/3 частині кожному. Дане розпорядження видане на підставі заяві від імені ОСОБА_5Г який просив переоформити в особисту спільну сумісну власність одноквартирний будинок та при переоформленні будинку у спільну часткову власність просив передбачити розподіл долі між власниками по 1/3 частині. Уповноваженим власником визнати ОСОБА_5Г, що підтверджується копією заяви та розпорядження органу приватизації

КП «Верхньодніпровське БТІ» провело розрахунок приватизованих площ та на підставі приватизаційного пакету документів 17.12.2004 року видало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, але помилково в графі власники вказав лише наймача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про право власності.

Таким чином встановлено, що право власності на будинок, розташований за адресою: с. Пушкарівка вул. А.Немо, 52 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, виникло у ОСОБА_5 ОСОБА_1, та ОСОБА_9, в результаті передачі будинку в приватну власність та його приватизації.

При цьому твердження відповідача ОСОБА_5Г,. що він є єдиним власником зазначеного вище будинку, так як отримав його саме він, як учасник бойових дій, суд вважає безпідставним, так як згідно рішення виконкому ОСОБА_3 сільської ради № 93 від 28.1-0.2004 року даний будинок був переданий у приватну власність ОСОБА_5Г,. та членам його сім'ї ОСОБА_1А,. та ОСОБА_2М

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду» - Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України

Відповідно до ч. 1 ст 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» - 1. Якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно.

До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що в результаті приватизації в 2004 році у ОСОБА_5, ОСОБА_1А,. та ОСОБА_9, виникло право власності на спірний будинок, розташований за адресою с. Пушкарівка вул. А.Немо, 52 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в рівних частинах у кожного.

Сам факт, що свідоцтві про право власності на житло власником вказаний лише ОСОБА_5, не підтверджує, що саме ОСОБА_5Г,. є єдиним власником цього будинку. Так як в самому свідоцтві вказується, що даний будинок належить на праві спільної сумісної власності.

А ч. 1 ст. 355 ЦК України визначене поняття справа спільної власності: Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно)

Тому позивач не може бути єдиним власником майна, яке передане у спільну сумісну власність.

Крім того, підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 365 ЦК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як допущення помилки у правовстановлюючому документі, що підтверджує право власності, яке вже отримане особою.

Позивачами обраний спосіб захисту порушених прав у виді визнання права власності, який передбачений ст. 16, 392 ЦК України, та з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 392 ЦК України - Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач ОСОБА_5Г,. та його представник подали заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК україни Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України - позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України - Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обгрунтовуючи пропуск позивачами строку позовної давності відповідач ОСОБА_5, та його представник посилаються на те, що порушення прав позивачів розпочалось з 2004 року,коли позивачі не були внесені до свідоцтва про право власності на житло і їм це було відомо з цього часу.

Проте з даними твердженнями суд не може погодитись виходячи з наступного. Правовідносини власності є триваючими у часі. Як вже зазначалось вище у позивачів та у відповідача ОСОБА_5, право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: с. Пушкарівка вул. А.Немо, 52 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області виникло з 2004 року, на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області № 93 від 28.10.2004 року та розпорядження № 9 від 17.11.2004 року про приватизацію, згідно яких спірне домоволодіння було передане у спільну сумісну власність ОСОБА_5, та членам його сім'ї, якими на той час були позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 Так як зазначені вище рішення не були скасовані, змінені, визнані недійсними, відповідно право власності у позивачів та відповідача ОСОБА_5,виникло з 2004 року і продовжувало існувати та існує до даного часу. Так як вже зазначалось вище помилка у правовстановлюючому документі не припиняє право власності.При цьому будь-хто не оспорював права власності на спірне домоволодіння у позивачів.

Порушення права власності позивачів відбулось лише останнім часом, коли відповідач ОСОБА_5, перестав визнавати існування у них цього права у позивачів та не допускати позивачів до будинку вказуючи, що він є єдиним власником даного будинку, тобто саме з цього часу почалось не визнаватись право власності позивачів відповідачем ОСОБА_5 А враховуючи, що відповідач ОСОБА_5Г,. звернувся до суду в липні 2017 року з позовом до ОСОБА_3 сільської ради, в якому оспорював правомірність реєстрації ОСОБА_1, та ОСОБА_2М,. в спірному домоволодінні то порушення прав позивачів виникло лише в 2017 році. Дана обставини підтверджується рішенням Верхньодніпровського районного суду ухваленому у справі № 173/1235/17 (провадження № 2а/173/1/2018). І тоді позивачі звернулись з позовом про визнання за ними права власності, тому суд не вважає, що позивачі звернулись до суду з позовом після спливу строку позовної давності.

При цьому суд звертає увагу на те, що початок строку перебігу позовної давності з 2004 року виник би в тому випадку, коли б позивачі ОСОБА_1, та ОСОБА_2М,. не буди зазначені у рішенні ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області № 93 від 28.10.2004 року та розпорядження № 9 від 17.11.2004 року про приватизацію, як члени сім'ї ОСОБА_5, яким домоволодіння передається у власність, тобто коли вони не були б включені до документів, на підставі яких у них виникло право власності на спірне домоволодіння.

За даних обставин суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском позивачами строку позовної давності.

Виходячи з вищевикладеного та рівності часток у суб'єктів спільної сумісної власності, суд вважає за можливе визнати за позивачами ОСОБА_1, та ОСОБА_2М,. право власності на 2/3 частини ( по 1/3 частині за кожним ) садибного житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташованому на земельній ділянці розміром 755 кв., м., по фактичному користуванню за адресою: с. Пушкарівка, вул. Немо буд. 52 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1280.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивачів в рівних частинах за кожним, так як судом не встановлено вини відповідачів щодо порушення прав позивачів, а саме помилкове невнесення їх до правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст.12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273. ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 2/3 частини ( по 1/3 частині за кожним ) садибного житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташованому на земельній ділянці розміром 755 кв., м., по фактичному користуванню за адресою: с. Пушкарівка, вул. Немо буд. 52 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Витрати по сплаті судового збору сплачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 640.00 грн., кожним покласти на позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасники справи, яким копія рішення не була вручена у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної копії рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 22.02.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване 22.02.2018

Оприлюднене 22.02.2018

Дана набрання законної сили:27.03.2018 року