
Справа № 212/8209/17
2/212/867/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
20 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – Пустовіта О.Г. за участю секретаря судового засідання – Конограй В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні при заочному розгляді в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 212/8209/17, 2/212/867/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційнИй банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» звернулися в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 40881,13 грн. та судового збору в розмірі 1600,00 грн. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до укладеного договору б/н від22.07.2005 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, у зв’язку із чим станом на 30.11.2017 року має заборгованість в розмірі 40881,13 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує, просила задовольнити в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач про час, дату, місце судового розгляду повідомлена належним чином, отримала копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, судову повістку про виклик до суду та копію позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходило.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як позовні вимоги позивача складають 22431,29 грн., що не перевищує суму 176000 грн.
Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив обставини, що викладені нижче.
Судом встановлено, що відповідно до заяви б/н від 22.07.2005 року позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
Відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаними умовами належним чином не виконав.
У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідач станом на 30 листопада 2017 року має заборгованість в сумі 40881,13 гривень, яка складається з: заборгованість за кредитом – 4358,69 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 32833,83 гривень; заборгованість за пенею та комісією – 1265,70 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) в сумі 1922,91 гривень.
Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги пункту 8.6 Умов надання споживчого кредиту, яким передбачено обов'язок позичальника з погашення заборгованості за кредитом, процентам за його користування, а також сплаті комісії. Крім того, відповідно до п. 8.6 Умов надання споживчого кредиту, при порушенні позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору .
Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 40881,13 гривень, яка складається з: заборгованість за кредитом – 4358,69 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 32833,83 гривень; заборгованість за пенею та комісією – 1265,70 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг : штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) в сумі 1922,91 гривень.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача суд зазначає наступне.
Пунктом 8.6 Умов надання споживчого кредиту передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості.
Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У частині 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Тому суд вважає, керуючись принципом справедливості, за необхідне стягнути з відповідача лише штраф (фіксована частина) та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені та штраф (процентна складова).
На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості суд вважає за необхідне стягненню з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 37692 грн. 52 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом – 4358,69 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 32833,83 гривень; штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених відповідачем, складає 1600,00 гривень, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 37692 грн. 52 коп.х100%:40881,13 грн. ціни позову), тобто 92,20% від суми сплаченого судового збору, що складає 1475,20 грн. (92,20 % х 1600 грн.:100%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 77,78, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 259, 509, 526, 549, 551, 527,530, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги , буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 22.07.2005 року в сумі 37692 грн. 52 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом – 4358,69 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом – 32833,83 гривень; штраф (фіксована частина) в сумі 500,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги , буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 1475 (одна тисяча чотириста сімдесят п’ять) грн. 20 коп.
В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відмовити .
Позивач має право оскаржити рішення подавши на протязі 30 днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідач має право на протязі 30 днів з дня його проголошення подати до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу заяву про перегляд заочного рішення.
Суддя: О. Г. Пустовіт
Судове рішення № 72354828, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 20.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 212/8209/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: