Рішення № 72354805, 20.02.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2903/17

Провадження № 2/307/321/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Тиводар В.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тячів, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" звернулося у суд з вищевказаним позовом.

Посилається на те, що до 01.07.2015 р. ПАТ "Закарпатгаз" постачало ОСОБА_1 природний газ за місцем її проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постачання природного газу здійснювалося відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМ України № 2246 від 09.12.1999 р., якими чітко передбачено права та обов’язки сторін.

Відповідно до вищевказаних Правил, встановлюється обов’язок ПАТ "Закарпатгаз" надавати споживачу послуги з газопостачання до її квартири та обов’язок споживача по своєчасній оплаті вартості спожитого природного газу.

ПАТ "Закарпатгаз" виконало свої зобов’язання та надало споживачу послуги, однак споживач не виконала взятих на себе зобов’язань та не оплачувала повністю вартість спожитого газу.

Відповідачка не зверталася у ПАТ "Закарпатгаз" із заявами про припинення подачі газу, а фактично користувалася послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав і обов’язків, що з них випливають.

Станом на 10.11.2017 р. у ОСОБА_1 виникла заборгованість за спожитий природний газ за місцем свого проживання у сумі 4451.45 грв.

У зв’язку з чим, 19.08.2016 р. ПАТ "Закарпатгаз" звернулося до Тячівського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

Ухвалою цього ж суду 05.09.2016 р. було видано судовий наказ, однак, 22.09.2016 р. за заявою ОСОБА_1 судовий наказ було скасовано.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Просить стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 6526.17 грв., яка складається з основної суми заборгованості – 4451.45 грв., інфляційних витрат – 1677.69 грв., трьох відсотків річних – 397.02 грв., та судовий збір у сумі 1600 грв.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. Надіслав заяву в якій просить розглянути справу в його відсутності та задовольнити позов.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася і не повідомила суду причини неявки. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд визнав за можливим провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 28.05.2014 р. позивач постачає відповідачці ОСОБА_1 природний газ у будинок 6, по вул. Рахівській, в м. Тячів.

Із липня 2015 року відповідачка зобов'язання щодо своєчасної сплати за надані позивачем послуги газопостачання належним чином не виконує і має заборгованість.

З акту про припинення газопостачання від 24.06.2015 р. убачається, що підставою припинення газопостачання стало порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання, встановлених в абзаці п’ятнадцятому пункту 10 та у пункті 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМ України № 2246 від 09.12.1999 р. На момент відключення показник приладу обліку (газового лічильника) № 2762490 становить 51158.

Станом на січень 2017 р. відповідачка має заборгованість на загальну суму 4451.45 грв., що стверджується довідкою ТОВ «Закарпатгаз Збут» від 31.10.2017 р.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту першого ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). також

Згідно пункту 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, з аналізу наведених правових норм убачається, що споживач, який отримує послугу з газопостачання, зобов'язаний оплачувати цю послугу.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно з цивільно-правового договору є грошовим зобов'язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якій кореспондує право вимоги кредитора про оплату наданих послуг.

Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, до таких правовідносин застосовується і норма статті 625 ЦК, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Правовими наслідками прострочення споживачем комунальних послуг виконання грошового зобов'язання можуть бути і сплата пені, і - на вимогу виконавця - сплата суми втрат від інфляції, і 3% річних. Так, норма статті 20 у Законі «Про житлово-комунальні послуги» щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених статтею 625 ЦК.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 1677.69 грв. та 3% річних в розмірі 397.02 грв. є підставними.

За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1А, на користь ПАТ «Закарпатгаз» 6526.16 грв.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати у сумі 1600 грв.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 510, 526, 625, 714 ЦК України, ст.ст. 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1, (інші відомості відсутні), на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", місце знаходження: м. Ужгород, вул. Погорєлова, № 2, (інші відомості відсутні), 6526 (шість тисяч п’ятсот двадцять шість) гривень 16 коп. та 1600 (одну тисячу шістсот) гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Гримут В.І.