Ухвала суду № 72354014, 14.02.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2867/16-ц

№ 6/207/32/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Кам’янське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам’янське подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , справа № 207/2867/16 ,

В С Т А Н О В И В

Згідно з рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року з стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27691 гривня 67 копійок , судові витрати 1378 гривень 00 копійок .

Державний виконавець Південного відділу ДВС м. Кам’янське Головного територіального управляння юстиції у Дніпропетровській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов’язань , покладених на неї рішенням суду .

Суд вважає , що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення . Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку , визначеному цим Кодексом для забезпечення позову , із особливостями , визначеними цією статтею . Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи , яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням , на строк до повного виконання такого судового рішення . Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця , яким відкрито відповідне виконавче провадження .

Згідно ч. 2 , 3 ст. 2 Протоколу № 4 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен є вільним залишати будь-яку країну , включно зі своєю власною . На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження , крім тих , що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки , для підтримання публічного порядку , запобігання злочину , для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб .

Згідно ст. 33 Конституції України кожному , хто на законних підставах перебуває на території України , гарантується свобода пересування , вільний вибір місця проживання , право вільно залишати територію України , за винятком обмежень , які встановлюються законом .

Згідно п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках , коли : він ухиляється від виконання зобов’язань , покладених на нього судовим рішенням , - до виконання зобов’язань .

З аналізу зазначеної норми закону витікає , що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов’язань , але і факт ухилення від їх виконання .

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено , що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань , покладених на нього рішенням , звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів .

Зі змісту наведених норм вбачається , що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов ухилення боржника від виконання зобов’язань , покладених на нього за рішенням суду та рішень інших органів.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини , які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог , підлягають доведенню . Зокрема , задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання .

Разом з тим , матеріали подання не містять доказів , що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення . Суду надано копії актів державного виконавця, з яких слідує що за місцем мешкання відповідача двері квартири ніхто не відчинив , та виклики державного виконавця , до яких не додано доказів їх отримання боржником .

Керуючись ст. 441 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В

У задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Суддя С.А. Скиба