Рішення № 72353643, 14.02.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8973/17

Провадження № 2/265/558/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 лютого 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

за участю секретаря Єфремової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2017 року позивач в особі директора Маріупольського міського центру зайнятості Чуприна Ю.П. звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача незаконно одержані ним кошти в сумі 7832,16 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 228 квітня 2017 року відповідач звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) йому статусу безробітного, на підставі якої йому було надано статус безробітного. Відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками безробітного, які передбачені Законом України «Про зайнятість населення. Однак під час перебування на обліку відповідач знехтував своїм обов'язком та не повідомив про факт працевлаштування. Як було встановлено, між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір, на підставі якого відповідач у період з 01 вересня 2017 року по 29 вересня 2017 року виконував роботу, про що Центр зайнятості не повідомив. Зазначені обставини призвели до незаконного отримання відповідачем допомоги по безробіттю за період з 01 вересня 2017 року (день набуття зайнятості) по 30 листопада 2017 року (останній день виплати) в сумі 7832,16 гривень.

Представник позивача Носуленко О.І., діючий на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про що зазначив у заяві та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) однією з умов ухвалення заочного рішення є не подання відповідачем відзиву. Нормами ЦПК України, які діяли на момент відкриття провадження у справі, не передбачено подання відзиву відповідачами, у зв'язку з чим суд, відкриваючи провадження у даній справі, не пропонував відповідачу надати відзив. Відповідач в судові засідання неодноразово не з'являвся, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався. Тому суд вважає, що наступне відкладення розгляду справи з пропозицією надання відповідачем відзиву, а позивачем - відповіді на відзив, порушить право позивача на розгляд справи в межах розумних строків. При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача, за якою він не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку. На підставі викладеного суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в заочному порядку, на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (далі за текстом - Закон № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі за текстом - Закон № 1533-III) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Встановлено, що 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Маріупольського міського центру зайнятості про надання (поновлення) йому статусу безробітного.

Як вбачається з персональної картки ОСОБА_1, витягу із наказів Маріупольського міського центру зайнятості відносно останнього:

ОСОБА_1 надано статус безробітного з 28 квітня 2017 року (наказ НТ 170503 від 03 травня 2017 року);

призначено допомогу по безробіттю з 05 травня 2017 по 29 квітня 2018 року (наказ НТ 170505 від 05 травня 2017 року);

припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного з 01 грудня 2017року (наказ НТ 171212 від 12 грудня 2017 року).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 1492, складеним 13 грудня 2017 року Маріупольским міським центром зайнятості, встановлено, що між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір, згідно до якого ОСОБА_1 працював у ФОП ОСОБА_3 у період з 01 вересня 2017 року по 29 вересня 2017 року, 29 календарних днів та отримав дохід в сумі 500 гривень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадку працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. При цьому згідно із ч. 3 наведеної норми сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, в сенсі наведених норм та викладених обставин ОСОБА_1 втратив право на отримання допомоги по безробіттю з моменту працевлаштування до ФОП ОСОБА_3, тобто з 01 вересня 2017 року.

Неподання ж відповідачем відомостей про працевлаштування та отримання ним доходу призвело до незаконного нарахування йому та виплати допомоги по безробіттю за період з 01 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року включно у загальній сумі 7832,16 гривень, що підтверджується витягом з наказів Маріупольського міського центру зайнятості від 13 грудня 2017 року.

Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову.

Таким чином, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1600 гривень (розрахований на момент подачі позову до суду).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Маріупольського міського центру зайнятості, ЄДРПОУ 24815706, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Металургів, 84-б, суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 01 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року у розмірі 7832 (сім тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 16 копійок, яку перерахувати на р/р № 37170300901052 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ОКПО 24815706.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України від 15 грудня 2017 року апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 14 лютого 2018 року.

Суддя