Рішення № 72353492, 21.02.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

21.02.2018 227/358/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря: Верній М.Г.,

заявника: ОСОБА_1,

заінтересованої особи: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2018 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту народження, уточнивши вимоги, просила встановити факт народження 09 травня 2015 року у м. Єнакієве Донецької області Україна в ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дитини чоловічої статі ОСОБА_3.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона є матір’ю дитини чоловічої статі ОСОБА_3, який народився 09 травня 2015 року в м. Єнакієве Донецької області.

Отримати у відділі державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтво про народження дитини вона не має можливості, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту народження дитини заявнику необхідне для отримання свідоцтва про народження.

Заявник ОСОБА_1, яка була допитана як свідок, в судовому засіданні уточнені вимоги підтримала та суду пояснила, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. 09 травня 2015 року в них народилась друга дитина - син, якого назвали ОСОБА_3. Просила встановити факт народження 09 травня 2015 року в ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, дитини чоловічої статі ОСОБА_3.

Заінтересована особа ОСОБА_2, який був допитаний як свідок, в судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 вимоги підтримав та пояснив, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 09 травня 2015 року в них народилась друга дитина - син, якого назвали ОСОБА_3. Роди відбулися на непідконтрольній Україні території в м. Єнакієво.

Представник заінтересованої особи – Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи була письмово належним чином повідомлена. Від останньої надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення заявлених вимог не заперечувала. Письмові заперечення (пояснення) стосовно заяви з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, від представника заінтересованої особи до суду не надходили.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі відсутнього учасника процесу, який належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, які були допитані як свідки, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту народження підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ВК 201599, виданого 07 грудня 2005 року Кіровським МВ УМВС України в Донецькій області. (а.с.21)

Як вбачається з паспорта громадянина Україна серії ВС 577272, виданого 16 листопада 2000 року Кіровським МВ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с.24)

Заявник та заінтересована особа, ОСОБА_2, перебувають у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-НО № 022888, виданого 03 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського міського управління юстиції Донецької області. (а.с.26)

Згідно приписів ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства за народженням, є громадянином з моменту народження.

Відповідно до ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов’язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

На підтвердження вагітності та народження дитини заявник надала:

- копію обмінної карти №91/43, виданої міською лікарнею №2 м. Єнакієве, з якої вбачається, що 09 травня 2015 року в ОСОБА_4 під час других пологів народилась дитина чоловічої статі вагою 3300 грамів (а.с.25);

- медичну довідку про перебування дитини під наглядом установи охорони здоров’я, видану 13 січня 2018 року, з якої вбачається, що 16 травня 2015 року Донецькою республіканською комунальною установою «Центральна міська лікарня адміністрації міста Кіровське» взято на облік новонароджену дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вагою 3300 грамів, місце проживання матері якого зазначено адресу: Донецька область місто Кіровське, вул. Гастелло, буд. 44 (а.с.4).

Крім того, на підтвердження факту народження дитини заявником надано свідоцтво про народження серії І-НО № 629922, виданого 13 травня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції у Донецькій області, про те, що 09 травня 2015 року у місті Єнакієве Донецької області в батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилась дитина – ОСОБА_3. Свідоцтво скріплено гербовою печаткою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровського міського управління юстиції у Донецькій області.

Проте, вищезазначений документ не створює правових наслідків, оскільки відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків.

Як роз’яснено Добропільським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області у листі від 10 лютого 2018 року, на виконання наказів Міністерства юстиції України від 25 листопада 2014 року №№ 246/7, 247/7 "Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області" та "Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області" відділи державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей, що знаходилися на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на контрольовану територію. У зв'язку з відсутністю можливості, під час переміщення не були вивезені бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану цих відділів. Станом на 01 грудня 2014 року переміщені відділи державної реєстрації актів цивільного стану не приступили до виконання своїх повноважень. У зв'язку з цим, факт пред'явлення оформлених від їх імені після 01 грудня 2014 року документів про державну реєстрацію актів цивільного стану свідчитиме про видачу цих документів не територіальними органами Міністерства юстиції України.

Як вбачається з відповіді Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області від 20 лютого 2018 року, актовий запис про народження дитини чоловічої статі 09 травня 2015року в батьків: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено. Інформацію про видачу свідоцтва про народження серії І-НО №629922 від 13 травня 2015 року відсутня.

Як вбачається з відмови у проведенні державної реєстрації народження № 15.31-24/411 від 06 лютого 2018 року Добропільський міський відділ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області відмовив ОСОБА_1 у проведені державної реєстрації народженої 09 травня 2015 року дитини, мотивуючи тим, що їм надано медичний документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров’я України, а надане свідоцтво про народження серії І-НО №629922 від 13 травня 2015 року є недійсним та не створює правових наслідків . (а.с.14)

Також, суду надано фотографії, на яких зображена заявник з новонародженою дитиною.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи викладене, надані заявником медична довідка, обмінна карта та свідоцтво про народження є незаконними і не створюють правових наслідків.

Як роз’яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Разом з тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справі проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з’ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 ЦПК України, в рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

З урахуванням викладеного та того, що заінтересованою особою заперечення (пояснення) стосовно заяви не надавались, оцінивши усі зібрані по справі докази, які у їх сукупності підтверджують факт народження, приймаючи до уваги наявність об'єктивних перешкод для проведення державної реєстрації факту народження та з метою захисту прав і свобод заявника, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, оскільки в даному випадку це єдиний спосіб отримати свідоцтво про народження, виданого державним органом України.

Таким чином, наявність вищевказаних доказів, на думку суду, є достатньою підставою для встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, а рішення суду є підставою для реєстрації факту народження в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту народження, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про народження, видане відповідним державним органом України.

На підставі ст. 317 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання даного рішення.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 83, 223, 264-265, 273, 315-319 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), заінтересовані особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ 25336362, адреса місцезнаходження: пров. Європейський, буд. 6, м. Добропілля Донецької області), про встановлення факту народження дитини – задовольнити.

Встановити факт народження 09 травня 2015 року дитини чоловічої статі в м. Єнакієве Донецької області Україна від батьків: громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, для державної реєстрації факту народження особи.

Суддя Добропільського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_5

21.02.2018