Рішення № 72353338, 15.02.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3518/17

№ 2/207/110/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді -Тюлюнової В.Г.

при секретарі - Куцевол Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам’янське справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам’янської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, надміру виплачених по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям.

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 року Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам’янської міської ради звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій посилаються на те, що з 01.06.2014 року відповідачка перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам’янської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та з 10.03.2015 року як отримувач компенсації за надання соціальних послуг громадянам похилого віку.

Відповідно до заяв ОСОБА_1 від 04.06.2014 року №418, 02.12.2014 №1465, 02.06.2015 №208, від 02.12.2015 №2257 та від 01.06.2016 року №769 рішеннями управління від 10.06.2014, 08.12.2014,22.06.2015, 11.12.2015 року, від 08.06.2016 року їй було призначено державну соціальну допомогу, малозабезпеченим сім’ям на період з 01.06.2014 року по 30.09.2016 року та сплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям загальною сумою 43622,88 грн. Відповідачка була письмово попереджена про перевірку майнового стану сім’ї, але ОСОБА_1 не задекларувала частину будинку, що є у власності чоловіка ОСОБА_2, а також витрати на придбання транспортного засобу " Scania P 124La" 2004 року випуску номерний знак АЕ – 4789 CІ та дохід від продажу транспортного засобу, який продано 02.10.2015 року.

За таких обставин вона не мала права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, про що 03.10.2016 року складено акт №223. На підставі акту проведеної перевірки розпорядженням управління від 31.01.2017 року ОСОБА_1 виставлено суму надміру виплачених коштів по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям у розмірі 43622,88 грн., про що 16.02.2017 року відповідачці надіслано повідомлення.

02.03.2017 року ОСОБА_1 визнала заборгованість та звернулася до управління з заявою про утримання суми боргу з подальшої виплати компенсації за надання соціальних послуг громадянам похилого віку у 100% розмірі до повного погашення заборгованості.

За період з квітня по серпень 2017 року відраховано в рахунок погашення заборгованості 833,60 грн.

01.08.2017 року ОСОБА_1 написала заяву не проводити стягнення до розгляду позову в суді.

Несплачена сума становить 42789,28 грн., які відповідачка не бажає сплачувати посилаючись на те, що саме управління неправильно порахувало доходи сім’ї, включивши майно, яке є особистою власністю чоловіка. Управління просить стягнути з відповідачки кошти, надміру виплачені по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям у розмірі 42789,28 грн. та у прибуток держави судовий збір.

Представник управління за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на те, що відповідачка отримала допомогу від держави як малозабезпечена сім’я. Була попереджена про перевірку інформації про майновий стан усієї сім’ї.

Перевірка підтвердила, що не були надані відомості про наявність у чоловіка ОСОБА_2. частини будинку та коштів від продажу автомобіля 02.10.2015 року.

Представник відповідачки за довіреністю ОСОБА_4, позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідачку безпідставно управління позбавило права на державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, тому що не мали право враховувати доходи її чоловіка, який володіє частиною приватного будинку, а автомобіль, який він продав, не був його нерухомістю.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає у м.Кам’янське, вул. Гетьмана Дорошенко 48, перебуває у зареєстрованому шлюбі з 15.08.2008 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Від шлюбу мають малолітніх дітей, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. З 01.06.2014 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам’янської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та з 10.03.2015 року як отримувач компенсації за надання соціальних послуг громадянам похилого віку.

Відповідно до заяв від 04.06.2014 №418, від 02.12.2014 №465,02.06.2015 №208, 02.12.2015 №2257, та від 01.06.2016 №769 за період з 01.06.2014 року по 30.09.2016 року ОСОБА_1. нараховано та сплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям загальною сумою 43622,88 грн.

При зверненні за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям відповідачка була попереджена про перевірку майнового стану сім’ї.

Статтею 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям від 01.06.2000 № 1768-ЙЙЙ, п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі – Порядок), соціальна допомога не призначається у разі, коли особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку тощо (крім житлово – комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10 – кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї, а також якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м? на одного члена сім’ї та додатково 10,5 м? на сім’ю.

Відповідно до п.28 Порядку, якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Водночас за змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об’єктами цивільних прав.

Отримавши державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, Відповідачка набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать повноваження щодо володіння, користування та розпорядження.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття Відповідачкою права власності на виплачену Позивачем державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у розмірі 42 789 грн. 28 коп., та стягнення цієї суми з неї, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Неправомірними діями Відповідачки спричинено майнову шкоду державі, оскільки відповідно до п.26 Порядку покриття витрат на виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям здійснюється за рахунок субвенцій з державного до місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Тому Позивачем 08.12.2017 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було направлено позовну заяву про стягнення коштів, надміру виплачених гр. ОСОБА_1 по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям в розмірі 42 789 грн. 28 коп.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України та КАС України викладено в новій редакції.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах.

Згідно ч. З ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені рядом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку, іншого ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, підстави для залишення позову без розгляду, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦГТК України та для закриття провадження, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, викладені Представником відповідача у відзиві, відсутні.

Суд вважає безпідставними доводи Представника відповідача, щодо відсутності умов для позбавлення сім’ї ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, призначеної як малозабезпеченій сім’ї, та стягнення з неї виплачених сум допомоги з огляду на наступне.

При встановленні факту подання Відповідачем недостовірної інформації про майновий стан сім’ї, що вплинуло на право призначення допомоги та про необхідність повернення надміру виплачених коштів до державного бюджету, головним державним соціальним інспектором біло складено Акт про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлової субсидії та соціальної допомоги за № 223 від 03.10.2016.

Підстави, викладені в Акті № 223 від 03.10.2016 підтверджені:

-інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 68235069 станом на 16.09.2016 року, згідно якої за чоловіком Відповідача - ОСОБА_2 зареєстровано право приватної спільно часткової власності на 1/3 частину будинку загальною площею 97,8 кв.м (1/3 частина = 32,6 кв.м) за адресою: пров. Севастопольський, буд. 1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.09.2007;

-інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 68235559 станом на 16.09.2016 року, згідно якої за Відповідачем - ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок загальною площею 88.0 кв.м за адресою: вул. Чапаева, буд. 48 на підставі договору купівлі продажу від 30.08.2011;

-витягом з бази даних Дніпродзержинського ВРЕР від 07.09.2016, яким підтверджено факт реєстрації 24.07.2015 придбаного ТЗ SCANIA за гр. ОСОБА_2 та його зняття з обліку 04.09.2015 у зв’язку з реалізацією;

-листом за № 31/4-1244 територіального сервісного центру № 1244, яким підтверджено реєстрацію на гр. ОСОБА_2 транспортного засобу SCANIA на підставі довідки - рахунку ВІА 78341 від 04.05.2015, вартість якого становить 123 550 грн. 00 коп.;

-Договором купівлі-продажу автомобіля № 46 від 04.05.2015, укладеним між ТОВ «ДОМІОН» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), предметом якого є автомобіль SCANIA, вартістю 123 550грн. 00 коп.;

-видатковим касовим ордером від 04.09.2015, який підтверджує факт продажу гр. ОСОБА_2 транспортного засобу ТОВ «АЕЛ1ТА». Сума касового ордеру складає 41 000 грн. 00 коп.;

-деклараціями про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначеннями усіх видів соціальної допомоги, заповненими особисто Відповідачем при зверненнях за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям від 04.06.2014, 02.12.2014, 02.06.2015, 02.12.2015 та 01.06.2016, в яких не зазначено та не задекларовано частину будинка, що є у власності її чоловіка, а також витрати на придбання транспортного засобу та доход від його продажу.

На підставі вищезазначеного Акту головного державного соціального інспектора розпорядженням управління 31.01.2017 виставлено борг по допомозі за о/р 651813 на ім’я ОСОБА_1. за період з 01.06.2014 по 30.09.2016. Сума боргу складала 43 622,88 грн.

Про прийняте рішення щодо виставлення боргу, розмір та порядок повернення надміру виплачених коштів по державній соціальній допомозі на адресу гр. ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення за вих. № 2/670 від16.02.2017.

02.03.2017 гр. ОСОБА_1 звернулась до управління з заявою про утримання боргу, який виник по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям з подальшої виплати компенсації особам, які надають соціальні послуги у 100% розмірі до повного погашення заборгованості.

Станом на 07.12.2017 сума заборгованості за о/p на ім’я ОСОБА_1 складає 42 789,28 грн.

Відрахування призупинено на підставі заяви гр. ОСОБА_1 від 01.08.2017 до завершення розгляду справи у Баглійському районному суді.

25.04.2017 за вих. № 2/1817 управлінням направлено адміністративний позов про стягнення з гр. ОСОБА_1 коштів, надміру виплачених по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям з одночасним направленням копії адміністративного позову та матеріалів справи гр. ОСОБА_1

Повідомлення про прийняте рішення управлінням щодо виставлення боргу гр. ОСОБА_1, розмір та порядок повернення надміру виплачених коштів від 16.02.2017, звернення гр. ОСОБА_1 до управління 02.03.2017 з заявою про утримання боргу, який виник по державній соціальній допомозі підтверджує те, що Відповідач знала про прийняте управлінням рішення, крім того, визнала виставлений їй борг та намагалася добровільно повернути надміру отримані кошти та відшкодувати завдану нею Державі майнову шкоду.

Та, якщо Відповідач вважала, що її права, свободи та інтереси були порушені з боку суб’єкту владних повноважень, а саме управлінням, вона мала змогу звернутися до суду за захистом свої прав та оскаржити прийняті рішення, шляхом подання до суду позовної заяви про визнання незаконними рішення або дії органу місцевого самоврядування, їхні посадових осіб, у встановлені законом строки, а саме шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свої прав і свобод, тобто з 02.03.2017, але Відповідач цим правом не скористалась.

Слід також зауважити, що при розгляді справи у адміністративному порядку інтереси гр. ОСОБА_1 представляв її представник за довіреністю, який надавав їй правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Таким чином, Позивачем до суду було надано усі належні, допустимі, достовірні, достатні докази, необхідні для розгляду справи по суті позовних вимог, а саме копії офіційних документів, підтверджуючих право власності на майно, здійснення правочинів, а саме купівлі - продажу транспортного засобу членом сім’ї Відповідача, а також підтверджуючих факт подання Відповідачем недостовірних відомостей по доходи та майновий стан сім’ї для отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, копію розпорядження управління, щодо виставлення боргу гр. ОСОБА_1 по надміру виплаченим коштам по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям, яке не були оскаржені у судовому порядку у встановлені законом строки, а також, копії документів, підтверджуючих проведення Позивачем усіх необхідних та можливих заходів, направлених на досудове врегулювання конфлікту.

Посилання Представника відповідача на матеріали, додані Позивачем до позовної заяви про те, що Відповідач, протягом часу її виплати допомоги вважалася малозабезпеченою, є недостовірними та безпідставними, оскільки в позовній заяві зазначається лише те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку управління як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Та виплата державної допомоги була призначена на підставі недостовірних відомостей про майновий стан сім’ї, наданих Відповідачем як уповноваженими представником сім’ї.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечена сім'я» - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї; прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення; середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. До сукупного доходу сім’ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення.

Але ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечена сім'я» та п. 10 Порядку передбачені обставини, за наявності яких державна соціальна допомога не призначається, в тому числі у разі, якщо особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї, а також якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м2 на одного члена сім'ї та додатково 10,5 м2 на сім'ю...

Зазначаємо, що у III розділі декларації про доходи та майновий стан заявник зазначає, відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщені/ будинку осіб, членів сім’ї, що проживають окремо (дружина, чоловік, неповнолітні діти), де зазначається ПІБ власника, загальна площа житлового приміщення, кількість осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні та адреса житлового приміщення.

Тобто, при прийнятті рішення про призначення державної соціальної допомоги враховуються усі житлові приміщення, які перебувають у власності чи володінні усіх членів сім’ї, а не безпосередньо заявниці чи подружжю на праві спільної сумісної власності, як помилково визначає Представник відповідача.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-1V від 1 липня 2004 року (зі змінами) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Згідно з ч.1 ст. 5 цього Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно із ч.5 ст. 12 цього Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

А відповідно до п.3 ч.1 ст. 27 цього Закону свідоцтво про право на спадщину, виданого нотаріусом, на яке посилається у відзиві Представник відповідача, мотивуючі зменшену загальну площу будинку - є однією із підстав для державної реєстрації прав.

При цьому, не має значення для вирішення питання по суті справи, яку частку успадкував ОСОБА_2 на момент прийняття спадщини 28.09.2007. Має значення, якою часткою він володів на момент визначення права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, тобто у періоди, задекларованіВідповідачем для отримання державної соціальної допомоги, а саме з 01.12.2013 по 31.05.2016.

Ствердження Представника відповідача про те, що сім’я ОСОБА_1 не має у власності та не володіє зазначеним будинком або його часткою є безпідставними, тому що ст. 383 Цивільного кодексу України визначено право власника житлового будинку використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

Крім того, ст. ст. 355-366 ЦК України визначено право спільної часткової власності, в тому числі ст. 361 ЦК України передбачено право співвласника самостійно розпорядитися своєю частиною у праві спільної часткової власності.

У відповідності зі ст. 12 ЦК України особа здійсню свої цивільні права вільно, на власний розсуд; нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом (ст. 365 цього Кодексу - визначає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за умовами, передбаченими цією статтею); особа може відмовитися від свого майнового права, відмова від права власності здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства.

Представник відповідача, посилаючись на Наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження інструментарію щодо складання квартальних списків житлових будинків і списків сільських населених пунктів для проведення пробного перепису населення 2010 року» від 20.80.2010 року № 346, згідно з яким будинок будівля, що має окремий самостійний номер (поштову адресу): цифровий, буквений ...помилково використовує це поняття тому як вищенаведена правова норма, не регулює подібні за змістом цивільні правовідносини.

Також у відзиві Представник відповідача звертає увагу суду на те, що станом на цей час сім’я ОСОБА_1 збільшилась, тому що у 2017 році у Відповідача народилася донька ОСОБА_6.

Народження дитини Відповідача у 2017 році жодним чином не стосується спірних правовідносин, що розглядаються судом, які виникли у період з 01.12.2013 по 31.05.2016 при визначенні права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, на підставі подання нею недостовірних відомостей про майновий стан сім’ї, що призвело до надміру виплачених коштів. Навіть, якщо взяти до уваги доводи Представника відповідача, при наявності загальної площа обох житлових приміщень, які перебувають у власності сім’ї ОСОБА_1, становить 120,6 м2 (88,00м2 + 97,8м2 / 3 = 120,6 м2), при встановленій законодавством для призначення державної соціальної допомоги норми володіння для сім’ї, що складається з чотирьох осіб (S сан. = 21,0 м2 *4 члена сім’ї +10,5 м2 = 94,5 м2), що перевищує на 26,1 м2 соціальну норму володіння для малозабезпеченої сім’ї.

Що стосується пояснень, наданих у відзиві Представником відповідача відносно наявності у малозабезпеченої сім’ї одного транспортного засобу, що на думку Представника відповідача, не є підставою непризначення допомоги, то наявність одного транспортного засобу в сім’ї не позбавляє права отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, за умови декларування цього майна належним чином, а не приховання, адже відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та п. 12 Порядку передбачено, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Крім того, ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та п. 10 Порядку встановлено, що соціальна допомога не призначається якщо особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю автомобіля, транспортного засобу (механізму) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї; що на момент звернення з заявою про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та заповнення декларації за попередні 6 місяців становить 37 220 грн. 00 коп. ( прожитковий мінімум станом на 01.01.2015 для працездатних осіб - 1218, 00 грн. для дітей віком від 6 років 1286, 00 грн.. 1218,00*2+1286,00 = 37220,00 грн.) Тобто, факт купівлі автомобіля вартістю 123 550, 00 грн. позбавляє права на отримання державної соціальної допомоги по 1 серпня 2016 року.

А недекларування суми доходу від продажу автомобіля (продаж здійснено 04.09.2015 в сумі 41 000,00 грн., впливає на право отримання державної соціальної допомоги та її розмір, оскільки у відповідності зі ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу» та п. 14 Порядку розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом. Таким чином отримання недостовірних даних про доходи сім’ї призведе до надміру сплачених коштів.

Пояснення Представником відповідача факту купівлі з наступним продажом автомобіля SCANIA гр. ОСОБА_2

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371 ( далі - Порядок № 1371) встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру Державтоінспекції та надання інформації з нього затверджується МВС.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності до ч.1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідками їх недієздатності.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що не перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 210 Цивільного Кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.

Тобто, враховуючі вимоги Порядку 1371, з вищезазначеного випливає, що державна реєстрація купівлі-продажу транспортних засобів є обов’язковою, та усна домовленість між ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_7, на яку посилається Представник відповідача, підтверджуючі цей факт копіями розписки - є нікчемною.

На 01.01.2015 тобто на рік вчинення купівлі - продажу автомобіля сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян становила 609,00 грн. Відповідно, правочини, сума яких перевищує 12 180,00 грн. необхідно укладати у письмовій формі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі управління соціального захисту населення надміру виплачені по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім’ям грошові кошти у розмірі 42789 (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят дев’ять) гривень 28 коп. Задовольнивши позовні вимоги, відповідно до вимог до ст..141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір 1600 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст..ст. 355-366, 1166 ЦК України, ст..ст. 12, 13, 81, 141, 258-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам'янської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, надміру виплачених по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави в особі Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам'янської міської ради (МФО 805012, Код ЄДРПОУ 03192520 банк ГУДКСУ Дніпропетровська область м. Дніпро, р/р 35417041136104), кошти, надміру виплачені по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім'ям у розмірі 42789 (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В.Г. Тюлюнова