Рішення № 72353006, 19.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/15249/17

Провадження №2/263/447/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 лютого 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

при секретарі Чертовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30 жовтня 2015 року ОСОБА_2 взятий на облік внутрішньо переміщених осіб в ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради. 06 листопада 2015 року відповідач звернувся до ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У вказаній заяві відповідачем зазначено, що ні у нього, ні у членів його родини немає у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. На підставі вказаної заяви відповідачу призначена щомісячна адресна допомога як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України у розмірі 442 грн. щомісячно з 06 листопада 2015 року по 05 січня 2016 року, у розмірі 221 грн. щомісячно з 06 січня 2016 року по 05 березня 2016 року. Загальна сума переплати за період з 06 листопада 2015 року по 05 березня 2016 року становить 1323,62 грн. За результатом проведення перевірки встановлено, що дружині відповідача з 10 вересня 2004 року на праві приватної власності належить 68/200 частини житлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Халтуріна, 54а, м. Маріуполь. 23 серпня 2017 року ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради прийняте рішення про не призначення щомісячної адресної допомоги та стягнення надмірно сплачених коштів в загальній сумі 1323,62 грн. 14 вересня 2017 року на адресу відповідача направлені листи з викладенням обставин, однак до теперішнього часу сплачені грошові кошти відповідачем добровільно не повернуті. Також позивач посилається на лист Міністерства соціальної політики України від 03 серпня 2016 року № 1641/5/75-16, відповідно до п. 3 якого внутрішньо переміщеним особам, які переміщуються в межах Донецької та Луганської областей, та на момент звернення за призначенням щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, мають у власності житлові приміщення, розташовані на підконтрольній території України, грошова допомога не призначається. На підставі викладеного, керуючись положеннями Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі – Порядок), затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 надміру сплачені грошові кошти адресної допомоги у розмірі 1323,62 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв’язку з цим, указана цивільна справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2017 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду на 19 грудня 2017 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 лютого 2018 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Представник позивача – ОСОБА_3 – у судове засідання не з’явилася, надіслала на адресу суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Заяви про розгляд справи за його відсутністю або відзив суду не надав, про причини неявки не повідомив, що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Судом установлено, що відповідно до довідки від 30 жовтня 2015 року № НОМЕР_1, виданої ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради ОСОБА_2 знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання якого: вул. Халтуріна, 54а, м. Маріуполь (а. с. 6).

З відмітки у копії паспорту громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що останній перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 з 06 квітня 2002 року (а. с. 3-4).

06 листопада 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а. с. 7).

У своїй заяві ОСОБА_2 надав письмову інформацію про відсутність у нього та членів його сім’ї у володінні житлового приміщення розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Рішенням ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради від 02 грудня 2015 року ОСОБА_2 призначено допомогу на проживання, як переміщеній особі, у розмірі 442 грн. щомісячно з 06 листопада 2015 року по 05 січня 2016 року, у розмірі 221 грн. щомісячно з 06 січня 2016 року по 05 березня 2016 року (а. с. 9).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 листопада 2017 року № 103163179 ОСОБА_5 на праві приватної власності належить 68/200 частини домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Халтуріна, 54а, м. Маріуполь (а. с. 12-13).

Відповідно до протоколу розрахунку надмірно сплачених коштів від 12 вересня 2017 року № 8337, загальна сума надмірно виплачених коштів ОСОБА_2 становить 1323,62 грн. (а. с. 11).

ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради від 14 вересня 2017 року № 521054049/5 ОСОБА_2 повідомлено про з’ясування надання ним недостовірної інформації та необхідність повернути надмірно перераховану допомогу у сумі 1323,62 грн.

Відомості щодо добровільного повернення відповідачем сплаченої допомоги у матеріалах справи відсутні.

Предметом спору є сума у розмірі 1323,62 грн., яку позивач вважає такою, що переплатив за період з 06 листопада 2015 року по 05 березня 2016 року у зв’язку із наявністю у дружини відповідача частини будинковолодіння у м. Маріуполі..

З огляду на період, за який відповідачу сплачувалася адресна допомога, застосуванню підлягають саме положення нормативних актів, які діяли в указаний період, що відповідає змісту ст. 58 конституції України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», в редакції Закону від 26 січня 2016 року № 936-VІІІ, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначений Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (далі – Порядок № 505) (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1014, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім’ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім’ї). Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 6 Порядку № 505, в редакції Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1014, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Указаним пунктом Порядку встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні такої допомоги.

Так, у справі, де предметом розгляду є стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги, підставою для відмови у виплаті такої стало наявність у дружини відповідача права власності на 68/200 частини будинковолодіння, розташованого за адресою: вул. Халтуріна, 54а, м. Маріуполь.

У пункту 6 казаного Порядку визначено 3 райони, у разі наявності в яких в одержувача допомоги житлового приміщення – призначається допомога, зокрема, на тимчасово окупованій території; район проведення антитерористичної операції; населені пункту, що розташовані на лінії зіткнення.

Місто Маріуполь не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

Разом з тим, наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких відноситься і м. Маріуполь (далі – Перелік).

У вказаному розпорядженні зазначено територія на якій здійснювалася антитерористична операція, до якої і віднесено місто Маріуполь. У той же час у такому не врегульовано питання періоду проведення антитерористичної операції.

Питання періоду проведення антитерористичної операції врегульовано у статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зокрема, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

У частині 2 статті 1 цього Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Отже, за відсутності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, неузгодженість у Переліку питання території на якій здійснювалася антитерористична операція та здійснюється така операція, з урахуванням визначеного Законом періоду її проведення, не може обмежувати встановлене Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядком № 505 право на отримання позивачем адресної допомоги, а тому й не може бути підставою для задоволення такого позову.

З огляду на викладене, наявність у власності дружини відповідача 68/200 частини будинковолодіння, розташованого на території, на якій здійснювалася (здійснюється) антитерористична операція, а саме: за адресою: вул. Халтуріна, 54а, м. Маріуполь, відповідно до п. 6 Порядку № 505, в редакції Постанови КМУ від 09 грудня 2015 року № 1014, не було підставою для відмови у призначенні відповідачу допомоги, тому, враховуючи указаний позивачем період, під час якого не було таких обмежень, вимоги про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги, виплаченої останньому, задоволенню не підлягають

При цьому, суд не приймає посилання позивача на лист Міністерства соціальної політики України від 03 серпня 2016 року № 1641/5/75-16, оскільки такий не є нормативно-правовим актом та носить лише роз’яснювальний характер. Крім того, Порядком № 505 не визначено підставу для відмови у призначені допомоги, як володіння житловим приміщенням, розташованим на території проведення антитерористичної операції, на якій державна влада здійснює свої повноваження. Указані норми не пов’язують розташування житлового приміщення на території проведення антитерористичної операції із здійсненням своїх повноважень органів державної влади на цій території.

На підставі викладеного, необхідно дійти висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Оскільки позивач на час звернення із позовною заявою був звільнений від сплати судового збору, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1600 грн., а суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то у відповідності до положень ч. 9 ст. 10, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, судовий збір компенсується за рахунок держави, тому такий не стягується.

Керуючись п. п. 2, 6, 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 26010964, юридична адреса: пр. Металургів, 35, м. Маріуполь, Донецька область.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВТ 0522288, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя О.М. Музика