Ухвала суду № 72352898, 20.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/1490/17 Провадження №11-кп/773/68/18 Головуючий у 1 інстанції:Восковська О. А. Категорія:ч.1 ст.263 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Філюка П.Т., Подолюка В.А.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Назарука О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Назарука О.Ю. на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року, яким -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився та проживає в АДРЕСА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працює, неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в силу ст.89 КК України судимості немає, -

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - заставу.

Вироком вирішені питання про речові докази та судові витрати.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він, при не встановлених досудовим розслідуванням обставин та у не встановлений час незаконно придбав бойові припаси - дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 з маркуванням «107 79-77 Т» із запалами УЗРГМ № 50-77 583 та № 87-77 583 до них; вогнепальну нарізну зброю - самозарядний пістолет виготовлений саморобним способом для стрільби патронами калібру 9х18 (ПМ); короткоствольну вогнепальну нарізну зброю - самозарядний пістолет, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 8 мм газового пістолета марки "WALTER" моделі "РРК" заводський номер НОМЕР_1 для стрільби саморобними патронами калібру 6,9 мм. з пристроєм для безшумної стрільби (ПБС) саморобного способу виготовлення; бойовий припас - запал УЗРГМ № 87-77 583; вибухову речовину - конструктивно оформлений заряд вибухової речовини - тротилову шашку 200 г, масою вибухової речовини тротилу 197,96 г; один патрон, що відноситься до боєприпасів і є 9x18 мм пістолетним патроном; два патрони, що відносяться до боєприпасів і є 9 мм короткими патронами «Браунінг»; вісім патронів, що відносяться до боєприпасів, виготовлені саморобним способом з використанням укорочених гільз 8 мм газових патронів «ТЕРЕН-3», капсулів типу «Боксера», порохових зарядів і саморобних куль калібру 6,9мм; один патрон, що відноситься до боєприпасів і є мисливським патроном кільцевого запалення, калібру 5,6 мм, які незаконно зберігав за адресою свого проживання в АДРЕСА_1

16 вересня 2016 року близько 17 год. 52 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на вул..Лесі Українки в м.Ковелі Волинської області, поблизу будинку №31, без передбаченого законом дозволу здійснював носіння та переміщення безпосередньо при собі, в барсетці, бойових припасів - двох оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 з маркуванням «107 79-77 Т» із запалами УЗРГМ № 50-77 583 та № 87-77 583 до них.

Цього ж дня, - 16.09.2016р. близько 17 год. 57 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на території біля вказаного будинку, без передбаченого законом дозволу, шляхом продажу здійснив збут вказаних вище двох оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 із запалами до них особі зі зміненими анкетними даними та стосовно якої застосовано заходи безпеки - ОСОБА_3., за що отримав грошову винагороду у розмірі 3400 гривень.

Крім того, 24 лютого 2017 року, близько 14 год., ОСОБА_1, перебуваючи на вул.Мічуріна в м.Ковелі Волинської області, поблизу будинків № 2 та 3, без передбаченого законом дозволу повторно здійснював носіння та переміщення безпосередньо при собі короткоствольної вогнепальної нарізної зброї - самозарядного пістолету, виготовленого шляхом переробки саморобним способом 8 мм газового пістолета марки "WALTER" моделі "РРК" із заводським номером НОМЕР_1 з пристроєм для безшумної стрільби (ПБС) саморобного способу виготовлення та шести патронів, що відносяться до боєприпасів, виготовлених саморобним способом з використанням укорочених гільз 8 мм газових патронів «ТЕРЕН-3», капсулів типу «Боксера», порохових зарядів і саморобних куль калібру 6,9мм.

Цього ж дня, 24.02.2017р. близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в салоні автомобіля "Volkswagen Caddy", р.н.з. НОМЕР_2, що стояв на вул.Мічуріна в м.Ковелі Волинської області, поблизу будинків № 2 та 3, без передбаченого законом дозволу, шляхом продажу повторно здійснив збут вказаних вище короткоствольної вогнепальної нарізної зброї - самозарядного пістолету, виготовленого шляхом переробки саморобним способом 8 мм газового пістолета марки "WALTER" моделі "РРК" із заводським номером НОМЕР_1 з пристроєм для безшумної стрільби (ПБС) та шести патронів, що відносяться до боєприпасів, калібру 6,9 мм, особі зі зміненими анкетними даними та стосовно якої застосовано заходи безпеки - ОСОБА_3, за що отримав грошову винагороду у розмірі 23600 гривень. Згадана короткоствольна вогнепальна нарізна зброя - самозарядний пістолет, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 8 мм газового пістолета марки "WALTER" моделі "РРК" із заводським номером НОМЕР_1 з пристроєм для безшумної стрільби (ПБС) та шість патронів, що відносяться до боєприпасів, калібру 6,9 мм, які ОСОБА_1 попередньо незаконно збув ОСОБА_3, були виявлені під сидінням водія автомобіля "Volkswagen Caddy", р.н.з. НОМЕР_2, та вилучені працівниками правоохоронних органів.

Крім цього, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 незаконно зберігав упродовж невстановленого досудовим розслідуванням періоду часу, вогнепальну нарізну зброю - самозарядний пістолет виготовлений саморобним способом для стрільби патронами калібру 9х18 (ПМ); бойовий припас - запал УЗРГМ № 87-77 583; вибухову речовину - конструктивно оформлений заряд вибухової речовини - тротилову шашку 200 г, масою вибухової речовини тротилу 197,96 г; один патрон, що відноситься до боєприпасів і є 9x18 мм пістолетним патроном; два патрони, що відносяться до боєприпасів і є 9 мм короткими патронами «Браунінг»; один патрон, що відноситься до боєприпасів і є мисливським патроном кільцевого запалення, калібру 5,6 мм; а також два патрони, що відносяться до боєприпасів, виготовлені саморобним способом з використанням укорочених гільз 8 мм газових патронів «ТЕРЕН-3», капсулів типу «Боксера», порохових зарядів і саморобних куль калібру 6,9мм, - які були виявлені та вилучені працівниками правоохоронних органів 24.02.2017 року близько 14.20.год. по місцю проживання обвинуваченого за вище вказаною адресою.

У поданій апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного та невмотивованого застосування до обвинуваченого вимог ст.75 КК України. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання обвинуваченому порушено вимоги ст.65 КК України, вказує про те відсутність пом'якшуючих обставин, оскільки обвинувачений визнав свою винуватість лише під тиском беззаперечних доказів, визнані судом пом'якшуючі обставини є тотожними, сам ОСОБА_1 має наповну середню освіту та раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності. Також вказує про неправильне рішення судом першої інстанції щодо речових доказів. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та застосувати спеціальну конфіскацію до предметів злочину.

В запереченні на апеляційну скаргу обвинувачений вказує про безпідставність та необґрунтованість скарги прокурора, а тому просить залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, обвинуваченого, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити вирок без змін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, обґрунтовано зроблений судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України є правильною і також не оскаржується.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Зі змісту ст.75 КК України вбачається, що якщо суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбуття покарання з випробовуванням.

При призначенні покарання та звільненні ОСОБА_1 від його відбування із застосуванням ст.75 КК України, суд першої інстанції, в повній мірі дотримав вказаних вимог закону.

Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу винного, а саме, те, що ОСОБА_1 хоча раніше і притягався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.

При цьому суд не бере до уваги посилання прокурора про наявність в обвинуваченого лише неповної середньої освіти, оскільки це не має ніякого відношення до справи, а твердження про неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності стороною обвинувачення не підтверджені документально.

Звертає апеляційний суд увагу і на те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого шкоди завдано не було, про що вказано як в вироку, так і в обвинувальному акті.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнав щире каяття та повне визнання своєї вини, а обтяжуючою обставиною - вчинення злочину повторно.

Твердження прокурора про необгрунтоване визнання судом пом'якшуючих обставин та їх утотожнення, до уваги не беруться, оскільки обвинувачений дав визнавальні покази та розкаявся, що вказує про негативне психічне ставлення до вчинення ним своїх діянь.

Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання ближче до нижньої межі санкції ч.1 ст.263 КК України та про можливість звільнення обвинуваченого від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України, оскільки відсутні підстави для призначення покарання, яке необхідно відбувати реально.

На думку суду, обране судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а тому підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора, суд не вбачає.

В силу ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивні частині зазначаються: … рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Пунктом 3 ч.9 ст.100 КПК України передбачено, що майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Таким чином, не заслуговують на увагу і твердження прокурора про неправильне вирішення судом першої інстанції питання щодо речових доказів, оскільки, на думку апеляційного суду, судом прийнято обгрунтоване рішення в порядку ст.100 КК України про їх знищення.

Доводи прокурора, які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Назарука О.Ю. залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді