Рішення № 72351845, 24.01.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2338/16-ц

Провадження №2/140/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24.01.2018 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Слободяник Т.В.

при секретарі Затишняку А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Немирівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 31 липня 2009 року № 568 ОСОБА_1 з 1 вересня 2009 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 року № 1709-р «Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» КНУВС реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ.

29 вересня 2009 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України на Південно-Західній залізниці та відповідачем укладено Договір № 09-665 про підготовку фахівця у КНУВС, відповідно до якого відповідач навчалась за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання – відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі.

З 01 вересня 2009 року по 14 червня 2013 року відповідно до умов Договору відповідач у період навчання перебувала на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

Наказом НАВС від 14 червня 2013 року №601 відповідачу присвоєно кваліфікацію бакалавра права освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом підготовки «Правознавство» та видано диплом бакалавра.

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов Договору відповідача направлено для подальшого проходження служби до УМВС України на Південно-Західній залізниці. Навчальним закладом умови Договору виконано у повному обсязі.

06 жовтня 2014 року на адресу НАВС надійшов лист (Вх. № 4517) від УМВС України на Південно-Західній залізниці від 29.09.2014 № 37/7-11419, яким позивача було повідомлено, що наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 26 вересня 2014 року № 160 о/с відповідача звільнено з ОВС на підставі поданого нею рапорту, за власним бажанням. Тобто, у порушення умов Договору відповідач з власної ініціативи звільнилась з ОВС до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.

Відповідачка навчалася в КНУВС (НАВС) з 01 вересня 2009 року по 14 червня 2013 року і вартість витрат, пов’язаних з її утриманням у навчальному закладі становить 26 563,53 грн.

Із сумою витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі відповідачка ознайомлена під підпис та поінформована про необхідність відшкодувати зазначену суму. Однак на даний час, грошові кошти від відповідача до НАВС не надходили, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подана заява про розгляд справи у їх відсутність, крім того у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.

19.07.2017 року представник відповідача подав до суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату, в подальшому відповідачка та представник відповідача в судові засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені завчасно і належним чином.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив заочне рішення у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих доказів, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 31 липня 2009 року № 568 ОСОБА_1 з 1 вересня 2009 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ (а.с.9)

29 вересня 2009 року між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України на Південно-Західній залізниці та відповідачем укладено Договір № 09-665 про підготовку фахівця у КНУВС, відповідно до якого відповідачка навчалась за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувалася після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання – відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі (а.с.10-11).

Після здобуття вищої освіти відповідно до умов договору відповідачка була направлена для подальшого проходження служби до УМВС України на Південно-Західну залізницю.

Однак 06.10.2014 року на адресу НАВС надійшов лист (Вх. № 4517) від УМВС України на Південно-Західній залізниці від 29.09.2014 № 37/7-11419 (а.с.26), яким позивача було повідомлено, що наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 26 вересня 2014 року № 160 о/с відповідача звільнено з ОВС на підставі поданого нею рапорту (а.с.27), за власним бажанням. Тобто, у порушення умов Договору відповідач з власної ініціативи звільнилась з ОВС до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.

Як вбачається з довідки про розрахунок фактичних витрат, пов’язаних з утриманням відповідачки у навчальному закладі становить 26563,53 грн.

Відповідачку ознайомлено із сумою витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладі та повідомлено про необхідність відшкодування зазначеної суми (а.с.31). Однак до даного часу кошти від відповідача до НАВС не надходили.

Відповідно до Статуту, НАВС є державним вищим навчальним закладом 4-го рівня акредитації. Основним завданням діяльності НАВС є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до ст. 56 ЗУ «Про вищу освіту» від 17.01.2002 (чинного на момент виникнення правовідносин), випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про освіту" випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання встановлений п. 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року N 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів",постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 року за N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням"

Також відповідно до ч.6 ст. 18 ЗУ «Про міліцію» (в редакції на день звільнення відповідача з ОВС) курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрат, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

За п. 2.1.З. Договору, виконавець зобов'язаний забезпечити Особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору, Відповідач зобов'язалась у разі звільнення з ОВС по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п. 3 Договору відшкодувати у повному обсязі фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

П. 3.2. Договору передбачено, що однією з підстав відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу ОВС протягом трьох років після закінчення навчального закладу.

Відповідно до п. 4.1. Договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з п. 4.4. Договору, у разі відмови Особи добровільно відшкодувати витрати, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Аналогічні положення щодо укладення договору та обов'язку відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення містяться у Типовому договорі затвердженому Наказом МВС України від 14 травня 2007 року №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» (зареєстрований Міністерством юстиції України 29 травня 2007 року за №547/13814).

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 623 ЦК України, ст.ст. 12, 258, 259, 263, 264, 265, 284, 288 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням у навчальному закладізадовільнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки вул.Івана Богуна,23 м.Немирів Вінницької області, ІПН НОМЕР_1 на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, Код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ, м. Київ) вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 26 563,53 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят три гривні 53 копійки), також витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому законодавством.

Суддя: