Рішення № 72351268, 22.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/11/18-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сторожинецької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення 7 сесії Сторожинецької міської ради 7 скликання №370-12/2017.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що у зв'язку із незадовільним станом дороги, вона та громада вул. Колгоспна, м. Сторожинець Чернівецької області неодноразово звертались до голови міської ради м. Сторожинець із заявою, в якій просили зробити водовідведення дощових вод по вказаній вулиці. Також зверталась до голови Сторожинецького суду із заявою, в якій просила суд зобов'язати міську раду виконати відведення стічних вод. Зазначала, що зверталась до прокуратури м. Сторожинця Чернівецької області, прокуратури Чернівецької області, Генеральної прокуратури України, Президента України із заявами та скаргами з приводу підтоплення її домогосподарства стічними водами та захисту порушених її прав та інтересів.

Не зважаючи на вказані звернення, вказувала позивач, міською радою не виконано відведення стічних вод з вулиці Колгоспна в м. Сторожинці Чернівецької області.

Водночас вказувала, що Сторожинецькою міською радою прийнято рішення за №370-12/2017, яким вирішено звернутися до неї з вимогою встановлення земельного сервітуту на право відводу поверхневих вод із земель комунальної власності загального користування (з вулиці Колгоспної у м. Сторожинець) через належні їй земельні ділянки, шляхом прокладання відповідної дренажної труби.

Із таким рішенням ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вважає, що встановлення труби не дасть їй можливість використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням. Позивач вважає, що рішення Сторожинецької міської ради є протиправним, прийняте всупереч думки громади, загрожує їй матеріальними та моральними збитками, а тому повинно бути скасоване

Ухвалою суду від 12 січня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття судом провадження у даній справі та про підстави даного позову.

Так, на його адресу 12 січня 2018 року було направлено ухвалу про відкриття провадження та позов з додатками. Зазначені матеріали отримані відповідачем 15 січня 2018 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.

Після відкриття провадження у справі від її учасників до суду жодних документів не надходило

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. ОСОБА_1 клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги зміст наведених процесуальних норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що у зв'язку із незадовільним станом дороги ОСОБА_1 та громада вул. Колгоспна Сторожинецького району Чернівецької області неодноразово звертались до Сторожинецької міської ради із заявами, в яких просили вирішити питання з водовідведенням по вул. Когоспній, провести ремонтні роботи та облаштувати вулицю стічними канавами.

Також позивач зверталась до Сторожинецького районного суду із позовною заявою, в якій просила суд зобов'язати міську раду замовити проектно-кошторисну документацію і виконати роботи з відведенням з вул. Колгоспної, провести ремонтні роботи та облаштувати вулицю стічними канавами - для усунення затоплення об'єктів в майбутньому.

Крім цього, ОСОБА_1 зверталась до прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області, прокуратури Чернівецької області, Генеральної прокуратури України, Президента України із заявами та скаргами з приводу підтоплення її домогосподарства стічними водами та захисту порушених її прав та інтересів.

Як вбачається із матеріалів, наданих позивачем, 27 жовтня 2017 року Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області XII сесії VII скликання прийнято рішення «Про викуп земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності» №370-12/2017.

Вказаним рішенням доручено виконавчому комітету міської ради звернутися до ОСОБА_1 з вимогою встановлення земельного сервітуту на право відводу поверхневих вод із земель комунальної власності загального користування (з вулиці Колгоспної у м. Сторожинець) через належні їй земельні ділянки, шляхом прокладання відповідної дренажної труби.

Також зазначено, що у разі недосягнення домовленості про встановлення вищезазначеного сервітуту та про його умови - вирішувати спір у судовому порядку.

Не погоджуючись з таким рішенням органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 і звернулась до суду з даним позовом.

У зв’язку з цим, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій у сфері публічних відносин.

ОСОБА_1 змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. При цьому під рішенням розуміється владне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, викладене за встановленою формою, спрямоване на врегулювання тих чи інших суспільних відносин, що має обов'язковий характер та породжує певні правові наслідки.

Згідно пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень, яке прийнято на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг і стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, а його дія вичерпується його виконанням або має визначений строк. Оскаржуване рішення має безпосередньо порушувати права, свободи або інтереси позивача.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є рішення органу місцевого самоврядування, яким доручено виконавчому комітету міської ради звернутися до позивача з вимогою встановлення земельного сервітуту на право відводу поверхневих вод із земель комунальної власності загального користування (з вулиці Колгоспної у м. Сторожинець) через належні їй земельні ділянки, шляхом прокладання відповідної дренажної труби. При цьому у разі недосягнення домовленості про встановлення вищезазначеного сервітуту та про його умови вирішено спір вирішувати у судовому порядку.

Аналізуючи зміст оскаржуваного позивачем рішення, суд приходить до висновку, що воно є правовим актом, водночас таким, який прийнято не на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг. Вказане рішення спрямоване на досягнення домовленості між позивачем та органом місцевого самоврядування у вигляді встановлення земельного сервітуту на право відводу поверхневих вод із земель комунальної власності загального користування (з вулиці Колгоспної у м. Сторожинець) через належні позивачу земельні ділянки шляхом прокладання відповідної дренажної труби.

Рішення Сторожинецької міської ради №370-12/2017 від 27 жовтня 2017 року не порушує жодних прав, свобод або інтересів ОСОБА_1, адже фактично є пропозицією вирішення спірного питання між позивачем та органом місцевого самоврядування й не містить адресованих позивачу положень зобов’язального характеру.

Крім цього, варто зазначити, що спір між позивачем та органом місцевого самоврядування щодо встановлення сервітуту може бути вирішено в судовому порядку ( в порядку цивільного судочинства) у випадку недосягнення домовленості щодо встановлення сервітуту та його умов, про що зазначено в самому рішенні №370-12/2017 від 27 жовтня 2017 року.

ОСОБА_1 таких обставин суд приходить до висновку про те, що оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування безпосередньо не порушуються права, свободи або інтереси ОСОБА_1

Відтак, за відсутності встановлення в ході судового розгляду справи порушених прав позивача рішенням Сторожинецької міської ради №370-12/2017 від 27 жовтня 2017 року, заявлені позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, що і мало місце в даному випадку оскаржуваним рішенням. Тобто, відповідач діяв в межах повноважень, наданих законом.

З огляду на викладене правові підстави для задоволення заявленого позову відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Сторожинецької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана або до Чернівецького окружного адміністративного суду або безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2018 року.

Суддя О.П. Лелюк