Рішення № 72350682, 15.02.2018, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 р. Справа № 818/1995/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання – Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/1995/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та пені,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3М.) звернулась з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі – відповідач, ГУ ДФС в Сумській області) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01.11.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 16 347, 50 грн.

- скасувати пеню в сумі 8 367, 48 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує наступним. За результатами позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 27.12.2016, згідно акту № 2863/18-28-13-03-15/2829313403/179 від 19.10.2017, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст. 185, 188, 198, 199, пп. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України. На підставі висновків акту перевірки, 01.11.2017 ГУ ДФС в Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 16 347, 50 грн.

На переконання позивача, вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки заповнена декларація з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року була подана до ГУ ДФС в Сумській області 13.01.2015 за допомогою електронних засобів зв’язку та прийнята останнім, про що свідчить квитанція № 2. ОСОБА_3 вважає, що посилання відповідача на подання позивачем декларації з податку на додану вартість без показників господарської діяльності, є необґрунтованими через те, що під час прийняття податкової звітності проводиться її перевірка, і, в разі наявності суперечностей в показниках чи їх невідповідності, така звітність не приймається.

За наведених обставин, на думку позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалами суду від 14 грудня 2017 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та пені, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 грудня 2017 року об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 26.12.2017, через неприбуття представника відповідача, а також у зв’язку з набранням чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи ухвалою суду був відкладений на 17.01.2018 о 10 год. 00 хв., ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області встановлений 5-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву, а також встановлені строки для подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь.

На виконання ухвали суду, ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області 11.01.2018 надало відзив на позовну заяву (а.с. 72), в якому зазначило, що ніяких податкових повідомлень-рішення про збільшення грошових зобов’язань не приймало, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Від позивача 16 січня 2018 року надійшло клопотання про заміну неналежної сторони, а саме: відповідача. За результатами розгляду цього клопотання, ухвалою суду від 17.01.2018 відповідач ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області був замінений на належного відповідача – ГУ ДФС у Сумській області, якому встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, а також встановлені строки для подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь.

Так, ГУ ДФС у Сумській області 24.01.2018 надало суду відзив на позовну заяву (а.с. 100-101), в якому зазначило, що під час позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 27.12.2016, було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 за 4 квартал 2014 року подана декларація з податку на додану вартість з нульовими показниками. В той же час, первинні документи бухгалтерського обліку, свідчать про результативну господарську діяльність у вказаному періоді та наявність об’єкту оподаткування. Такі ж дані містяться і в додатку 5 до декларації, який є її невід’ємною частиною. За наведених обставин, ГУ ДФС у Сумській області дійшло висновку про порушення позивачем ст. 185, 188, 198, 199, пп. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а також наявність підстав для збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість та нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, а позовні вимоги – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив (а.с. 103-113), ОСОБА_3 вказала, що декларація з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року, згідно вимог Податкового кодексу України була подана засобами електронного зв’язку в електронній формі. Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, при прийнятті декларацій податковий орган зобов’язаний перевірити склад і структуру показників податкового документа, і, в разі їх відповідності, прийняти цей документ, підтвердженням чого є квитанція № 2. Повідомлень від відповідача про невідповідність показників податкової декларації та неприйняття цієї декларації, позивач не отримувала. Крім того, згідно з приписами Податкового кодексу України, податковий орган має право проводити камеральні перевірки податкової звітності, втім будь-яких актів про проведення таких перевірок, позивачу не надходило.

Також, ОСОБА_3 зазначила, що всупереч вимог Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Сумській області була нарахована пеня не за період з 13.11.2017 (дата узгодження грошового зобов’язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення) по дату фактичної сплати зобов’язання, а за період з 19.02.2015 (граничний день сплати податкових зобов’язань за 4 квартал 2014 року) по 12.11.2017 (день сплати визначеного податковим повідомленням-рішенням грошового зобов’язання).

Заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_4, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 27.12.2016. За результатами перевірки 19 жовтня 2014 року складений акт № 2863/18-28-13-03-15/2829313403/179 (а.с. 17-39) , згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого, ст.ст. 185, 188, 198, 199, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижене податкове зобов’язання з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року на суму 13 078, 00 грн.

На підставі зазначених висновків, 01 листопада 2017 року ГУ ДФС у Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (а.с. 41) про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 16 347, 50 грн., з яких: 13 078, 00 грн. за основним платежем; 3 269, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Отже, стверджуючи про наявність підстав для збільшення грошового зобов’язання з податку на додану вартість та правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначає на тому, що в поданій за 4 квартал 2014 року податковій декларації з податку на додану вартість, ФОП ОСОБА_3 вказані нульові показники господарської діяльності, зокрема в розділі І «Податкові зобов’язання», розділі ІІ «Податковий кредит» та розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період», в той час, коли додаток 5 до декларації, а також первинні документи бухгалтерського обліку, свідчать про здійснення позивачем господарської діяльності в 4 кварталі 2014 року та наявність об’єкту оподаткування. Наведені обставини, на думку ГУ ДФС у Сумській області, достеменно підтверджують необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.

Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що документ, який подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, є податковою декларацією. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 46.5 ст. 46 ПК України).

Відповідно до п.п. 48.1, 48.2, 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктами 49.1, 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Аналогічні норми також містяться в Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно п. 1, 2, 10 розділу ІІІ вказаного Порядку, декларація подається платником у визначений строк до підрозділу контролюючого органу, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, на час виникнення спірних правовідносин, визначались Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі – Інструкція).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 розділу ІІ згаданої Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Формат (стандарт) податкового документа в електронному вигляді на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML), електронні форми податкових документів та інша інформація про порядок подання податкових документів в електронному вигляді оприлюднюються на WEB-сайті ДПА.

Податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Розділом ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку встановлено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватись наступного порядку.

Платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб.

Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

Отримавши від платника податків податковий документ в електронному вигляді, органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

Підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку є перша квитанція. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору № 161020121 від 16.10.2012 (а.с. 123-124) мала можливість подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку. В зв’язку з цим, 13 січня 2014 року за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та системи подання податкових документів, позивачем в електронному вигляді була створена і направлена до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області декларація з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року, в якій визначені показники господарської діяльності у звітному періоді, зокрема, у розділі І «Податкові зобов’язання» вказана сума податкових зобов’язань в розмірі 59 424, 00 грн., у розділі ІІ «Податковий кредит» вказана сума податкового кредиту 46 819, 00 грн., у розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період» вказана сума, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 12 605, 00 грн. (а.с. 48-50). Одночасно з податковою декларацією, ФОП ОСОБА_3 був створений і направлений до органу ДПС додаток 5 до декларації з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 51-52), показники якого кореспондуються з показниками податкової декларації.

Вказані документи були прийняті ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області за реєстраційним номером НОМЕР_2, в підтвердження чого позивачу направлена квитанція № 2 (а.с. 47).

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що ФОП ОСОБА_3 у визначені податковим законодавством строки до органу ДПС була подана податкова декларація з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року, в якій указані показники господарської діяльності у звітному періоді, що кореспондуються з показниками, зазначеними в додатку 5 до декларації, який є її невід’ємною частиною.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в якості доказів подання ФОП ОСОБА_3 податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року з нульовими показниками господарської діяльності, ГУ ДФС у Сумській області були надані скріншоти з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (а.с. 114) та копія роздрукованої з цієї системи податкової декларації з додатком 5 (а.с. 115-119).

З указаних документів судом встановлено, що податковим органом 13.01.2015 від ФОП ОСОБА_3 була отримана податкова декларація з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року, якій присвоєний код F0200115 та яка зареєстрована за номером НОМЕР_3 (а.с. 114). Копія роздрукованої з автоматизованої інформаційної системи податкової декларації містить нульові показники господарської діяльності позивача у звітному періоді (а.с. 115-117), в той час, коли додаток 5 до цієї декларації містить дані щодо здійсненої господарської діяльності у звітному періоді (а.с. 118-119).

Отже, зміст наданої позивачем копії податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року відрізняється від змісту копії податкової декларації наданої відповідачем. При цьому, обидва документи містять один і той самий код F0200115. Крім того, зміст додатків 5 до декларацій, наданих ОСОБА_3 і ГУ ДФС у Сумській області, також є однаковим.

Стосовно вказаних розбіжностей, під час судового розгляду справи, представник відповідача пояснив, що збоїв в роботі електронної системи, за допомогою якої була подана спірна декларація з податку на додану вартість, не було, в зв’язку з чим, податковий орган отримав саме ту декларацію, яка була направлена позивачем, а саме: з нульовими показниками господарської діяльності. В свою чергу, представник ОСОБА_3 надав пояснення, що електронна система, за допомогою якої подається податкова звітність, не надає можливості вносити виправлення в цю звітність після її подання податковому органу, в зв’язку з чим, ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області була подана саме та декларація, копія якої надана позивачем, а саме: з показниками господарської діяльності.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на приписи вказаних норм, на переконання суду, надані відповідачем докази, зокрема, скріншоти з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та копія роздрукованої з цієї системи податкової декларації з додатком 5, не є достатніми для беззаперечних висновків про подання ОСОБА_3 податкової декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2014 року з нульовими показниками господарської діяльності. Інших доказів, які б підтверджували можливість внесення платником податків виправлень в подану за допомогою електронної системи податкову звітність, або доказів підробки поданої позивачем копії податкової декларації, або інших доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, ГУ ДФС у Сумській області не надано.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2017 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв’язку з чим, позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про скасування пені в сумі 8 367, 48 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

При цьому, пунктом 129.2 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що пеня в сумі 8 367, 48 грн. нарахована ГУ ДФС у Сумській області на суму заниженого грошового зобов’язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2017. В зв’язку з тим, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, згадана сума пені, на підставі п. 129.2 ст. 129 Податкового кодексу України, має бути скасована податковим органом автоматично.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про скасування пені в сумі 8 367, 48 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та пені – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 01.11.2017 року №0026951303.

В задоволенні позовних вимог про скасування пені в сумі 8 367, 48 грн. – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь ОСОБА_3 (40002, м. Суми, вул.Олега Кошового, 7, ідент. номер НОМЕР_4) витрати на оплату судового збору в сумі 1 056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

в повному обсязі рішення складено 22.02.2018