Рішення № 72350644, 20.02.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6282/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Андрухіва В.В.

за участю секретаря судового засідання Рижук В.І.

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певну дію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, в якому відповідно до уточненого позову від 18.12.2017 року просить суд:

1) визнати протиправними дії працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України щодо направлення звернень позивача до Національного агентства України з питань державної служби України та до Міністерства юстиції України;

2) зобов’язати Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України у відповідності до норм чинного законодавства направити звернення позивача до тих посадових осіб, які було зазначено у його зверненнях, а саме:

- направити клопотання керівнику апарату Прем’єр-Міністра України щодо розгляду клопотання на ім’я Прем’єр-Міністра України;

- направити скаргу на дії працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України на ім’я Міністра Кабінету Міністрів України;

- направити звернення на ім’я директора юридичного департаменту ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2017 року він звернувся до Прем’єр-Міністра України з клопотанням щодо поновлення його конституційних прав постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року «Про порядок присвоєння рангів державних службовців» та вжиття заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків. До клопотання було додано пояснювальну записку щодо правового обґрунтування самого порушення конституційного права постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року «Про порядок присвоєння рангів державних службовців». 20.09.2017 року головним спеціалістом Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України з посиланням на ст.7 Закону України «Про звернення громадян» клопотання позивача було направлено до Національного агентства України з питань державної служби для розгляду та надання заявнику відповіді. Позивач вважав, що його клопотання з поясненням щодо протиправності п.2 та п.10 постанови Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року «Про порядок присвоєння рангів державних службовців» працівниками Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, у відповідності до Положення про ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, повинно було бути направлене до Апарату Прем’єр-Міністра України, а не до Національного агентства України з питань державної служби.

Позивач зазначив, що в пояснювальній записці, яку ним додано до клопотання на ім’я Прем’єр-Міністра України, надано правову оцінку протиправності п.2 та п.10 постанови Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року «Про порядок присвоєння рангів державних службовців», а протиправне повинно бути скасовано. Як зазначив позивач, згідно відповіді, яка надійшла йому з Національного агентства України з питань державної служби, в останньому абзаці повідомлено про те, що даний лист має роз’яснювальний (інформативний) характер і не встановлює правових норм. З наданої відповіді позивач зробив висновок, що його звернення було направлено до органу, який не має повноважень вирішити порушені в клопотанні питання.

Також позивач зазначив, що 09.10.2017 року ним було направлено до ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України п’ять звернень, а саме: повторне звернення на ім’я Прем’єр-Міністра України; скарга Міністру Кабінету Міністрів України на протиправні дії працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України; клопотання керівнику Апарату Прем’єр-Міністра України про забезпечення розгляду повторного звернення на ім’я Прем’єр-Міністра України; директору юридичного департаменту ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України; клопотання на ім’я Міністра Кабінету Міністрів України щодо направлення всіх його звернень за призначенням. Позивач вказав, що 20.10.2017 року вже заступником начальника Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, в чергове, в порушення правових норм, а саме: Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Закону України «Про державну службу», Закону України «Про звернення громадян», Положення про ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, його звернення вдруге направлено до Національного агентства України з питань державної служби, а також до Міністерства юстиції України.

Ухвалою судді від 26.12.2017 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.02.2018 року повернуто Заяву ОСОБА_1 від 06.02.2018 року про визнання протиправними та скасування або визнання нечинними проектів рішень щодо пересилання звернень позивача.

У судове засідання, призначене на 15 лютого 2018 року на 10:00 годину, з’явився позивач.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не сповістив, при цьому у відзиві на позов просив розглядати справу за відсутності представника відповідача. Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповідач вважає адміністративний безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач зазначив, що позивач плутає такі основні поняття, як «дії» та «рішення» посадових осіб Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, як постійно діючий орган, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України, його структурні підрозділи та посадові особи законодавством не наділені будь-якими владними повноваженнями щодо громадян, які не пов'язані із ОСОБА_2 трудовими або іншими персональними відносинами, то приймаючи на виконання вимог, викладених у першому реченні частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» організаційне рішення щодо пересилання звернення за належністю для розгляду по суті і інформування автора про результати, посадові і службові особи ОСОБА_2 лише виконують відповідно до компетенції свої службові функції, не здійснюючи при цьому жодних владних управлінських функцій стосовно суб'єктів звернень. Відповідач зазначив, що оскільки одним із основних завдань ОСОБА_2 є організаційне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Прем'єр-міністра України, рішення про пересилання звернення за належністю не є рішенням, прийнятим за результатами розгляду по суті порушеного заявником питання, а тому не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії стосовно позивача, які можуть бути оскаржені в установленому порядку, а є основним організаційним рішенням Управління (яке не є суб'єктом владних повноважень у стосунках із позивачем) щодо процедури його розгляду з визначенням суб'єктів владних повноважень, до сфери діяльності яких належить розгляд звернення по суті та вирішення порушених у ньому питань.

Відповідач вважав, що оскільки до повноважень Прем'єр-міністра України не належить розгляд та вирішення порушеного позивачем у зверненні питання, в Управління були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо передачі його звернення особисто ОСОБА_3.

Також відповідач вважав, що у зв'язку з тим, що до повноважень Прем'єр-міністра України, ОСОБА_2, його структурних підрозділів та посадових осіб не належить розгляд скарг на акти Кабінету Міністрів України, Управлінням на виконання вимог, викладених у першому реченні частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян», правомірно було прийнято рішення щодо пересилання звернення позивача за належністю до Національного агентства України з питань державної служби із супровідним листом від 20.09.2017 року № 41-ІД-021311/15 для розгляду в частині питань, що належать до його компетенції та інформування автора про результати, про що позивача письмово повідомлено. Національне агентство України з питань державної служби повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду відповідно до компетенції його звернення від 14.09.2017 року листом від 20.10.2017 року №8661/13-17. Позивач залишився незадоволений результатами розгляду Національним агентством України з питань державної служби його звернення від 14.09.2017 року і повторно надіслав на ім'я Прем'єр-міністра України своє звернення від 14.09.2017 року з тією ж пояснювальною запискою, в якому повторно оскаржував Постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями ".

Відповідач зазначив, що в одному конверті зі зверненням до Прем'єр-міністра України знаходилися також звернення до Керівника Апарату Прем'єр-міністра України від 09.10.2017 року та до Директора юридичного департаменту ОСОБА_2 від 05.10.2017 року, в яких позивач також по суті оскаржував зазначену Постанову. Як зазначив відповідач, інших звернень ОСОБА_4 у 2017 році в Автоматизованій системі "Звернення громадян" ОСОБА_2 зареєстровано не було.

На виконання вимог, викладених у першому реченні частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян», Управлінням правомірно було прийнято рішення про пересилання звернень за належністю до Національного агентства України з питань державної служби та до Мін'юсту для їх розгляду в частині питань, що належать до їх компетенції, та надання автору письмових роз'яснень щодо вирішення порушених питань, про що позивача письмово повідомлено листом Управління від 20.10.2017 року №41-Ц-023208/15 з одночасним наданням відповідних роз'яснень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 14.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Прем’єр-Міністра України з клопотанням щодо поновлення його порушених конституційних прав, а саме: забезпечити присвоєння йому як державному службовцю 3 рангу (найвищий ранг) категорії «Б» (посада керівника), яка дзеркально відповідає раніше присвоєному найвищому 11 рангу шостої категорії (посада керівника) відповідно до Закону України «Про державну службу» 1993 року з моменту призначення на посаду; вжити заходи щодо відшкодування в установленому законом порядку матеріальних збитків за неправомірне присвоєння 9 рангу категорії «В» з моменту призначення на посаду (а.с. 12).

Позивач просив надати відповідь в письмовій формі у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Як додаток до клопотання від 14.09.2017 року позивач надав пояснювальну записку від 14.09.2017 року (а.с. 13-16).

Головним спеціалістом Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України надано відповідь ОСОБА_1 про, що його клопотання від 14.09.2017 року, 20.09.2017 року за №41-Ц-021311/15 надіслано до Національного агентства України з питань державної служби, відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», для розгляду і надання відповіді (а.с. 17, 60).

Також судом встановлено, що 18.10.2017 року до ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України надійшло три звернення позивача: директору юридичного департаменту ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 05.10.2017 року щодо надання юридичної оцінки відповідності Конституції України та законам України п.2 та п.10 постанови Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2017 року «Про порядок присвоєння рангів державних службовців» (а.с. 24); клопотання керівнику Апарату Прем’єр-Міністра України від 09.10.2017 року щодо розгляду його звернення з приводу протиправності п.2 та п.10 постанови Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2017 року «Про порядок присвоєння рангів державних службовців» (а.с. 19). До клопотання позивач додав повторно своє звернення до Прем’єр-Міністра України від 14.09.2017 року з пояснювальною запискою та копію повідомлення ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України про направлення його звернення до Національного агенства України з питань державної служби; клопотання Міністру Кабінету Міністрів України від 10.10.2017 року щодо забезпечення направлення його звернень з додатками до посадових осіб, а саме: Міністру Кабінету Міністрів України – ОСОБА_5, керівнику Апарату Прем’єр-Міністра України – ОСОБА_6, Директору юридичного департаменту ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України – ОСОБА_7 (а.с. 20).

Факт отримання вказаних звернень 18.10.2017 року відповідач підтвердив у відзиві на позов, до якого додано реєстраційно-контрольні картки на ці звернення (а.с. 61-63).

Стосовно надходження до ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України скарги на дії Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України відповідач заперечував, стверджуючи, що інших звернень ОСОБА_1 у 2017 році в Автоматизованій системі "Звернення громадян" ОСОБА_2 зареєстровано не було.

Позивач, у свою чергу, доказів надіслання зазначеної вище скарги на ім'я Міністра Кабінету Міністрів України (а.с. 21-22) суду не надав.

20.10.2017 року заступником начальника Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України на адресу позивача направлено лист за вих. №41-Ц-023208/15, відповідно до якого позивача повідомлено про те, що його листи, які надійшли до Кабінету Міністрів України, надіслано Національному агентству України з питань державної служби, Міністерству юстиції України 20.10.2017 року за №41-Ц-023208/15 (а.с. 23).

20.10.2017 року Національним агентством України з питань державної служби на адресу позивача направлено відповідь за вих. №8661/13-17 на його клопотання від 14.09.2017 року (а.с. 18).

27.11.2017 року Міністерством юстиції України направлено на адресу позивача відповідь за вих. №46049/Ц-25945/7.3 на його звернення щодо надання роз’яснень (а.с. 25-27).

Згідно ч.2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частиною 1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно ст.19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до 1 ст.113 Конституції України та ч.1 ст.1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно ч.1 ст.47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.

Згідно ч.10 ст.47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 року №850 (далі – Положення №850), ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України (далі - ОСОБА_2) є постійно діючим органом, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України.

Згідно п.2 Положення №850, основними завданнями ОСОБА_2 є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, Міністра Кабінету Міністрів України та міністра, який не очолює міністерство.

Відповідно до п.п. 33, 331, 34 п.17 Положення №850, структурні підрозділи ОСОБА_2 відповідно до основних завдань, визначених цим Положенням, та з питань, що належать до їх компетенції, зокрема: організовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністру України, Першому віце-прем'єр-міністру України, віце-прем'єр-міністрам України, Міністру Кабінету Міністрів України та міністру, який не очолює міністерство; забезпечують відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд запитів на інформацію, що надходять Кабінетові Міністрів України, Секретаріатові Кабінету Міністрів України; здійснюють контроль за вирішенням порушених у зверненнях громадян питань, дотриманням законодавства про звернення громадян;

Пунктом 1 Положення про Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України, затвердженого Державним секретарем Кабінету Міністрів України 06.03.2017 року передбачено, що Управління з питань роботи із зверненнями громадян (далі – Управління) є структурним підрозділом ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України (далі – ОСОБА_2).

Пунктом 2 Положення передбачено, що у своїй діяльності Управління керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, Регламентом Кабінету Міністрів України, положеннями про Кабінет Міністрів України та про ОСОБА_2, іншими актами Кабінету Міністрів України, наказами Державного секретаря Кабінету Міністрів і цим Положенням.

Відповідно до п.4 Положення, основними завданнями Управління є організаційне, інформаційне та експертно-аналітичне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів, Прем’єр-Міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів (далі – керівництво Кабінету Міністрів), Міністра Кабінету Міністрів, державного секретаря Кабінету Міністрів та його заступників (далі – керівництво ОСОБА_2) щодо організації розгляду звернень громадян до Кабінету Міністрів, керівництва Кабінету Міністрів та ОСОБА_2, що надійшли поштою, отриманих безпосередньо від громадян у приймальні Кабінету Міністрів під час проведення членами ОСОБА_3 особистого прийому, а також надісланих з використанням Інтернету, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) чи викладених за допомогою засобів телефонного зв’язку на урядовій «гарячій лінії» та записаних (зареєстрованих) посадовою особою, а також організації в ОСОБА_2 роботи з електронними петиціями, з якими громадяни звертаються до Кабінету Міністрів.

Пунктом 5 Положення передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, веде реєстрацію та облік звернень громадян, що надійшли поштою на адресу Кабінету Міністрів, керівництва Кабінету Міністрів та ОСОБА_2, отриманих безпосередньо від громадян у приймальні Кабінету Міністрів та під час проведення членами ОСОБА_3 особистого прийому, а також надісланих з використанням Інтернету, засобів електронного зв'язку (електронне звернення) чи викладених за допомогою засобів телефонного зв'язку на урядовій "гарячій лінії" та записаних (зареєстрованих) посадовою особою; опрацьовує та розглядає відповідно до компетенції звернення громадян, що надійшли до ОСОБА_2; пересилає звернення за належністю для розгляду по суті відповідному органу чи посадовій особі у разі, коли порушені питання не належать до повноважень Кабінету Міністрів, ОСОБА_2 та їх посадових осіб; передає у разі потреби звернення громадян структурним підрозділам ОСОБА_2 для подальшого опрацювання відповідно до компетенції та підготовки пропозицій, за результатами розгляду яких керівництвом Кабінету Міністрів можуть бути прийняті відповідні рішення; надає авторам звернень письмові та усні роз'яснення з питань, належать до компетенції Управління, а також повертає звернення у разі недотримання громадянами вимог статті 5 Закону України "Про звернення громадян" та у разі, коли звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою; повідомляє громадянам про результати опрацювання в Управлінні та ОСОБА_2 їх звернень, у тому числі з питань, порушених під час особистого прийому.

Як вже було встановлено судом, повторне звернення позивача від 14.09.207 року, яке надійшло до відповідача 18.10.2017 року, а також інші два звернення позивача, що зареєстровані в Управлінні 18.10.2017 року (а.с. 20, 24) Управлінням з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України 20.10.2017 року були направлені до Національного агентства з питань державної служби та до Міністерства юстиції України.

Разом з тим, відповідно до п.1 Положення "Про Міністерство юстиції України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228 (далі - Положення №228), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

Мін’юст є державним органом з питань банкрутства.

Мін’юст є органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України “Про очищення влади”.

Згідно п.п. 32, 33 п.4 Положення №228, Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення з питань, пов’язаних з діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються; організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних із діяльністю Мін’юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.

Як вбачається зі змісту звернень позивача від 05.10.2017 року, 09.10.2017 року та 10.10.2017 року, що надійшли до Управління 18.10.2017 року, вони стосуються функцій Міністерства юстиції України.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно протиправності дій Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України щодо направлення звернень ОСОБА_1, які надійшли до Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України 18.10.2017 року - до Міністерства юстиції України, оскільки до повноважень останнього не входить вирішення питань, порушених у зверненнях (ані питання присвоєння позивачу рангу державного службовця, ані питання протиправності п.2, п.10 постанови Кабінету Міністрів України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині протиправності дій відповідача щодо направлення звернень позивача, які надійшли до Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України 18.10.2017 року - до Міністерства юстиції України підлягають задоволенню.

При цьому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України щодо направлення звернень позивача до Національного агентства України з питань державної служби, зобов’язання відповідача у відповідності до норм чинного законодавства направити звернення позивача до тих посадових осіб, які було зазначено у його зверненнях, а саме: направити клопотання керівнику апарату Прем’єр-Міністра України щодо розгляду клопотання на ім’я Прем’єр-Міністра України, направити скаргу на дії працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України на ім’я Міністра Кабінету міністрів України, направити звернення на ім’я директора юридичного департаменту ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України - належить відмовити, з огляду на наступне.

Так, як зазначено судом вище, зі змісту звернення позивача та пояснювальної записки до нього вбачається, що ОСОБА_1 по суті оскаржує до Прем’єр-Міністра України постанову Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», якою затверджено порядок присвоєння рангів державних службовців. Позивач, як державний службовець, вважає, що Кабінет Міністрів України своєю постановою від 20 квітня 2016 року №306 порушив його право на присвоєння третього найвищого рангу категорії "Б".

Суд зазначає, що оскільки відповідно до частини восьмої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом, та враховуючи, що відповідно до вимог, визначених частиною третьою статті 16 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", скарги на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку, вирішувати порушене питання позивач повинен був не шляхом подання до Прем'єр-міністра України звернення від 14.09.2017 року, яке по суті є скаргою на відповідний акт Кабінету Міністрів України, а повинен був звернутися до адміністративного суду в установленому порядку, до повноважень якого належить розгляд та вирішення порушеного питання.

Враховуючи, що до повноважень Прем'єр-міністра України не належить розгляд та вирішення порушеного позивачем у зверненні питання, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо передачі його звернення особисто Прем'єр-міністру України, або Керівнику Апарату Прем'єр-міністра України.

У зв'язку з тим, що до повноважень Прем'єр-міністра України, ОСОБА_2, його структурних підрозділів та посадових осіб не належить розгляд скарг на акти Кабінету Міністрів України, Управлінням на виконання вимог, викладених у статті 7 Закону України «Про звернення громадян», правомірно було прийнято рішення щодо пересилання звернення ОСОБА_1 за належністю до Національного агентства України з питань державної служби для розгляду в частині питань, що належать до його компетенції, зокрема, щодо присвоєння рангу державного службовця, та інформування автора про результати, про що позивача письмово повідомлено. Решта звернень - від 05.10.2017 року та від 09.10.2017 року, як випливає з їх змісту, також спрямовані на вирішення питання правомірності присвоєння позивачу рангу державного службовця у контексті протиправності, на його думку, окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 року.

Таким чином, суд вважає, що твердження позивача про те, що його звернення неправомірно перенаправлено для розгляду до Національного агентства України з питань державної служби є безпідставним.

Судом встановлено, що Національне агентство України з питань державної служби повідомило позивача про результати розгляду відповідно до компетенції його звернення від 14.09.2017 року листом від 20.10.2017 № 8661/13-17. Питання розгляду звернень позивача, що надійшли до відповідача 18.10.2017 року Національним агенством України з питань державної служби та Міністерства юстиції України не є предметом судового розгляду.

Як зазначено судом вище, доказів надіслання Міністру Кабінету Міністрів України скарги на дії Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 09.10.2017 року (а.с. 21-22) позивач суду не надав, при тому що відповідач заперечував факт надходження такого звернення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому обставини, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, повинен довести саме позивач, що випливає зі змісту ч.4 ст.77 КАС України.

Доводи позивача про те, що відповіддю на його звернення, що надійшли до Управління 18.10.2017 року, відповідач підтвердив факт отримання скарги на дії працівників Управління, суд до уваги не бере, оскільки це є припущенням позивача, а висновки про те, що позивач вважає протиправним пересилання його звернень до інших органів, випливають із змісту тих звернень, що зареєстровані відповідачем.

За таких обставин, відсутні підстави для покладення обов'язку на відповідача направити скаргу на дії працівників Управління на ім'я Міністра Кабінету Міністрів України.

При цьому, доводи відповідача про те, що надіслання звернень позивача відповідно до ст.7 Закону України "Про звернення громадян" відбувалося на підставі рішень відповідача, суд до уваги не бере, оскільки таких рішень суду надано не було, а тому вважає надіслання звернень до інших органів - діями відповідача.

Доводи відповідача про те, що Управління не є суб'єктом владних повноважень суд також не бере до уваги, оскільки відповідно до п.7 ч.4 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України є суб'єктом, що здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі Положення про Управління, а тому може відповідати за позовом.

Вимоги про те, що відповідачем обов'язково має бути юридична особа (суб'єкт владних повноважень) процесуальний закон не містить.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню: в частині протиправності направлення звернень позивача до Міністерства юстиції України, а в решті позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, вул. Українська, буд. 16) – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) щодо направлення звернень ОСОБА_1, які надійшли до Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України 18.10.2017 року - до Міністерства юстиції України.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України щодо направлення звернень позивача до Національного агентства України з питань державної служби, зобов’язання відповідача у відповідності до норм чинного законодавства направити звернення позивача до тих посадових осіб, які було зазначено у його зверненнях, а саме: направити клопотання керівнику апарату Прем’єр-Міністра України щодо розгляду клопотання на ім’я Прем’єр-Міністра України, направити скаргу на дії працівників Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України на ім’я Міністра Кабінету міністрів України, направити звернення на ім’я директора юридичного департаменту ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.02.2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.