Ухвала суду № 72350377, 19.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2018 року м. Київ Справа № 363/36/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувшипозовну заявуОСОБА_1доУправління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської областіпровизнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, в якому просить суд: визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, що виявились у відмові врахувати стаж роботи за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 до стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі; зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, починаючи з 01.01.2016, здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 14.08.1986 по 18.09.1995, та заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.01.2018 наведену вище справу передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України. На момент передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду провадження у ній відкрито не було.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Цією ж статтею передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даним позовом, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в силу положень частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом обумовлено відмовою відповідача у здійсненні позивачу перерахунку пенсії за віком (щомісячних пенсійних виплат), починаючи з січня 2016 року.

Водночас, з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 28.12.2017 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 28.12.2017), тобто з порушенням визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду з позовом.

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Крім того, в силу приписів пунктів 2, 4, 5, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вже зазначалось судом вище, позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, що виявились у відмові врахувати для обчислення пенсії позивача стаж його роботи за період з 14.08.1986 по 18.09.1995 до стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та зобов'язати Вишгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, починаючи з 01.01.2016, здійснити позивачу перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням цього стажу.

Разом з тим, в якості відповідача позивачем визначено виключно Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області припинено.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області реорганізовано шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області і Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області та утворення Вишгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Судом також встановлено, що позивачем не приєднано документальних свідоцтв на підтвердження власних доводів про наявність у нього стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тощо), у тому числі тих, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, а у разі відсутності цих документів - не зазначено перелік доказів, які позивач не може самостійно надати, із відображенням причин неможливості їх подання.

Крім того, судом встановлено, що в порушення пунктів 2 та 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві не зазначено всі передбачені наведеною вище нормою відомості щодо відповідача, а саме: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та офіційна електронна адреса, а також не надано суду власних письмових підтверджень про те, що позивачем не подано інший позов (позови) до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з аналогічним предметом та з тих самих підстав.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пунктів 2 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог та/або відповідачів у справі) з урахуванням наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, та усіх доданих до неї документів, для їх направлення відповідачу.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.