Ухвала суду № 72350273, 21.02.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1804/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря - Вакуленка А.В.,

сторін:

представника позивача - Горбачова С.О., довіреність від 20.12.2017 № 4000/9/12-32-10-0029;

представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 22.05.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та залишення без розгляду адміністративного позову Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 49010,46 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена справа.

26.12.2017 за вх. № 32566/2017 від відповідача надійшла заява про закриття провадження і залишення позову без розгляду, обґрунтована тим, що предметом адміністративного позову є стягнення податкового боргу. Відповідно до п.п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим органом.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 183-3 КАС України відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому разі має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку. Аналогічні положення містяться у чинній редакції ст. 5, 122, 238, 240, 283 КАС України від 15.12.2017.

Тому, на думку позивача, необхідною умовою, за наявності якої виникає право звернення до суду з адміністративним позовом в загальному порядку, є ухвала суду про відмову в прийнятті подання із зазначенням однієї з двох підстав, визначених ч. 5 ст. 183-3 КАС України.

Однак, до адміністративного позову ГУ ДФС у Луганській області по справі № 812/1601/17 такої ухвали не додано.

Крім того, на думку відповідача, минули строки звернення до суду, передбачені статтями 99, 183-3 КАС України.

Зокрема, рішення від 18.11.2016 № 0000031/12-09-40/2296411189 направлене листом з рекомендованим повідомленням № 9311301442317, отримано 12.12.2016 і не оскаржувалось.

Податкове повідомлення - рішення від 16.12.2016 № 0001114000 направлено 16.12.2016 листом з рекомендованим повідомленням № 9312001514754, повернуто за закінченням строку зберігання і не оскаржувалось.

Податкове повідомлення - рішення від 22.02.2017 № 0000324000 направлено 24.02.2017 листом з рекомендованим повідомленням № 9312001572258, отримано 20.03.2017 і не оскаржувалось.

Податкове повідомлення - рішення від 28.03.2017 № 0000704002 направлено 29.03.2017 листом з рекомендованим повідомленням № 9312001572258, отримано 03.04.2017.

Податкове повідомлення - рішення від 18.04.2017 № 0000814002 направлено 19.04.2017 листом з рекомендованим повідомленням № 9341101398310, отримано 10.05.2017 і, за твердженням позивача, не оскаржувалось.

Вимога від 13.03.2017 № 187-17 направлена 15.06.2017 листом з рекомендованим повідомленням № 9310005592374, повернута за закінченням строку зберігання і не оскаржена.

Тобто строки, передбачені статтями 99, 183-3 КАС України сплинули ще у липні 2017 року.

З огляду на наведене відповідач робить висновок, що адміністративний позов ГУ ДФС у Луганській області не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки право звернення у загальному порядку у позивача не виникло, а строки звернення із поданням спливли.

На підставі викладеного відповідач просив закрити провадження у справі на підставі приписів п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України у чинній редакції від 15.12.2017), а адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області по справі № 812/1804/17 залишити без розгляду на підставі приписів п. 1, 7 ч. 1 ст. 155 КАС України (п. 1, 7 ч. 1 ст. 240 КАС України у чинній редакції від 15.12.2017), про що постановити відповідну ухвалу (арк.спр.69-70).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав зазначене клопотання та додатково просив при вирішенні клопотання відповідача врахувати висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 13.12.2016 по справі № 21-4971а15, справа № 810/1227/15 (арк.спр. 174-175).

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача з посиланням, зокрема, на п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а також на те, що звернення до суду в позовному провадженні з вимогами про стягнення податкового боргу є правом позивача.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду з позовом, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 1 частини першої статті 183-3 КАС України в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду з позовом, було передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно з частиною третьою цієї статті подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено строки давності та порядок їх застосування. Так, відповідно до п. 102.1 цієї статті контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено строк 1095 календарних днів з дня його виникнення.

Податковий борг відповідача визначено на підставі рішення від 18.11.2016 № 09-40/2296411189, податкових повідомлень-рішень від 16.12.2016 № 0001114000, від 22.02.2017 № 0000324000, від 28.03.2017 № 0000704002 та від 18.04.2017 № 0000814002, які отримані відповідачем у грудні 2016 року, березні - травні 2017 року.

Податкову вимогу від 13.03.2017 № 187-17 направлено 15.06.2017, повернута за закінченням строку зберігання.

Із позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду 29 листопада 2017 року, тобто, з дотриманням строку, визначеного статтею 102 ПК України.

Відповідач просить залишити позов без розгляду на підставі п. 1, 7 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 171 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилається відповідач, тому підстав для залишення позову без розгляду немає.

Також відповідач просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вказана обставина також не знайшла свого підтвердження.

Суд наголошує, що відповідач хибно розуміє положення статті 183-3 КАС України в редакції, що діяла на час звернення позивача з позовом до суду. Вказаною нормою не передбачено обов'язок контролюючого органу звернутися до суду з поданням про стягнення коштів. Та відмова в прийнятті подання не є обов'язковою передумовою для звернення контролюючого органу з позовом до платника. Чинним законодавством контролюючому органу надано право у встановленому порядку звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу, що й було виконано позивачем.

Відтак, підстав для закриття провадження у справі немає.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі № 810/1227/15 суд вважає необґрунтованим, оскільки предметом позову у справі № 810/1227/15 було підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, тому даний правовий висновок Верховного Суду України до спірних правовідносин не застосовний.

Також суд звертає увагу відповідача, що залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі є взаємовиключними процесуальними діями.

На підставі викладеного клопотання відповідача не належить до задоволення.

Керуючись статтями 238, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та залишення без розгляду адміністративного позову Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 49010,46 грн.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 лютого 2018 року.

Суддя А.Г. Секірська