Ухвала суду № 72350232, 21.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" лютого 2018 р. Справа № 809/127/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та скасування вимоги № Ф12636-25 від 08.11.2017, -

В С Т А Н О В И В:

26.01.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо зобов’язання сплати єдиного внеску за 2015-2017 роки та скасування вимоги № Ф12636-25 від 08.11.2017.

15.02.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

20.02.2018 позивач подав суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення виконавчого провадження до моменту вирішення даної адміністративної справи.

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач 12.02.2018 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження за №55671746 з примусового виконання вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про сплату бору за №Ф12636-25 від 08.11.2017, яка є предметом оскарження в даній адміністративній справі, а проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом призведе до накладення арешту на банківські рахунки позивача.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3 – 5 частини 1 статті 152 вказаного Кодексу заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).

Таким чином, частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для забезпечення позову.

Стаття 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а не зупиненням виконавчого провадження.

У відповідності до частини 2 статті 151 даного Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Необхідність забезпечення позову та виникнення підстав вжиття заходів забезпечення заявленого адміністративного позову позивач обґрунтовує тим, що наслідки проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні за №55671746 з примусового виконання вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про сплату бору за №Ф12636-25 від 08.11.2017 призведуть до накладення арешту на банківські рахунки позивача.

Однак, позивач у поданій заяві про забезпечення позову не навів жодних підстав вжиття таких заходів, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, не навів обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання вимоги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про сплату бору за №Ф12636-25 від 08.11.2017, не зазначив очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень – органу державної виконавчої служби, та порушення своїх прав, свобод або інтересів при проведенні виконавчих дій, пов’язаних з накладенням арешту на банківські рахунки, у вказаному виконавчому провадженні.

Пунктом п’ятим частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Оскільки, предметом даного адміністративного позову є визнання протиправними дії щодо зобов’язання сплатити єдиний внесок за 2015-2017 роки та скасування вимоги № Ф12636-25 від 08.11.2017, то у відповідності до пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, тобто, в даному випадку, рішення органу державної виконавчої служби, прийнятого у виконавчому провадженні, яке не є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Як наслідок, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 – 152, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та скасування вимоги № Ф12636-25 від 08.11.2017, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя Остап'юк С.В.