Рішення № 72350147, 10.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Справа № 808/1351/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач ) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

Ухвалою від 22 травня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13 червня 2017 року.

Ухвалою від 13 червня 2017 року провадження у справі зупинено до 10 липня 2017 року, та 10 липня 2017 року відповідно до ухвали суду поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 10 липня 2017 року провадження у справі зупинено до 29 серпня 2017 року. 29 серпня 2017 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 29 серпня 2017 року провадження у справі зупинено до 14 вересня 2017 року.

Ухвалою від 09 жовтня 2017 року прийнято справу до провадження суддею Татариновим Д.В. та призначено судове засідання на 01 листопада 2017 року.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року провадження у справі зупинено до 22 листопада 2017 року.

22 листопада 2017 року судове засідання відкладено у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному до 27 листопада 2017 року.

Ухвалою від 27 листопада 2017 року поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 27 листопада 2017 року провадження у справі зупинено до 10 січня 2018 року. 10 січня 2018 року поновлено провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 160792,69 грн., яке виникло в результаті несплати відповідачем суми грошового зобов’язання, нарахованих податковим органом у податковому повідомленні - рішенні.

Представник позивача 10 січня 2018 року подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В матеріалах справи наявні заперечення на позовну заяву. Відповідач зазначає, що сума податкового боргу визначена за податковою вимогою, та така вимога передувала винесення податкового повідомлення рішення №0042781702. Просить відмовити в задоволені адміністративного позову.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 97920,00 грн. та нарахованої пені в сумі 60754,29 грн. та 2118,40 грн.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 97920,00 грн., виникла в наслідок проведеної позивачем стосовно відповідача позапланової невиїзної перевірки та на підставі висновків акту перевірки № 7/1702/НОМЕР_1 від 19 січня 2015 року, винесено податкове повідомлення – рішення: №0001991702 від 31 січня 2015 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання в розмірі 97920,00 грн.

Крім того, на підставі статті 129 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання відповідачу було нараховано пеню в сумі 60754,29 грн. та 2118,40 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення надсилались на адресу відповідача.

Судом встановлено, що податкове повідомлення – рішення №0001991702 від 31 січня 2015 року оскаржувалось в судовому порядку та 03 березня 2016 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі 808/4241/15 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення в частині нарахування позивача в розмірі 3299 грн. 27 коп. В іншій частині відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволені позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Вказана сума податкових зобов’язань у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв’язку з чим набула статусу податкового боргу.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 08 серпня 2017 року сформована податкова вимога №820-17 на суму 4096,95 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв’язку.

Отже, з огляду на вищевикладене, відповідно до довідки про заборгованість загальна сума податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 160792,69 грн., яка до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами підпункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Головне управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 160792,69 грн., надані податкові повідомлення - рішення, податкову вимогу, довідки про заборгованість.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума узгодженого в судовому порядку податкового боргу відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Тверджень відповідача наведені у письмових запереченнях суд не може прийняти до уваги, оскільки Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі 808/4241/15, яка набрала законної сили, податкове повідомлення – рішення від 31 січня 2015 року № НОМЕР_2 визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Сягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) кошти у розмірі суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 160792 (сто шістдесят тисяч сімсот дев’яносто дві) гривні 69 копійок перерахувавши на р/р 33114341700011 Місцевий бюджет, код платежу 11010500, код ОКПО 38042560, МФО 813015, банк одержувача: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 10 січня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов