Рішення № 72350059, 16.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Справа № 808/2944/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” до Головного управління ДФС України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі - позивач) до Головного управління ДФС України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №003969/301 від 20 вересня 2017 року.

Ухвалою від 09 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 31 жовтня 2017 року.

31 жовтня 2017 року ухвалою зупинено провадження в адміністративній справі до 13 грудня 2017 року, та в день призначеного судового засідання поновлено провадження в адміністративній справі.

13 грудня 2017 року, за клопотанням представника відповідача, ухвалою суду зупинено провадження в адміністративні справі до 10 січня 2018 року.

10 січня 2018 року поновлено провадження в адміністративній справі.

Частиною 5 статті 243 КАС України, передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Позов обґрунтовано тим, що 29 вересня 2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 003969/301, відповідно до якого зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 79670,90 грн. Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки вважає визначений податковий штраф з податку на доходи фізичних осіб, суперечить чинному законодавству України.

Представник позивача 10 січня 2018 року, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2017 року № 003969/301 Головне управління ДФС України у Запорізькій області діяла у спосіб вимог діючого законодавства, отже адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача 10 січня 2018 року прибув до суду та подав клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

29 серпня 2017 року уповноваженими особами головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 ПК України проведена перевірка з 29 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року.

Перевіркою встановлено, що згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року по справі 808/2060/16, позивачу надано розстрочку строком 12 місяців по сплаті заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3172688,69 грн. з грудня 2016 року по квітень 2017 року (включно) рівними платежами у розмірі 264390,73 грн. та починаючи з травня 2017 року по листопад 2017 року (включно) рівними платежами у розмірі 264390,72 грн.

В ході перевірки встановлені порушення, що ДП «ДГ «Таврія» ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 0853323) несвоєчасно сплачено суми платежів з податку на доходи фізичних осіб, згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №808/2060/16 від 14 грудня 2016 року. Наказ ДФС від 14 квітня 2016 року № 318, в порушення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

В результаті проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 29 серпня 2017 року №143/08-01-13-06/08680129 про результати камеральної перевірки ДП «ДГ «Таврія» ОСОБА_1» щодо своєчасності сплати платежів з податку на доходи фізичних осіб за період з 29 грудня 2016 року по 29 серпня 2017 року.

На підставі Акту перевірки від 29 серпня 2016 року №143/08-01-13-06/08680129 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 серпня 2017 року №00039691301, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у розмірі 79608,90 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням – рішенням Державне підприємство “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” звернулось до суду з адміністративний позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає податкове повідомлення-рішення, обґрунтованим, та таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, що згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року по справі 808/2060/16, позивачу надано розстрочку строком 12 місяців по сплаті заборгованості з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3172688,69 грн. з грудня 2016 року по квітень 2017 року (включно) рівними платежами у розмірі 264390,73 грн. та починаючи з травня 2017 року листопад 2017 року (включно) рівними платежами у розмірі 264390,72 грн.

В ході перевірки встановлено, що ДП «ДГ «Таврія» ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 0853323) несвоєчасно сплачено суми платежів з податку на доходи фізичних осіб, згідно рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №808/2060/16 від 14 грудня 2016 року, в порушення пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, сплачено узгоджені суми грошового зобов’язання з затримкою на загальну суму 79608,90 грн. А саме сума 44258,40 грн. затримка днів 1; сума 88928,29 грн. затримка днів 1; сума 133186,69 грн. затримка днів 1; сума 133186,69 грн. затримка днів 1; сума 133186,69 грн. затримка днів 24; сума 133186,69 грн. затримка днів 2; сума 130155,48 грн. затримка днів 1.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Норма пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного примусового, в повній сумі або частинами).

Оскільки, узгоджену суму податкового зобов’язання в розмірі 796088,93 грн. позивач сплатив із порушенням граничного строку сплати, то відповідач правомірно на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, застосував до позивача штрафну санкцію в розмірі 10 % від суми сплаченого податкового зобов’язання, а саме 79608,90 грн.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не своєчасно сплачено суму грошового зобов’язання в розмірі 796088,93 грн. отже суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно нараховано суму штрафу в розмірі 10% у сумі 79608,90 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2017 року № 00039691301, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 79608,90 грн. є правомірним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2017 року № 00039691301, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статті 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 16 січня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов