Рішення № 72350025, 21.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Справа № 808/248/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корнишевої О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1)

до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (0101, м. Київ, пров. Рильський 10-12/3)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17)

2. ТОВ “Інвестиційно розрахунковий центр” (01014, м. Київ, вул. Струтинського Сергія, буд. 8)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (далі – відповідач 1), за участю третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ “Інвестиційно розрахунковий центр” в якому позивач просить суд:

-визнати противоправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2, щодо не включення суми відшкодування до переліку вкладників ПАТ “Банк Михайлівський” у розмірі 200 000,00 грн. які були перераховані ОСОБА_1 (ІПН2796618574) 19.05.2017р. TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок №26207524368901 з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-014-000234615 від 06.05.2016;

-зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 надати Державній організацій “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (ІПН2796618574) які були переказані: 19.05.2017 TOB “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок №26207524368901 з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-014-000234615 від 06.05.2016;

-стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН2796618574) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 1280,00 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що він має договір банківського вкладу у ПАТ “Банк Михайлівський” з вкладом в гривнях в сумі 200000 гривень на строк з 06.05.2016 по 04.11.2016. Вказує, що на підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ “Банк Михайлівський”.

Позивач дізнався, що його не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду по сумі коштів на рахунку.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включенні його до переліку вкладників ПАТ “Банк Михайлівський” протиправною та просить зобов’язати його подати до Фонду відповідну додаткову інформацію та включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на суму коштів на його вкладному рахунку, а також зобов’язати Фонд затвердити такі зміни.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 21.02.2018.

Позивач в судове засідання не з’явився. 21.02.2018 подав до суду заву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.02.2018, не з’явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Подав до суду відзив на позовну заяву, та зазначив, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обов’язок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. Так, за результатами перевірки правочинів укладених між ОСОБА_1 та ПАТ “Банк Михайлівській” було встановлено нікчемність операцій з виконання Банком платіжних документів від ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий Центр” по перерахуванню коштів на рахунок позивача, у зв’язку з чим позивач не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з’явились, клопотань та заяв від них на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

02.11.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ “Банк Михайлівській” укладено договір №980-014-000002092 банківського рахунку для обслуговування “поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)” з номером рахунку № 26207524368901.

06.05.2016 між ТОВ “Інвестиційно розрахунковий центр” та позивачем ОСОБА_1 укладено договір №980-014-000234615 банківського вкладу у гривнях, сума вкладу складає 200000,00 гривень.

На виконання вказаного договору відповідно до платіжного доручення № 999663 від 06.05.2016 кошти в сумі 200000 гривень надійшли на рахунок ОСОБА_1 шляхом перерахування.

Згідно з поясненнями у відзиві на позов зазначено, що 19 травня 2016 року на рахунок позивача від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” перераховано грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. з призначенням платежу “Повернення коштів згідно з договором №980-014-000234615 від 06.05.2016”, а також 1672,29 грн. з призначенням платежу “Оплата процентів по договору №980-014-000234615 від 06.05.2016”.

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 № 14/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 № 812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку” та рішення від 13 червня 2016 року № 991 “Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський”.

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський" ОСОБА_2 з 05 вересня 2016 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23 лютого 2012 року №4452.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб’єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За приписами частини 1 статті 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Отже, кошти, які надійшли від ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр” на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону є вкладом.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Суд звертає увагу, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими ОСОБА_3 пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Пунктами 7-9 частини 3 статті 38 Закону визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр” на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Тому, висновок щодо нікчемності не обґрунтований жодними доводами чи доказами.

Суд, зазначає, що жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ “Банк Михайлівський” у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно пункту 1 постанови Пленум Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06 листопада 2009 №9, при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд зважає на те, що кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ від 23 травня 2016 року №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” перебували на поточному рахунку позивача у ПАТ “Банк Михайлівський”.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ “Банк Михайлівський”, та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому Верховною Радою України 15 листопада 2016 року прийняті зміни до закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

ОСОБА_3 №1736-VIII поширив свою дію на позику або вклад до небанківської фінансової установи через банк ( ПАТ “Банк Михайлівський”), що виступив повіреним за відповідним договором гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Таким чином, для вирішення питання повернення коштів усіх ошуканих вкладників поширено гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” на позику або вклад до небанківської фінансової установи афілійованої з банком за відповідним договором.

Положення припису пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15 листопада2016 № 1736-VIII, вступили в силу 19 листопада 2016 року, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Відтак у зв'язку із законодавчим змінами позивач прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом з моменту набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VIII, але за окремою процедурою звернення до ПАТ "Банк Михайлівський" у формі подання заяви та необхідного пакету документів.

Із позовом позивач звернувся після прийняття вищевказаного Закону і предмет та підставу цього позову визначав ґрунтуючись на нормах Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції після 19 листопада 2016, коли ОСОБА_3 від 15 листопада 2016 № 1736-VIII набрав чинності.

Відтак, на думку суду, уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 49 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно - правовими актами Фонду. Згідно з частиною 3 статті 49 цього ж Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Відповідно до пункту 4.31 глави 4 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05 липня 2012 року у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 52 Закону вимоги вкладників фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом відносяться до четвертої черги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Банк Михайлівський” у сумі вкладу 200000 грн. за договором №980-014-000234615 від 06.05.2016.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Отже, відповідач є посадовою особою Фонду, оскільки на нього покладено виконання повноважень, передбачених Законом № 4452-VI та делегованих Фондом. В такому випадку судові витрати за приписами ст. 139 КАС України присуджуються за рахунок суб’єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала стороною у справі, тобто – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити у повному обсязі.

Визнати противоправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (0101, м. Київ, пров. Рильський 10-12/3), щодо не включення суми відшкодування до переліку вкладників ПАТ “Банк Михайлівський” у розмірі 200000,00 грн. які були перераховані ОСОБА_1 ((69002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19 травня 2017 року ТОВ “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок №26207524368901 з призначенням платежу “Повернення коштів та оплата процентів згідно з договором №980-014-000234615 від 06.05.2016”.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 (0101, м. Київ, пров. Рильський 10-12/3) надати Державній організацій “Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), які були переказані: 19 травня 2017 року ТОВ “Інвестиційно-розрахунковим центром” на поточний рахунок №26207524368901 з призначенням платежу “Повернення коштів та оплата процентів згідно з договором №980-014-000234615 від 06.05.2016”.

Присудити на користь ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев’ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.02.2018.

Суддя О.В.Конишева