Рішення № 72350011, 01.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року 11:46Справа № 808/2278/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

треті особи не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області

треті особи 1. Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (Державна екологічна інспекція Запорізької області) ОСОБА_4

2. Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (Державна екологічна інспекція Запорізької області) ОСОБА_5

про визнання дій неправомірними, скасування акту та припису

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (далі – позивач або ФОП ОСОБА_3І.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (далі – відповідач або Держекоінспекція) треті особи: Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (Державна екологічна інспекція Запорізької області) ОСОБА_4В.(далі – третя особа 1 або Державний інспектор Щемельова О.В.), Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (Державна екологічна інспекція Запорізької області) ОСОБА_5 (далі – третя особа 2 або Державний інспектор Тітенко І.О.), в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 07.09.2017):

- визнати неправомірними дії Державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (Держекоінспекції) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо винесення акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 19.06.2017 відносно ФОП ОСОБА_3;

- визнати неправомірними дії Державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (Держекоінспекції) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо винесення припису №03/026-ПЗ від 22.06.2017 відносно ФОП ОСОБА_3;

- скасувати акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 19.06.2017 відносно ФОП ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

- скасувати припис №03/026-ПЗ від 22.06.2017, відносно ФОП ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що уповноважені особи відповідача не проводили жодних проб та досліджень з приводу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зробили висновки на своє суб’єктивне переконання, що викиди в атмосферу і запах від них призводили до суттєвих незручностей за межами об’єкту або до суттєвого впливу на навколишнє середовище. Тобто відповідач при винесені оскаржуваного акту та припису не зазначив доказів, що підтверджують правомірність та обґрунтованість їх прийняття, а керувався лише припущеннями.

В судових засіданнях представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Також зазначила, що відповідачем не надано доказів погодження перевірки Державною регуляторною службою. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, зазначив, що у Держекоінспекції були відсутні підстави застосовувати інструментально-лабораторний метод контролю, оскільки перевіркою встановлювався факт роботи джерела викиду без дозволу чи дотримання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин, а не перевірка дотримання позивачем встановлених нормативів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також пояснив суду, що на час проведення перевірки призупинено дію другого речення абзацу п’ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у якому зазначено, що позаплановий захід здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

З підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов (вх.№29610 від 31.10.2017) та додаткових поясненнях (вх.№3374 від 01.02.2018) просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання, 01.02.2018, третя особа 1 не з’явилась надіслала до суду заяву (вх.№3376 від 01.02.2018) про розгляд справи за її відсутності. В судовому засіданні 31.10.2017 Державний інспектор Щемельова О.В. заперечила проти задоволення позову в повному надала суду письмові заперечення (вх.№29611 від 31.10.2017) та пояснення, аналогічні поясненням наданим представником відповідача.

Третя особа 2 в судові засідання не з’явилась. Представником відповідача надано суду наказ від 28.08.2017 №135-к про звільнення за власним бажанням третьої особи 2 з Держекоінспекція (а.с.46).

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 01 лютого 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу начальника Держекоінспекції від 15.06.2017 № 249 (а.с.75) та направлення на перевірку від 15.06.2017 № 206 (а.с.76). В період з 19.06.2017 по 20.06.2017 Держекоінспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено Акт перевірки від 19.06.2017 (а.с.7-8).

Перевірка була позаплановою та здійснювалась на підставі звернення гр. ОСОБА_6 від 12.06.2017 № Г-99 на «гарячу» телефонну лінію Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, щодо забруднення атмосферного повітря під час функціонування котельні фітнес-центру «Перемога» (а.с.60).

Перевіркою встановлено, ФОП ОСОБА_3 на промисловому майданчику за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 34 у період з 30.04.2015 по 27.01.2016 включно, здійснював експлуатацію технологічного обладнання (піролізний твердопаливний котел «Gefest-profi) пов'язаного з утворенням забруднюючих речовин та здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Також, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не дотримується умов та вимог встановлених у дозволі № 2310137200-168 від 28.01.2016 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: п.2.1.2.1 «не забезпечено роботи на об'єкті таким чином, щоб викиди в атмосферу та/або запах не призводили до суттєвих незручностей за межами об’єкту або до суттєвого впливу на навколишнє середовище».

Вказані порушення природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки (ст. 2 акта перевірки, п. 1 та п. 2 таблиці «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)» (а.с.7 зворотній бік).

За фактом порушення природоохоронного законодавства складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.06.2017 № 006482 (а.с.9) та протокол про адміністративне правопорушення від 23.06.2017 № 006476 (а.с.10).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 06.07.2017 №000331/01/03 (а.с.11) та постановою про накладення адміністративного стягнення від 06.07.2017 № 000332/01/03 (а.с.12) позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено штраф у розмірі 272,00 грн. (136,00 грн. + 136,00 грн.).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) Держекоінспекцією винесено припис № 03/026-ПЗ від 22.06.2017. Припис надіслано позивачу, що підтверджується супровідним листом від 23.06.2017 №2156/03 (а.с.5 зворотний бік).

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо винесення Акту перевірки та звернулось до суду із вказаним позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Територіальні органи Держекоінспекції України були утворені як юридичні особи публічного права згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №995.

Відповідно до п. 2 зазначеної постанови територіальні органи Державної екологічної інспекції утворені як юридичні особи публічного права та є правонаступниками прав та обов’язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 877-V).

Абзацом першим частини першої статті 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

При проведенні перевірки застосовано положення абз.5 ч.1 ст. 6 Закону № 877-V, відповідно до яких підставою для здійснення позапланового заходу, зокрема є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно до другого речення абз.5 ч.1 ст. 6 Закону № 877-V позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Однак, дію другого речення абзацу п’ятого частини першої статті 6 Закону № 877-V, відповідно до ст. 7 «Прикінцеві положення» Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VI призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання (Відомості Верховної Ради України, 2007 p., № 29, ст. 389 із наступними змінами).

В зв’язку з чим твердження позивача (представника позивача) щодо необхідності погодження проведення перевірки з Державною регуляторною службою є необґрунтованим.

Крім того, відповідно до ст.6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VI, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи,та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю,та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальними органами, Державною службою України з питань праці та її територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України.

Таким чином дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на Держекоінспекцію не поширюється.

Також, в обґрунтування своїх позовних вимог ФОП ОСОБА_3 зазначає, що жодного порушення у період з 30.04.2015 по 27.01.2016 не було. Інспекторами Держекоінспекції під час проведеного заходу державного нагляду (контролю) не було взято жодних проб та не проведено інших досліджень на підтвердження вказаного порушення.

З цього приводу суд зазначає, що джерело викиду знаходилось в експлуатації ФОП ОСОБА_3 у період з 30.04.2015 по 27.01.2016 без дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин, нормативи викидів підприємству не встановлюватись. Це підтверджується, також дозволом № 2310137200-168 від 28.01.2016 в розділі 6 якого зазначено, що дозвіл для промислового майданчика – котельні фітнес-центру ФОП ОСОБА_3 видано вперше (а.с.82). Крім того, проти вказаної обставини позивач в позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні не заперечували.

Отже, у Держекоінспекції були відсутні підстави застосовувати інструментально-лабораторний метод контролю який в свою чергу застосовується для перевірки дотримання суб'єктом господарювання встановлених нормативів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а не для встановлення факту роботи джерела викиду без дозволу чи дотримання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Також, слід зазначити, що інструментально-лабораторний метод контролю не є єдиним методом контролю дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до п.2.2 «ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами, в тому числі і за результатами документальної перевірки суб'єктів господарювання.

Таким чином, за результатами документальної перевірки дотриманням вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекцією правомірно встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_3, що зафіксовано в акті перевірки (ст. 2 акта перевірки, п. 1 таблиці «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)»).

Встановлені Держекоінспекцією порушення вимог природоохоронного законодавства підтверджується, серед іншого, листом ФОП ОСОБА_3 про початкові дані по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, надані Директору ПНТП «Соціум» ОСОБА_7 (а.с.56-57)) та звітом з інвентаризації викидів забруднюючих речовин ФОП ОСОБА_3 (а.с.53-55).

Відповідно до вимог ч.5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

В пункті 2.1.2.1 дозволу № 2310137200-168 від 28.01.2016 зазначено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити, щоб всі роботи на об’єкті проводились таким чином, щоб викиди в атмосферу та/або запах не призводили до суттєвих незручностей за межами об’єкту або до суттєвого впливу на навколишнє природне середовище (а.с.79).

В порушення ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та умов дозволу № 2310137200-168 від 28.01.2016, ФОП ОСОБА_3 не забезпечено роботи на об'єкті таким чином, щоб викиди в атмосферу та/або запах не призводили до суттєвих незручностей за межами об'єкту або до суттєвого впливу на навколишнє середовище.

Вказане правопорушення підтверджується індивідуальними та колективними скаргами громадян (а.с.59, 62-65), зверненням гр. ОСОБА_6 від 12.06.2017 № Г-99 (а.с.60) та зафіксовано в акті перевірки (ст. 2 акта перевірки, п. 2 таблиці «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)» (а.с.7-8).

Таким чином, заходом державного нагляду (контролю) встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснював свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 30.04.2015 по 27.01.2016 та на час перевірки здійснює з порушенням умов та вимог встановлених у дозволі № 2310137200-168 від 28.01.2016 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Інших доказів чи обґрунтувань заявлених вимог позивачем не надано.

Згідно з абз.1 ч.6 ст.7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Частиною 7 ст.7 Закону № 877-V встановлено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, посадовими особами відповідача обґрунтовано та правомірно складено оскаржуваний Акт перевірки та винесено припис.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв в межах та в спосіб встановлений чинним законодавством, в той час як твердження позивача спростовуються зазначеними вище обставинами, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко