Рішення № 72349802, 19.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Справа № 808/4088/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166)

до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№202) (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 81)

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№202) в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 52632,11 грн.

Ухвалою від 26 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 17 січня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України (далі за текстом – ПК України) та зазначено, що за Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№202) обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 34120,59 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18511,52 грн., який виник в внаслідок несплати відповідачем суми, визначеної контролюючим органом у податкових повідомленнях - рішеннях.

Представник позивача 17 січня 2018 року подав до суду клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідач в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№202) (код ЄДРПОУ 08680129) зареєстрована, як юридична особа 21 липня 2000 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1002489059 від 19 квітня 2017 року.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 34120,59 грн. та з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18511,52 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість в сумі 34120,59 грн. виникла в наслідок проведеної позивачем стосовно відповідача камеральної перевірки. На підставі висновків акту перевірки № 453/08-01-12-11/08680129 від 29 серпня 2017 року, винесені податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12 вересня 2017 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції по податку на прибуток в розмірі 32951,46 грн. та № НОМЕР_2 від 12 вересня 2017 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції по податку на прибуток в розмірі 1159,13 грн.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 18511,52 грн. виникла в наслідок проведеної позивачем стосовно відповідача камеральної перевірки. На підставі висновків акту перевірки № 142/08-01-13-06/08680129 від 29 серпня 2017 року, винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 18 вересня 2017 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18511,52 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення надсилались на адресу відповідача та отримані.

У суду відсутні доказів в матеріалах справи, щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень – рішень.

Отже, враховуючи викладене загальна сума податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на доходи фізичних осіб складає 52632,11 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України

Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області 04 жовтня 2013 року сформована податкова вимога №310-11 на суму 14491,27 грн., яка направлена на адресу відповідача.

Отже, з огляду на вищевикладене та відповідно до інтегрованих карток, довідок про заборгованість платника Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№202) загальна сума податкового боргу відповідача по податку на додану вартість та по податку на доходи фізичних осіб складає 52632,11 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами підпункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податковий орган на підтвердження податкового боргу відповідача по податку на додану вартість та по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 52632,11 грн. надав: податкову вимогу, інтегровану картку, довідку про заборгованість, податкові повідомлення – рішення.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкових зобов’язань відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати узгодженої заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№202) (код ЄДРПОУ 08680129) у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг розмірі 52632 (п’ятдесят дві тисячі шістсот тридцять дві) гривні 11 копійок, що складається з:

- з податку на додану вартість в сумі 34120 (тридцять чотири тисячі сто двадцять) гривень 59 копійок (р/р 31113029700013, Державний бюджет м. Мелітополя, код 37968956 банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, код МФО 813015, код платежу 14060100);

- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 18511 (вісімнадцять тисяч п’ятсот одинадцять) гривень 52 копійки (р/р 33113340700013, Місцевий бюджет м. Мелітополя, код 37968956 банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, код МФО 813015, код платежу 11010100).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 19 лютого 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов