Рішення № 72349717, 13.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Справа № 804/4016/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо призначення документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №3089-п від 16.06.2017 року «Про проведення документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправними дії податкового органу стосовно призначення перевірки щодо підприємства позивача та наказ про призначення такої перевірки за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, оскільки період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 розділу II Податкового кодексу України, на думку позивача, не підлягає перевірці з огляду на те, що минув 1095-денний строк з моменту подання відповідних податкових декларацій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням наданої письмової відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначив, що доводи адміністративного позову базуються на припущеннях позивача щодо можливих нарахувань з порушенням п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. Натомість представник відповідача стверджує, що за результатами перевірки може бути складений акт, яким фіксуються порушення платником податків норм податкового законодавства, водночас, це не тягне за собою відповідних донарахувань з огляду на вимоги ст. 102 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Матеріалами справи підтверджується, що 19.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» наказ №3089-п від 16.06.2017 року «Про проведення документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та повідомлення від 16.06.2017 року №1483.

Відповідно до наказу №3089-п від 16.06.2017 «Про проведення документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» у зв’язку з включенням до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання на ІІ квартал 2017 року №3089-п від 16.06.2017 року «Про проведення документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, наказано провести з 30.06.2017 року документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 тривалістю 20 робочих днів.

Перевірка контролюючим органом не проведена, так як не погодившись із даним наказом позивач оскаржив його в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Позивач, оскаржуючи зазначений наказ в цілому, стверджує про його протиправність та протиправність дій щодо призначення перевірки з огляду на включення до періоду перевірки також періоду з 01.01.2014 по 30.06.2014, щодо якого, на думку позивача, сплив строк давності.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються 3.2017 року.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У статті 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.2. статті 77 ПК України визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 77.4 статті 77 ПК України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, 19.06.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області направлено на адресу позивача наказ №3089-п від 16.06.2017 року «Про проведення документальної планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та повідомлення від 16.06.2017 року №1483.

Стосовно періоду проведення перевірки слід зазначити, що згідно з п. 4 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196) необхідним є врахування також вимог п. 102.1 ст. 102 розділу II Податкового Кодексу України в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов'язання платника податків, а також періоду діяльності платника, який не було охоплено перевіркою, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу II Кодексу у частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб, та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Разом з цим, згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

З огляду на вищевикладене, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вчинення дій, направлених на проведення документальної планової виїзної перевірки та оформлення її результатів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією податкових органів.

Як передбачено частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд звертає увагу на те, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає, що наказ про проведення перевірки не є підставою для виникнення у позивача будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту в разі виявлення порушень податкового законодавства.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 19 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_2