
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2018 р. Справа№805/410/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас»
до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про скасування вимоги про сплату єдиного внеску
за участю:
від позивача: Демічева О.О. за дов.
від відповідача: Колеснікова О.С. за дов.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску № Ю-4-23 від 16.10.1017 на суму 1 600 730,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходженням позивача є 85654, Донецька обл., Мар'їнський район, село Новомихайлівка, вулиця Леніна, будинок 64, товариство як платник єдиного внеску перебуває на обліку у Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області. Посилаючись на те, що село Новомихайлівка, Мар'їнського району Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція позивач зауважив на тому, що його звільнено від обов'язку щодо сплати єдиного внеску, а тому сформована відповідачем вимога із визначенням в ній недоїмки в сумі 1 600 730,37 грн. є такою, що не відповідає вимогам закону.
Крім цього, позивач повідомив, що раніше прийняті відповідачем вимоги були скасовані судовими рішеннями у справах № 805/1195/17-а та № 805/3794/17-а.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що на виконання положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми недоїмки, штрафних санкцій та пені платників єдиного внеску погашаються за рахунок сум, що надходять від платника, в порядку календарної черговості їх виникнення.
Пунктами 3 та 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 № 609/28739 передбачено обов'язок органу доходів та зборів у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску формувати вимоги про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується за даними інформаційної системи органу доходів та зборів. Оскільки за даними інформаційної системи органу доходів та зборів заборгованість позивача станом на 30 вересня 2017 року становила 1 600 730,37 грн., на підставі цих даних ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу №Ю-4-23 від 6 вересня 2017 року.
Відповідач у відзиві зауважив на безпідставності посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 через включення місцезнаходження товариства до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, оскільки дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014. Із врахуванням наслідків судового оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 та прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 1275-р від 2.12.2015, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р» діяло, тобто в цьому періоді населені пункти, на яких здійснюється антитерористична операція визначені не були, через що положення пункту 9-3 (9-4 згідно із Законом України від 02.03.2015 № 219-VІІІ) Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як підстави для звільнення від обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску не застосовувались.
Крім цього, відповідач зазначив, що згідно статті 10 Закону України № 1669-VII єдиним та належним документом, що підтверджує настання непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Втім, наданий товариством позивача сертифікат № 6109 від 05.04.2016 посвідчує настання обставин непереборної сили, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів в період з травня 2014 по лютий 2016 року. Крім того, із врахуванням визначення терміну єдиного внеску, що міститься у пункті 2 статті 1 Закону України № 2464, внесок не є ані податковим ані обов'язковим платежем, через що сертифікат Торгово-промислової палати України взагалі не може підтверджувати настання обставин непереборної сили стосовно єдиного внеску.
В ході підготовчого провадження представник відповідача також наводив приклади судової практики по тотожним спорам, рішення в яких прийняті адміністративним судом апеляційної інстанції на користь органів державної фіскальної служби.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 18 січня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 2 лютого 2018 року.
В підготовчому судовому засіданні оголошувалася перерва до 6 лютого 2018 року. Ухвалою від 6 лютого 2018 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 лютого 2018 року. Ухвалу отримано представниками сторін 6 лютого 2018 року.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 38610547. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: 85654, Донецька обл., Мар'їнський район, село Новомихайлівка, вулиця Леніна, будинок 64, товариство як платник єдиного внеску обліковується Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області
19 жовтня 2017 року позивачем отримано сформовану Головним управлінням Державної фіскальної служби в Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4-23 від 6 жовтня 2017 року відповідачем вимагається до сплати недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску, штрафів, пені в сумі 1 600 730,37 грн., у тому числі штраф в сумі 170,00 грн., що обліковується за товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас» станом на 30 вересня 2017 року яка має бути сплачена протягом 10 календарних днів від дня одержання цієї вимоги.
Згідно наданого відповідачем розрахунку наведеною вимогою вимагається до сплати недоїмка з єдиного соціального внеску за період з вересня 2015 року по серпень 2017 року в сумі 1 600 560, 37 грн., штрафні санкції - 170,00 грн.
25 жовтня 2017 року позивач надав скаргу на вимогу про сплату єдиного внеску № Ю-4-23. Надану товариством скаргу було залишено без задоволення, про що повідомлено рішенням від 14.12.2017 № 29973/6/99-99-11-02-02-25.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI(далі Закон №2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 12 Закону №2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску визначено віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464-VIорган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону №2464-VI чинній до Закону N 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пункт 9-4 Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття спірної вимоги, будь-яких змін, пов'язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося, через що суд вважає безпідставними посилання відповідача на втрату цією нормою чинності через виключення пунктом 28 Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII, що набрав чинності 01.01.2016, підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Згідно з Додатком в розділі Донецька область пункт 10 Мар'їнський район зазначені м. Мар'їнка, с. Побєда (Мар'їнська міська рада) та с. Новомихайлівка, с. Парасковіївка (Новомихайлівська сільська рада).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі N 826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року N 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі N 826/18330/14 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року у справі N 826/18330/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Розпорядження від 5 листопада 2014 р. N 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 р. N 1053 втратили чинність у зв'язку із прийняттям Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р.
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
Згідно з Додатком в розділі Донецька область пункт 10 Мар'їнський район зазначені м. Мар'їнка, с. Побєда (Мар'їнська міська рада) та с. Новомихайлівка, с. Парасковіївка (Новомихайлівська сільська рада).
Отже, з наведених вище нормативно-правових актів виходить, що на час прийняття відповідачем спірної вимоги населений пункт, в якому знаходиться товариство позивача включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, проведення антитерористичної операції триває.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач є таким, що звільнений від обов'язку щодо сплати єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI.
Втім суд не приймає посилання позивача на раніше прийняті судом рішення, якими були скасовані прийняті відповідачем вимоги, оскільки зазначені рішення не містять будь-яких обставин, які б мали значення для вирішення цієї справи.
Суд також не приймає доводи відповідача щодо правомірності та обґрунтованості оскаржуваної вимоги вмотивовані посиланням на пункти 3-4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.20145 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, за змістом яких вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів та зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску оскільки за прямою вказівкою пункту 9-4 Закону України № 2464-VI позивач звільнений від обов'язку сплати у встановлені строки нарахованого внеску до закінчення антитерористичної операції, а тому сума нарахованого єдиного внеску позивачем не може вважатися недоїмкою.
Формування та направлення вимоги є одним з заходів впливу та стягнення органів доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції та відбувається на підставі статті 25 Закону України № 2464-VI. Проте за вказівкою частини другої пункту 1 цієї статті положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Як вже зазначалося вище, позивача звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок в з 14 квітня 2014 року по день завершення антитерористичної операції, а тому орган доходів та зборів обмежений у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення.
Посилання відповідача на невідношення наданого позивачем сертифікату Торгово-промислової палати № 6109 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) судом також не приймаються до уваги, оскільки звільнення платників внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ не поставлено в залежність від наявності такого сертифікату.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 24 010,95 грн. (платіжне доручення № 5271 від 5.01.2018).
Отже, задоволення позову обумовлює необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всієї суми сплаченого судового збору в розмірі 24010,95 грн.
З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас» (місцезнаходження: 85654, Донецька обл., Мар'їнський район, село Новомихайлівка, вулиця Леніна, будинок 64, ідентифікаційний код юридичної особи 36810547) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 85612, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) про скасування вимоги про сплату єдиного внеску № Ю-4-23 від 16.10.2017 на суму 1 600 730,37 грн., - задовольнити повністю.
Скасувати вимогу про сплату єдиного внеску № Ю-4-23 від 16.10.2017 на суму 1 600 730,37 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 85612, м. Маріуполь, вул 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, ідентифікаційний код юридичної особи 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас» (місцезнаходження: 85654, Донецька обл., Мар'їнський район, село Новомихайлівка, вулиця Леніна, будинок 64, ідентифікаційний код юридичної особи 36810547) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 24010 (двадцять чотири тисячі десять) гривень 95 коп.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у присутності представників сторін.
Повний текст рішення складений та підписаний 21 лютого 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Михайлик А.С.
Судове рішення № 72349638, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 20.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/410/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: