Рішення № 72349543, 20.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/358/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 24.01.2018року за результатами розгляду позовної заяви було відкрито адміністративну справу і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач в своєму позові зазначає, що 04.09.2017року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 33,2936га із земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду строком на 49років. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017року Відповідача було зобов'язано повторно розглянути вказане клопотання.

За результатами повторного розгляду, на думку Позивача, Відповідач спричинив бюрократичну тяганину і своїм листом від 04.01.2018року повторно відмовив в наданні дозволу на розробку такого проекту.

У запереченнях на відзив Позивач зазначив про безпідставне обґрунтування Відповідачем своїх доводів розпорядженням КМ України 60-р від 31.01.2018року.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Відповідача по справі, направив суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що отримання земельної ділянки в оренду має відбуватися за процедурою проведення земельних торгів. На думку представника Відповідача до ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, а тому з метою забезпечення раціонального використання та охорони земель це позбавляє права Відповідача розпоряджатися такими землями.

Крім того, у відзиві зазначено, що розпорядженням КМ України 60-р від 31.01.2018року доручено Держгеокадастру розпочати передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад, що виключає право надання дозволу на розробку проекту землеустрою таких земельних ділянок.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності в користування, в тому числі на умовах оренди, громадянам регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.

В розумінні вимог ст.93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Безспірно, відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 цього ж Кодексу.

Як зазначено в частині другій статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 04.09.2017року звертався до Відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 33,2936га із земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду строком на 49років.

Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до положень ст.122 Земельного кодексу України саме до повноважень Відповідача віднесено вирішення питання про передачу цієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність або у користування для сінокосіння.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 03 жовтня 2017 року №Г-13195/0-10915/6-17 відмовило Позивачу в наданні дозволу на розробку такого проекту землеустрою.

Таке рішення Відповідача постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017року, що набрала законної сили, визнано протиправним та зобов'язало Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути звернення Позивача.

За результатами повторного розгляду листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.01.2018 року №31-6-0.3-106/2-18 ОСОБА_1 повторно відмовлено в наданні дозволу на розробку такого проекту землеустрою з підстав необхідності передачі такої земельної ділянки в оренду виключно за результатами земельних торгів.

Таке оскаржуване рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Зазначена в оскаржуваному листі - рішенні підстава для відмови в наданні такого дозволу прямо протирічить вимогам ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, Відповідач, як відповідний орган виконавчої влади відповідно до наданих повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України " Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).

Аналогічна правова позиція викладена Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).

При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа Відповідача від 04.01.2018року встановлено, що в ньому відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної Позивачем:

- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- вимогам генерального плану населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області ;

- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цих же адміністративно-територіальних одиниць;

- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд вважає безпідставними також доводи представника Відповідача, наведені у в оскаржуваному листі та у відзиві, що передача такої земельної ділянки в оренду здійснюється виключно за результатами земельних торгів.

Так, приписами ч.2 ст.134 Земельного кодексу України прямо зазначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби.

Безпідставним є також доводи обґрунтування представником Відповідача правомірності оскаржуваної відмови положеннями Розпорядження КМ України від 31.01.2018 р. N 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад", наведені у відзиві.

По-перше, вказане розпорядження не містить жодних законодавчих обмежень щодо порядку розгляду звернень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

По-друге, відповідно до вимог ст.92 Конституції України, ст.6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржуваний лист Відповідача від 04.01.2018року як результат розгляду клопотання Позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 33,2936га із земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду строком на 49років винесений не на підставі чинного земельного законодавства, а тому є протиправним.

Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 1 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень частини 2 статті 162 КАС.

Повноваження адміністративного суду в разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 статті 162 КАС, відповідно до якої, суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом визнається, що в силу вимог Земельного кодексу України надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність віднесено до повноважень Відповідача. Разом з тим, у спірних відносинах має місце системна протиправна бездіяльність Відповідача щодо неприйняття такого дозволу за наявності достатніх для цього підстав.

За таких підстав порушене право Позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 33,2936га із земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду строком на 49років та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту такого землеустрою.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,205,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 33,2936га із земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду строком на 49років, оформлену листом від 04.01.2018року №31-6-0.3-106/2-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженка,45) надати ОСОБА_1 (12642, вул.Житомирська,229, с.Биків Брусилівського району Житомирської області, індивідуальний код платника податків НОМЕР_1) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 33,2936га із земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Осівецької сільської ради Брусилівського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду строком на 49років.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк