Рішення № 72349536, 19.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. Справа№805/285/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув в порядку спрощеного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бахмутського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Донецької області із позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення виплати пенсії з 1 вересня 2017 року та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з 1 вересня 2017 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Бахмутському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує пенсію за віком. Втім, починаючи з вересня 2017 року виплату пенсії позичу було припинено. Посилаючись на відсутність в Конституції України та Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень, які б передбачали можливість припинення виплати пенсії з підстав непідтвердження місця фактичного перебування позивач просила суд визнати протиправним зупинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.09.2017. Додатково в позові позивач послалася на практику Європейського суду з прав людини у справах Ілашку та інші проти Молдови та Росії, Пічкур проти України.

В позові позивачем викладено клопотання про розгляд справи за її відсутності.

19 лютого 2018 року Бахмутським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області надані заперечення проти позову, до яких додані документи, що стосуються нарахування та виплати пенсії позивачу. У наданих запереченнях відповідач, не заперечуючи факт перебування позивача на обліку та припинення виплати пенсії з 01.09.2017, зазначив, що виплату пенсію зупинено за результатами проведення звірки з Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, в ході якої було встановлено непідтвердження фактичного перебування позивача. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України» відповідач зауважив, що соціально-економічні права не є абсолютними, законодавчі норми можуть змінюватися, згідно практики Європейського суду з прав людини можлива зміна державою механізму реалізації соціальних прав, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів всього суспільства. Підсумовуючи викладене у відзиві відповідач зауважив на тому, що позивачем у визначеному законодавством порядку не вжив заходів, спрямованих на отримання належної йому суми пенсійних виплат, у зв'язку із чим не зміг отримати виплати та реалізувати свої конституційні права.

У запереченнях відповідачем позивачем викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

На підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалами від 9 січня 2018 року відстрочено сплату судового збору за подання ОСОБА_1 позову до Бахмутського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області до ухвалення рішення у справі та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 26 січня 2018 року. Ухвалою від 26 січня 2018 року через неявку представників сторін та ненадання відповідачем відзиву, розгляд справи відкладено на 19 лютого 2018 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 та матеріалів пенсійної справи позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком з 18.07.2013. Згідно довідки від 31.10.2016 № 1419100293 позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування 84500, АДРЕСА_1.

За даними особового рахунку з 10.01.2015 позивач перебуває на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області на підставі електронної пенсійної справи. Датою останнього нарахування пенсії позивачу є 04.08.2017 року.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 22 грудня 2017 року № 21498/02 та наданих заперечень, відповідачем зупинено виплату пенсії позивачу починаючи з 1 вересня 2017 року через непідтвердження місця фактичного проживання позивача, що було встановлено в ході проведеного у серпні 2017 року чергового інформаційного обміну з органами соціального захисту населення по пенсійній справі позивача.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI ( далі за текстом ЗУ № 1058).

Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 вказаного закону виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду з наступних підстав: - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; - у разі смерті пенсіонера; - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; - в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Отже, про припинення виплати пенсій відповідним органом пенсійного фонду має прийматися рішення.

22.11.2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII, який згідно його преамбули відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 цього закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 81, ст. 2296; 2015 р., N 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання, що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Отже, виходячи з викладеного, умовою призначення (продовження) виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016р.) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб визначені статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

За приписами п.71 Порядку № 509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 31.10.2016 № 1419100293, як і документи, які б свідчили про наявність визначених ЗУ № 1058 підстав для припинення виплати пенсії. Посилання відповідача на встановлення в ході інформаційного обміну з органами соціального захисту населення факту непідтвердження місця фактичного проживання позивача як підставу для зупинення виплати пенсії є безпідставними, оскільки отримання такої інформації не передбачено жодним нормативно-правовим актом у якості підстави для припинення нарахування та виплати пенсії.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Великода проти України», оскільки в даному випадку позивачем був дотриманий встановлений державою механізм реалізації права на отримання пенсії, особами, які набули статусу внутрішньо переміщених осіб та вчинено всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання пенсії. Проте відповідач припинив нарахування та виплату пенсії позивачу з 1 вересня 2017 року за відсутності на те правових підстав.

Правова позиція щодо безпідставності посилань органів пенсійного фонду України на надходження інформації про відсутність внутрішньо переміщеної особи за місцем перебування у якості підстави припинення пенсії викладена в рішеннях Верховного суду України, зокрема рішеннях у справах № 233/4105/17, №243/8033/17, №263/7763/17, №243/5596/17. Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо припинення виплати пенсії, в той час як припинення виплати пенсії за своєю сутністю є дією. Суд вважає, що визначення позивачем припинення виплати пенсії бездіяльністю не впливає на суть заявлених позивачем вимог - визнання протиправним припинення виплати пенсії, через що зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено протиправність припинення виплати пенсії позивачу з 1 вересня 2017 року та відсутність законодавчо визначених підстав задля нарахування та виплати пенсії позивачу, вимоги позивача щодо зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України , суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачем у справі є Бахмутське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області.

Судом при відкритті провадження у справі ухвалою від 9 січня 2018 року було задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, при задоволенні позову.

Отже, враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог та беручи до уваги те, що згідно штампу поштового відправлення позовну заяву здано на пошту 29.12.2017, судовий збір в сумі 640,00 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, вулиця Миру, будинок 35, код ідентифікаційний код 37868797) про визнання протиправним припинення виплати пенсії з 1 вересня 2017 року та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з 1 вересня 2017 року, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним припинення Бахмутським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2017 року.

Зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсію ОСОБА_1, починаючи з 1 вересня 2017 року.

Стягнути з Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами: Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Михайлик А.С.