Рішення № 72349513, 20.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р. Справа№805/485/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 травня 2017 року народила дитину – ОСОБА_2. 01 березня 2017 року позивач та її дочка отримали у відповідача довідки про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб. Крім того, вона звернулась до відповідача із документами про призначення допомоги при народженні дитини у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», однак з моменту звернення не отримала жодної виплати.

З письмової відповіді управління дізналася, що рішенням від 20 грудня 2017 року їй відмовлено у призначенні допомоги на підставі п.13 Порядку призначення і відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у зв’язку з тим, що вона не мешкає за місцем фактичного проживання. Просила суд визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні допомоги протиправними, визнати протиправним і скасувати зазначене рішення, зобов’язати відповідача призначити і виплатити їй допомогу при народженні дитини за її заявою від 21 червня 2017 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, у справі наявна заява про розгляд справи за її відсутності, де зазначено про наполягання позивача на задоволенні її вимог.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, через канцелярію суду надав письмові заперечення, відповідно до яких зазначено, що допомога при народженні дитини є видом державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченою Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що таку допомогу призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. 21 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до управління із документами про призначення допомоги при народженні дитини. Пунктом 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», передбачено, що для призначення соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи. За результатами перевірки складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і протягом трьох робочих днів з дня складання такого акту структурний підрозділ з питань соціального захисту населення вносить на розгляд комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати. Комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні такої виплати в разі його фактичної відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення соціальної виплати. Так, рішенням від 13 липня 2017 року на підставі даних протоколу від 25 липня 2017 року у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не мешкає за місцем фактичного проживання, їй відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження від 20 червня 2017 року серії І-НО №747826, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Донецьку.

Згідно з довідкою №0000129362 від 01 березня 2017 року ОСОБА_1 управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради взято на облік, як внутрішньо переміщену особу.

Такою ж довідкою за №0000245644 від 01 березня 2017 року взято на облік і малолітню дитину позивача – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

За відомостями зазначених вище довідок, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 та її дитини – АДРЕСА_1.

21 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила призначити їй допомогу при народженні дитини.

Відсутність ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в довідці №0000245644, – м. Покровськ, м-н. ПівденнийАДРЕСА_2, встановлена актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. На підставі вказаного акту протоколом від 25 липня 2017 року засідання комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було визначено відмовити ОСОБА_1 у призначенні соціальної виплати

З урахуванням вищезазначеного висновку комісії і у відповідності з п.13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 08.06.2016 №365 управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради 13 липня 2017 року було прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини у зв’язку з тим, що заявник не мешкає за місцем фактичного проживання.

Як зазначила позивач у позовній заяві та не заперечила представник відповідача в письмових запереченнях, про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини позивач дізналася, отримавши повідомлення управління в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини.

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій управління соціального захисту населення Покровської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги про народженні дитини.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов’язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

В силу вимог ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону дитинства», з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та іншими законами України. Зокрема, допомога при народженні дитини є видом державної допомоги сім'ям з дітьми, закріпленим у ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Як визначено ст.ст.6,10,11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно, вказана допомога надається одному з батьків дитини, який постійно проживає разом з дитиною, для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини, подається одним з батьків, з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Вказані норми Закону корелюються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №59 від 04.02.2009).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як мати дитини ОСОБА_2 звернулася із заявою про призначення і виплату їй допомоги при народженні дитини до управління соціального захисту населення Покровської міської ради, надала повний перелік необхідних документів для призначення такої допомоги, звернення відбулося протягом 12 місяців з дня народження дитини. Таким чином, позивач повною мірою виконала вимоги, встановлені Законом для ініціювання розгляду питання про призначення допомоги. Жодних повідомлень про невідповідність або неповноту поданого пакету документів відповідачем позивачеві не спрямовувалось.

Суд зазначає, що право на соціальний захист рівною мірою забезпечене всім громадянам України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач і її дочка є громадянами України, тобто мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця проживання (перебування). Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у п.23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Позивачем ОСОБА_3 доведено її право на отримання державної допомоги при народженні дитини. Реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не може позбавляти її права на отримання допомоги при народженні дитини. Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відповідачем у справі не надано відомостей, що ОСОБА_1 отримала таку допомогу в іншому органі соціального захисту населення на території України, зокрема, за місцем свого поточного фактичного проживання.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до ч.7 ст.7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, позивач має право на звернення до органу соціального захисту населення за призначенням допомоги при народженні дитини та отримання цієї допомоги.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке. Як вбачається з рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини відповідач при керувався п.13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365. Водночас, зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів в суді правомірність своєї відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини, не навів даних, які б превалювали у своїй законній силі над тими, що встановлені судом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 122, 139, 242-246, 371, 372 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Покровської міської ради щодо відмови у призначені та виплаті допомоги при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Скасувати рішення про відмову у призначені державної соціальної допомоги та зобов’язати Управління соціального захисту населення Покровської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Покровської міської ради (код ЄДРПОУ 25953161) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження, якщо апеляційна скарга на нього не була подана. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Галатіна О.О.