Ухвала суду № 72347723, 20.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Трясуна Ю.Р.,

суддів Новова С.О.,

Ященка М.А.,

секретаря судового засідання Римаренко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №120141000200098887 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3,

визнаного невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та виправданого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення злочину

за участю прокурора Гапон О.Є.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників Камінської М.П., Хатнюка О.В.,

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року ОСОБА_3 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення останнім даного злочину.

Цим вироком дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК України та його визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року, більш суворим за даним вироком остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Не погодившись з даним вироком судупрокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного Дарницьким районним судом міста Києва від 08 травня 2015 року,більш суворим остаточно призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Також просить визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 01 лютого 2011 року, та призначити остаточне покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року ОСОБА_2 змінено запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор», на строк шістдесят днів, тобто по 25 лютого 2018 року.

Під час судового засідання апеляційної інстанції прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою посилаючись на те, що на даний час судовий розгляд не завершено, а тому саме такий запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та впливу на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні. Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, а тому, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи клопотання прокурора, думку обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_8 та їх захисників Камінську М.П., Хатнюка О.В., які заперечували проти задоволення клопотання, потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які підтримали клопотання прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положеннями ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на ОСОБА_2, відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 03 липня 2017 року покладені обов'язки, зокрема прибувати до Апеляційного суду міста Києва за першою вимогою, проте обвинувачений не з'явився до суду апеляційної інстанції та не повідомив причини свого неприбуття, хоча йому було відомо про надходження апеляційної скарги прокурора на вирок суду першої інстанції та про призначення кримінального провадження до розгляду в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року ОСОБА_2 оголошено розшук та надано дозвіл на його затримання.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року ОСОБА_2 змінено запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор», на строк шістдесят днів, тобто по 25 лютого 2018 року.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 раніше судимий, до суду апеляційної інстанції неодноразово не з'являвся, з огляду на тяжкість покарання, яке йому може бути призначене у разі задоволення апеляційної скарги прокурора, в колегії суддів є підстави вважати, що ОСОБА_2 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення.

За сукупності таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також і стан його здоров'я, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про його особу, сімейний стан, соціальні зв'язки, характеристики за місцем проживання, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає за доцільне продовжити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків.

При призначенні розміру застави колегія суддів враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому вважає доцільним визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33680 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 177, 178, 183, 331, 404, 405 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів, тобто по 20 квітня 2018 року й утримувати його в державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумівдля працездатних осіб, що становить 33680 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (код ЄДРПОУ 02894757, банк одержувача ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850), після внесення якої ОСОБА_2 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право протягом п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести заставу.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити термін дії зазначених обов'язків до 24 лютого 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з - під варти та письмово повідомити прокурора міста Києва та суддю Апеляційного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю.Р.Трясун С.О.Новов М.А.Ященко