Рішення № 72347557, 02.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2632/18

В справі № 760/241/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне /

02 лютого 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представників позивача - Брижана А.С., Семенова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11147973000 від 26 квітня 2007 року в розмірі 140 039, 39 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення позивача до суду становить 3 664 988, 94 гривні, що складається із залишку заборгованості за тілом кредиту в розмірі 93 250, 80 доларів США, що еквівалентно 2 440 478, 72 грн., суми процентів у розмірі 46 788, 59 доларів США, що еквівалентно 1 224 510, 22 гр. , звернути стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки №53279 від 26 квітня 2007 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 27,80 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, визначену висновком про вартість об»єкта незалежної оцінки ТОВ» Консалтингова компанія «Центр оцінки» від 16 січня 2018 року у розмірі 458 640, 00 гр.

Справа надійшла в провадження суду 03 січня 2017 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2017 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк на усунення зазначених недоліків.

06 лютого 2017 року зазначені недоліки було усунуто та ухвалою від 07 лютого 2017 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 11 квітня 2017 року.

Звертаючись до суду, позивач посилається на те, що 26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем був укладений кредитний договір №11147973000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 100 000, 00 доларів США, що еквівалентно 505 000, 00 гр., а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення платежів.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачем та банком був укладений іпотечний договір від 26 квітня 2007 року, відповідно до умов якого, в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності відповідачу.

Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Д.Л. та зареєстровано в реєстрі за №425.

12 грудня 2011 року банк відступив ТОВ «Кей-Колект», відповідно до договору факторингу №1 та договору про відступлення прав за іпотечним договором, свої права вимоги до відповідача за зобов'язаннями за кредитним договором №11147973000 від 26 квітня 2007 року та за іпотечним договором від 26 квітня 2007 року.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 13 грудня 2016 року його заборгованість становить 140 039, 94 доларів США, що еквівалентно 3 664 988, 94 гр., яка складається з:

-93 250, 80 доларів США, що еквівалентно 2 440 478, 72 гр. - заборгованість за кредитом;

-46 788, 59 доларів США, що еквівалентно 1 224 510, 22 гр. - заборгованість по відсоткам.

Відповідно до звіту про оцінку заставленого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, що належить відповідачу, складеного суб'єктом оціночної діяльності, ринкова вартість об'єкта оцінки становить 458 640, 00 гр.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Проти ухвалення заочного рішення по справ не заперечував.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками «не проживає», «в АТО», а також з відміткою про вручення за дорученням.

Відповідно до ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Судом встановлено, що 26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладено договір про надання споживчого кредиту №11147973000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в сумі 100 000, 00 доларів США, що еквівалентно 505 000, 00 гр., а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах зазначених у даному договорі.

Відповідно до п. 2.1. Договору з метою забезпечення виконання зобов'язань банком приймається застава нерухомості, а саме: однокімнатна квартира загальною площею 27, 80 кв.м., житловою площею 14, 70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та є власністю відповідача відповідно до договору іпотеки №53279 від 26 квітня 2007 року.

Відповідно до п. 3.5. Договору банк зобов'язався належним чином виконувати свої зобов'язання за цим договором, а відповідач зобов'язався використовувати кредит на зазначені у договорі цілі, а також повернути суму кредиту, сплатити плату за кредит, а також інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

26 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений договір іпотеки №53279, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Д.Л. та зареєстрований в реєстрі за №425, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 27, 80 кв.м., житловою площею 14, 70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.2 договору іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань відповідача за кредитним договором №11147973000 від 26 квітня 2007 року, а саме, але не обмежуючись, наступними зобов'язаннями: по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до кредитного договору , кредитних коштів у сумі 99 500, 00 доларів США, що еквівалентно 502 475,00 гр., процентів у розмірі 12 % річних.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» був укладений договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що одночасно з відступленням прав вимоги до позивача переходять усі права ПАТ «УкрСиббанк» за усіма договорами забезпечення.

Відповідно до п. 3.1 Договору права вимоги переходять від ПАТ «УкрСиббанк» до позивача у дату відступлення, після чого позивач отримує право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов'язань за первинними договорами і договорами забезпечення.

На виконання п. 3.2 між сторонами було укладено акт прийому - передачі прав вимоги від 12 грудня 2011 року.

Також між зазначеними сторонами був укладений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року, згідно з яким у зв'язку з укладенням договору факторингу №1 позивачу були передані права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку №1 до договору.

Відповідно до виписки з Додатку №1 до Договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором іпотеки від 26 квітня 2007 року.

/ а.с. 47 - 50; 52 - 63; 66 - 67 /

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 13 грудня 2016 року утворилася заборгованість у розмірів 140 039, 94 доларів США, що еквівалентно 3 664 988, 94 гр., яка складається з:

-93 250, 80 доларів США, що еквівалентно 2 440 478, 72 гр. - заборгованість за кредитом;

-46 788, 59 доларів США, що еквівалентно 1 224 510, 22 гр. - заборгованість по відсоткам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.2 ст. 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

На виконання вимог ст.ст. 76 - 80 ЦПК України позивачем надано суду належним чином завірені Договір факторингу та Договір відступлення права вимоги купівлі-продажу кредитного портфелю.

/ а. с. 52 - 67 /

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За правилами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з умов кредитного договору відповідач, як позичальник, взяв на себе зобов'язання повертати кредит та сплачувати нараховані проценти.

Судом встановлено, що умови договору відповідачем не виконувалися, в зв»язку з чим виникла заборгованість у приведеному вище розмірі.

Відповідно до п. 4.2 договору іпотеки та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом п. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Враховуючи положення ст. 7 вказаного Закону іпотекою, якщо інше не передбачено договором, забезпечується зобов'язання в повному обсязі, а ст. 33 вказаного Закону передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання боржником основаного зобов'язання задовольнити вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ» Консалтингвоа компанія «Центр оцінки» ринкова вартість квартири, яка є предметом спору, на 16 січня 2018 року становить 458 640, 00 гр.

Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до п.п.1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Так, кредитний договір між банком та відповідачем був укладений і ноземній валюті, загальна площа квартири не перевищує 140 кв.м. - становить 27, 80 кв.м., квартира є постійним місцем проживання іпотекодавця, інформації про наявність у нього у власності іншого майна у суду немає.

За таких обставин рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки належить відстрочити на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 15,16, 509, 512,514, 516, 526, 1049-1050,1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст.1, 3,7,33, Закону України « Про іптеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» за Кредитним договором № 11147973000 від 26 квітня 2007 року в розмірі 140 039, 39 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення позивача до суду становить 3 664 988, 94 гривні, що складається із залишку заборгованості за тілом кредиту в розмірі 93 250, 80 доларів США, що еквівалентно 2 440 478, 72 грн., суми процентів у розмірі 46 788, 59 доларів США, що еквівалентно 1 224 510, 22 гр. , звернути стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки №53279 від 26 квітня 2007 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 27,80 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, визначену висновком про вартість об»єкта незалежної оцінки ТОВ» Консалтингова компанія «Центр оцінки» від 16 січня 2018 року у розмірі 458 640, 00 гр.

В частині звернення стягнення на предмет іпотеки рішення суду відстрочити на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» 7 982, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2018 року.

Суддя Л. А. Шереметьєва