Постанова № 72345632, 08.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/4749/17 Головуючий І інстанції :Теслікова І.І.

Провадження № 22ц/790/858/18 Суддя-доповідач: КісьП.В.

Категорія: інші

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року (суддя Теслікова І.І.) у цивільній справі №646/4749/17 за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надмірну виплачених коштів за призначеною державною допомогою,-

встановив:

07.07.2017 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради(далі за текстом-Управління), звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило стягнути надміру виплачені кошти за призначеною державною допомогою у розмірі 19216,63 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що відповідачу була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, зі змінами на період: з 01.06.2015 по 15.06.2015 у розмірі 949,00 грн. щомісяця, з 14.08.2015 по 31.08.2015 у розмірі 949,00 грн щомісяця, з 01.09.2015 по 13.02.2016 у розмірі 1074,00 грн щомісяця, з 18.02.2016 по 30.04.2016 у розмірі 1074,00 грн. щомісяця, з 01.05.2016 по 17.08.2016 у розмірі 1130,00 грн щомісяця, з 23.08.2016 по 30.11.2016 у розмірі 1130,00 грн щомісяця, з 01.12.2016 по 22.02.2017 у розмірі 1247,00 грн щомісяця. Грошова допомога гр. ОСОБА_4 була призначена згідно з її заявами від 06.05.2015, 14.08.2015, 18.02.2016 та 23.08.2016. Враховуючи те, що відповідачем у заяві були зазначена не достовірна інформація, а саме не зазначено знаходження на депозитному банківському рахунку коштів, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб: у ПУМБ: з 10.06.2015 по 08.09.2015 - 200 000 грн, . з 3 09.09.2015 по 01.03.2016 - 200 000 грн., та з 13.12.2016 по 12.03.2017 р. в сумі 166 700 грн. ОСОБА_4 було вручено повідомлення про необхідність повернути надміру виплачені кошти за призначеною грошовою допомогою. У заяві, наданій до Управління, ОСОБА_4 відмовилась повернути надміру виплачені кошти за призначеною грошовою допомогою у сумі 19216,63 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року позов задоволено.

Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_4 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради надміру виплачені кошти за призначеною грошовою допомогою у розмірі 19216,63 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача надміру виплачені кошти за призначеною грошовою допомогою за період з 10.06.2015 р. по 01.03.2016 р.. В решті позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не було враховано той факт, що відповідно до довідки № КН2-50.4/68 від 16.03.2017 року, виданої Першим Українським Міжнародним банком (Пумб) - станом на 16.03.2017 року на ім'я ОСОБА_4 діючих депозитів не має. Згідно даних, які надійшли позивачу від Міністерства фінансів України за результатами верифікації, відповідач мала депозитний вклад у банку Пумб на період з 10.06.2015 року по 08.09.2015 року у розмірі 200 000,000 грн та з 09.09.2015 по 01.03.2016 рік у розмірі 200 000, 000 грн. В інший час кошти на депозитному рахунку були в її сина ОСОБА_7, з яким вона не проживає та спільним побутом не пов'язана. З огляду на викладене, ОСОБА_4 вважає, що переплата виникла лише за вказаний період - з 10.06.2015 р. по 01.03.2016 р.

Заперечуючи проти апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (надалі за текстом - Управління праці та соціального захисту) подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, в межах наданих суду повноважень та вірно застосовано судом як норми процесуального, так і матеріального права.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції чинній на момент розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 06.05.2015року , 18.02.2016 року та 23.08.2016 року відповідач ОСОБА_4 зверталася до позивача із заявами про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а 14.08.2015 року з заявою про продовження виплати відповідної допомоги, призначеної на підставі заяви від 06.05.2015 року.

В своїх заявах відповідач надала письмову інформацію про відсутність в неї або у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Також своїми заявами відповідач засвідчила про відсутність обставин щодо змін в сім'ї, які впливають на призначення адресної грошової допомоги .

На підставі цих заяв рішенням Управління соціального захисту ОСОБА_4, була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) на період:

-з 01.06.2015р. по 15.06.2015р. у розмірі 949,00 грн. щомісяця (рішення від 10.06.2015р.);

-з 14.08.2015р. по 31.08.2015р. у розмірі949,00грн.щомісяця (рішення від 26.08.2015р.);

-з 01.09.2015р.по 13.02.2016 р. у розмірі 1074,00грн. щомісяця (розпорядження про перерахунок від 25.09.2015р.);

-з 18.02.2016р.по 30.04.2016р. у розмірі 1074,00грн. щомісяця (рішення від 17.05.2016р.);

-з 01.05.2016р.по 17.08.2016р. у розмірі 1130,00грн. щомісяця (рішення від 17.05.2016 р.);

-з 23.08.2016р.по 30.11.2016р. у розмірі 1130,00грн. щомісяця (рішення від 09.09.2016р.);

-з 01.12.2016р.по 22.02.2017р. у розмірі 1247,00грн. щомісяця (розпорядження про перерахунок від 22.11.2016 р.).

Задовольняючи позов Управління праці та соціального захисту населення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, отримуючи відповідну допомогу, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 не повідомила позивача про наявність в неї на депозитному рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, що є підставою для відмови у виплаті допомоги.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими.

Так, матеріалами справи підтверджується наявності на депозитному банківському рахунку Першого Українського Міжнародного Банку ( надалі за текстом - ПУМБ) на ім'я ОСОБА_4 коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з 10.06.2015 по 08.09.2015 - 200 000 грн., з 09.09.2015 по 01.03.2016 - 200 000 грн. та з 13.12.2016 по 12.03.2017 р. в сумі 166 700,00 грн.

24.02.2017 гр. відповідач в своїх письмових поясненнях на ім'я начальника УПСЗН Основ'янського району м. Харкова підтвердила той факт, що нею не було вказано про наявність вкладу в ПУМБ у заявах від 06.05.2015, 14.08.2015, 18.02.2016 та 23.08.2016. та пояснила, що кошти, які були на депозитному банківському рахунку, належать її сину, ОСОБА_7

Рішенням Управління соціального захисту від 19.01.2017 року припинено виплату грошової допомоги ОСОБА_4 з 01.01.2017 року.

При цьому Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20 січня 2014 року встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505затвержденоПорядок надання щомісячно адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг(далі за текстом - Порядок).

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється за державного бюджету .

Відповідно до п.2 Порядку грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 5 Порядку визначено, що для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: (в тому числі) про наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 6Порядка грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.(п. 11 Порядку)

Згідно ч.ч. 1, 2, п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. (ст. 1213 ЦК України)

З огляду на викладені положення Порядку та ЦК України, а також враховуючи, що ОСОБА_4 подала позивачу документи з недостовірними відомостями щодо відсутності в неї або у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та не повідомила позивача про виникнення обставин, що унеможливлюють виплату такої грошової допомог, протягом трьох днів з дня настання таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності у відповідача права на отримання відповідної допомоги та необхідності її стягнення на користь відповідача, як набутої ОСОБА_4 без достатньої правової підстави.

Посилання апелянта на те, що переплата виникла лише за період з 10.06.2015 р. по 01.03.2016 р. відхиляються колегією суддів, адже при зверненні ОСОБА_4 17.03.2017 року до відповідача з заявою про продовження виплати грошової допомоги вона надала документи з інформацією про наявність на депозитному банківському рахунку коштів у сумі 166700,00 грн., тобто у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, у період з 13.12.2016 року по 12.03.2017 року.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. (ст. 60 ЦПК України в редакції, яка була чинна на час розгляду справи) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, в порушення вказаних положень цивільного процесуального законодавства, не доведено, що відповідні кошти, які знаходились на відкритих на її ім'я депозитних банківських рахунках у період з 10.06.2015 р. по 08.09.2015 р. (200 000 грн.), з 09.09.2015 р. по 01.03.2016 р. (200 000 грн.) та з 13.12.2016 р. по 12.03.2017 р. (166 700,00 грн.), їй не належали.

Згідно вимог ст.ст.10,11 ЦПК України (в редакції на час розгляду і вирішення справи), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції достатньо в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи сторін і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.1,2, 12, 13, 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2018 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

О.М. Хорошевський