Вирок № 72344583, 21.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/259/18

Номер провадження 1-кп/623/113/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Довгополої І.В.,

прокурора: Козир М.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1,

потерпілої: не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320000020 від 08.01.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюму, Харківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину - доньку, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, РНОКПП: НОМЕР_1, тел. НОМЕР_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 січня 2018 о 19 годині 44 хвилини ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні Ізюмської автобусної станції ПАТ «Харківське підприємство автобусних станцій», яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Паромна, 1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів,шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю уваги ОСОБА_3 таємно викрав мобільний телефон «XIAOMI redmi 4A», яким останній користувався з дозволу власника ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 201 від 16.01.2018, матеріальну шкоду на суму 2719 грн.

На підставі викладеного ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини справи, мобільний телефон повернуто потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зауважила, що претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 вона не має.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому за ч. 1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позицій, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, (крадіжка).

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 є громадянином України, одружений, має на утриманні малолітню дитину - доньку, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, на обліку у лікаря-психіатра, нарколога, в Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, раніше не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, довідка з військкомату та його свідчення.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочин,у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочинів середньої тяжкості.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку шляхом повернення викраденого.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до злочинів середньої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи середню тяжкість злочину, який вчинено обвинуваченим ОСОБА_1, беручи до уваги особу винного, зокрема, правовий статус обвинуваченого, який раніше не судимий, осудність, фізичний статус - відсутність захворювань, те, що підвищеної небезпеки для оточуючих дане кримінальне правопорушення не становило, його діями не було завдано великої шкоди, завданий збиток відшкодовано шляхом повернення викраденого, обвинувачений визнав себе винним на досудовому розслідуванні і в судовому засіданні, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироку законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати згідно ч.2 ст.124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в розмірі 429 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 50, 65-68, ч. 1 ст. 185, КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374 КПК України

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов по справі відсутній.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №201 від 16.01.2018 року в розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон «XIAOMI redmi 4A» вважати повернутим власнику ОСОБА_4 під розписку;

-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження автобусної станції м. Ізюм, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Т.Д. Бєссонова