Ухвала суду № 72343414, 06.12.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 398/3271/16-к

Провадження № 1-кп/541/225/2017

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

06 грудня 2017 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Городіського О.А.

суддів – Андрущенко-Луценко С.В. та Куцин В.М.

за участю секретаря – Ніколаєнко М.В.,

прокурора - Цвігуна І.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7М, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10

перекладача ОСОБА_11

розглядаючи у судовому засіданні кримінальне провадження №12015120070003253 по обвинуваченню ОСОБА_6, 07.04.1978р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України; ОСОБА_7, 03.11.1968р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_8, 10.08.1978р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_9, 31.08.1992р.н., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

В в’язку із оголошенням перерви в судовому розгляді, прокурора подав письмові клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених.

Клопотання мотивоване наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливістю переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти інші дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Захисники просили відмовити у задоволенні клопотання, застосувати більш м’які запобіжні заходи. Свої заперечення вони мотивували тим, що що ризики, на які посилається прокурор, не доведені, саме обвинувачення є необґрунтованим, а їх підзахисні мають міцні соціальні зв’язки. До моменту затримання, деякі з обвинувачених мали офіційну роботу та займались підприємницькою діяльністю, кожний з обвинувачених має постійне місце проживання, а тому запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю в повній мірі забезпечить виконання обов’язків покладених на них Кримінальним процесуальним кодексом та судом.

Захисник ОСОБА_5 в заперечення клопотання прокурора подав клопотання про зміну його підзахисному ОСОБА_10 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, за фактичним місцем його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2. Дане клопотання обґрунтовував тим, що досудове розслідування по кримінальному провадженню закінчено, що вказує на відсутність ризику перешкоджання його проведення, зі сторони обвинуваченого, на яку посилається прокурор. Також захисник зазначив, що обвинувачення відносно ОСОБА_10 є надумане та не обґрунтовується жодними доказами.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали думку захисників.

З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання, вивчивши матеріали провадження у межах заявлених клопотань, суд приходить до наступного.

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні рядку кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації передбаченої статтею 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які Кримінальним кодексом України передбачено у виді позбавлення волі на строк понад 10 років позбавлення волі. Окрім того злочини які інкриміновані обвинуваченим мають підвищену суспільну небезпеку, так як вчинялись із застосування зброї та посягають на здоров'я та життя людей.

При цьому суд не з’ясовує обґрунтованість обвинувачень, які були проаналізовані слідчим суддею під час обрання запобіжних заходів на досудовому розслідуванні. Оскільки вказане не допустиме на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства.

Суд при прийнятті рішення бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини, згідно з яким суворість передбаченого покарання та наявність судимостей є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та те що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Згідно інформації вказаної в обвинувальному акті всі обвинувачені окрім ОСОБА_9 є судимими. В провадженні Апеляційного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 189 КК України. В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно п'яти обвинувачених серед яких, також є ОСОБА_8, який звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.343, ч. 1 ст. 345 КК України та ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.343, ч. 1 ст. 345 КК України.

Оцінивши в сукупності вказані обставини, суд вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду та вчиняти кримінальні правопорушення, відповідно наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що на даний час ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим, продовжують існувати, застосування більш м’яких запобіжних заходів, в тому числі застосуванням електронних засобів контролю, для запобігання цим ризикам, а відтак і для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім, суд вважає що підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м’який немає, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на два місці.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КК України суд,

постановив:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, 10.08.1978р.н., ОСОБА_9, 31.08.1992р.н., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 на два місяці з дня постановлення даної ухвали до 06.02.2018 року включно.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий О.А. Городівський

Судді С.В. Андрущенко –Луценко

ОСОБА_12