Рішення № 72343039, 20.02.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/742/18

Провадження №2-о/428/41/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., при секретарі - Андрусишин Н.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Сєвєродонецька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з заявою, заінтересована особа – Сєвєродонецька міська рада, про встановлення факту того, що ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавцем – ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті – 22.04.2007 року за однією адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр.-т ГвардійськийАДРЕСА_1.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що заявник постійно проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За вказаною адресою він постійно проживав зі своєю матір'ю - ОСОБА_2, яка 22.04.2007 року раптово померла від гострого інфаркту міокарда. З 2000 року його мати, після придбання будинку, розташованого за адресою: Луганська область, Кремінський р-н, с. Новоолександрівка, вул. Шкільна, буд. 32, зареєструвалася у вказаному будинку, але фактично продовжувала постійно проживати разом з заявником у вказаній квартирі. Після смерті його матері залишилося спадкове майно, яке складається з права власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Єдиним спадкоємцем є заявник, як син померлої. 03.10.2017 року заявник звернувся до Рубіжанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої, але нотаріусом заявнику було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини. Але у зв’язку з тим, що заявник постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, і відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, а тому йому не потрібно було подавати заяву про прийняття спадщини. З огляду на викладене, для підтвердження факту постійного проживання заявника з його матір’ю на день її смерті, він звернувся до суду із даною заявою.

Представник заявника та представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Представник заінтересованої особи – ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що дана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2. Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-АВ №396175 від 29.07.1969 року.

У відповідності до копії свідоцтва про право власності на житло №473 від 28.04.1999 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3, на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

22.04.2007 року ОСОБА_2 померла, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-ЕД №102428 від 24.04.2007 року.

З копії паспорта серії ЕМ №109091, виданого 19.02.1999 року Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно копії довідки № 143 від 29.05.2017 року за підписом сільського голови Новоолександрівської сільської ради Кремінського району Луганської області громадянка ОСОБА_2 по день смерті 24.04.2007 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, але фактично за адресою своєї реєстрації не проживала, а проживала постійно разом зі своїм сином, ОСОБА_1, у м. Сєвєродонецьк.

03.10.2017 року заявник звернувся до Рубіжанської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою про видачу свідоцтва про праву на спадщину.

Згідно постанови виконуючого обов’язки державного нотаріуса Кремінської державної нотаріальної контори державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 №186/02-31 від 03.10.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв’язку з ненаданням заявником документів, які підтверджують прийняття ним спадщини.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, дослідивши усі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, так як обставини, на які посилається заявник, знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 76-81, 258, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Сєвєродонецька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ЕМ №109091, виданого 19.02.1999 року Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області), постійно проживав разом зі спадкодавцем – ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті – 22.04.2007 року, за однією адресою: АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. С. Журавель