Рішення № 72342777, 16.02.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Номер провадження: 2-а/537/11/2018

Справа № 537/4663/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Родіоновій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним рішення про утримання надміру сплачених сум та зобов'язання повернути неправомірно стягнуті кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, де просив суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 133 від 19 травня 2017 року про утримання з його пенсії за віком надміру виплачених сум; зобов'язати відповідача прийняти рішення про повернення на його користь неправомірно стягнутих з нарахованої йому пенсії коштів у сумі 7 401 грн. 35 коп.; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви посилався на те, що він є пенсіонером за віком, отримує пенсію як науковий працівник та за зверненнями різних організацій періодично виконує роботи відповідно до своєї кваліфікації за цивільно-правовими угодами. 26 липня 2016 року ним було укладено договір субпідряду з Національним агентством з акредитації України на виконання робіт з моніторингу шляхом здійснення нагляду. Роботи, передбачені умовами договору, були виконані ним за два дні, з 01 грудня 2016 року по 02 грудня 2016 року, за що йому були одноразово виплачені кошти у грудні у сумі 2 619 грн. 97 коп. В період часу з липня 2016 року по листопад 2016 року включно за вищевказаним договором він коштів не отримував та додаткового доходу (заробітку), який би підлягав оподаткуванню як дохід пенсіонера, не отримував також. У встановлені законодавством терміни, а саме 10 травня 2017 року, він подав до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області заяву, в якій повідомив про отримання доходу окрім пенсії, що підлягає оподаткуванню, та надав підтверджуючі документи. Позивач зазначає, що у травні 2017 року на його адресу надійшло повідомлення від відповідача з вимогою про повернення надміру виплаченої пенсії за період з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року в сумі 7 401 грн. 35 коп. у зв'язку з його працевлаштуванням. Однак позивач вважає, що в цей період він не був працевлаштований та навіть не виконував будь-яких робіт згідно цивільно-правових договорів. Єдиний дохід, окрім пенсії, був отриманий ним у грудні 2016 року в розмірі 2 619 грн. 97 коп., з цієї суми були утримані всі необхідні податки та платежі. Вказав, що жодних порушень чинного законодавства він не допускав, при цьому законодавством передбачена можливість стягнення надміру виплачених сум пенсій лише в разі неправомірних дій з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Оскаржуване рішення відповідача № 133 від 19 травня 2017 року ОСОБА_1 отримав лише 16 серпня 2017 року. Він звертався до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з письмовою заявою про перегляд вказаного рішення, але отримав відмову. У зв'язку із викладеними обставинами позивач і вимушений звернутися до суду.

Позивачем 12 січня 2018 року до суду надано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, згідно якої ОСОБА_1 остаточно просив суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №133 від 19 травня 2017 року про утримання з його пенсії за віком надміру виплачених сум; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 203 від 19 липня 2017 року про утримання з його пенсії за віком надміру виплачених сум; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому незаконно утримані суми з його пенсії, відповідно до рішень Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 133 від 19 травня 2017 року та № 203 від 19 липня 2017 року; стягнути з відповідача судові витрати.

Свою заяву позивач обґрунтував тим, що відповідач самостійно, не поставивши його до відома, рішенням № 203 від 19 липня 2017 року скасував оскаржуване ним рішення № 133 від 19 травня 2017 року лише в частині суми та цим же рішенням встановив нову суму переплати 5 902 грн. 02 коп. Про існування рішення від 19 липня 2017 року він дізнався лише в суді. Вказав, що рішення № 203 від 19 липня 2017 року аналогічне рішенню № 133 від 19 травня 2017 року, окрім суми та періоду. Вважає, що обидва рішення неправомірні та підлягають скасуванню, оскільки з його боку не було жодних неправомірних дій, він не був працевлаштованим пенсіонером, а лише одноразово отримав додатковий дохід за цивільно-правовою угодою. Просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому незаконно утримані суми з його пенсії, відповідно до рішень Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 133 від 19 травня 2017 року та № 203 від 19 липня 2017 року, оскільки рішення містять суперечливі дані щодо суми, яка була утримана з його пенсії.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові та заяві про збільшення і уточнення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області - Бур’яненко Л.В., в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала, вважаючи, що оскільки управлінням виявлено факт працевлаштування ОСОБА_1 в Національне агентство з акредитації України протягом часу з 26 липня 2016 року (початок дії договору) по 02 грудня 2016 року (дата підписання акта виконаних робіт, тобто закінчення цивільно-правових відносин), про яке пенсіонером, в порушення статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не повідомлено орган Пенсійного фонду, управлінням правомірно прийняті рішення про утримання переплати пенсії позивача. Вказана переплата у сумі 5 902 грн. 02 коп. була утримана з пенсії позивача протягом травня - серпня 2017 року, відрахування з вересня 2017 року не проводяться. Таким чином, як вважає представник відповідача, обидва рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, а саме № 133 від 19 травня 2017 року у частині, що не скасована, та рішення № 203 від 19 липня 2017 року про утримання з пенсії за віком ОСОБА_1 надміру виплачених сум, є законними, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, вислухавши позиції сторін приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, в тому числі шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію за віком як науковець. Вказаний факт підтверджується письмовими доказами, що містяться у справі, та не заперечується відповідачем.

Як вбачається з договору субпідряду на виконання робіт з моніторингу шляхом здійснення нагляду № С2-1/20253-01-Н-16 від 26 липня 2016 року, укладеному Національним агентством з акредитації України (НААУ), як замовником, та ОСОБА_1, як виконавцем, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання виконати роботи з моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності випробувальної лабораторії азбестових і без азбестових технічних виробів та ущільнюючих матеріалів ТОВ «Білоцерківський завод «Трібо» вимогам акредитації шляхом здійснення нагляду.

Згідно п. 2.2 договору, виконавець має розпочати роботи відповідно до погодженого плану та програми оцінки.

Пунктом 4.1 та п.4.2 договору розділу 4 «Вартість робіт та порядок розрахунків» визначено, що за виконані роботи за цим договором замовник сплачує виконавцю 2 619 грн. 97 коп., згідно з кошторисом, який є невід'ємною частиною цього договору, оплата робіт здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Договором також визначено, що він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року або до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором, а в частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до повного розрахунку між сторонами.

18 листопада 2016 року підписана та затверджена програма нагляду за випробувальною лабораторією, акредитованою на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025, що підтверджується її копією. 28 листопада 2016 року затверджений та погоджений план оцінки випробувальної лабораторії на відповідність вимогам ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, де зазначений термін проведення оцінки ОСОБА_1 01 грудня 2016 року - 02 грудня 2016 року.

Згідно акту здавання-приймання робіт від 02 грудня 2016 року, на виконання вимог договору № С2-1/20253-01-Н-16 від 26 липня 2016 року виконавцем, тобто ОСОБА_1, виконано роботи в період з 01 грудня 2016 року по 02 грудня 2016 року, тобто, за два дні, вартість робіт згідно цього договору складає 2 619 грн. 97 коп., до виплати з урахуванням утримань - 2 109 грн. 08 коп.

Позивачем в судовому засіданні підтверджено факт отримання вказаної суми у грудні 2016 року в рахунок оплати послуг за цивільно-правовим договором.

10 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії, до якої додав копію договору № С2-1/20253-01-Н-16 від 26 липня 2016 року та копію акта здавання-приймання робіт.

Листом від 19 травня 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повідомило ОСОБА_1, що, розглянувши його пенсійну справу 156122/625, виявлено переплату пенсії в розмірі 7 401 грн. 35 коп. за період з 12 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року у зв'язку з працевлаштуванням. Також повідомлено позивача, що в разі неповернення коштів у добровільному порядку протягом місяця з дня повідомлення про прийняття цього рішення переплата буде утримана в розмірі 20% пенсії щомісячно, до повного погашення.

Листом від 10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, де вказав на неправомірність рішення про утримання з його пенсії сум.

На звернення ОСОБА_1 Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області листом від 21 липня .2017 року № 127/Ш-14 повідомило, що було виявлено факт працевлаштування ОСОБА_1 в Національне агентство з акредитації України, оскільки з наданих документів до заяви про перерахунок пенсії вбачається, що договір № С2-1/20253-01-Н-16 від 26 липня 2016 року набирає чинності з 26 липня 2016 року та діє до 31 прудня 2016 року. Враховуючи викладене, управлінням проведено перерахунок пенсії починаючи з 26 липня 2016 року та прийнято рішення № 133 від 19 травня 2017 року про утримання надміру виплачених сум. Також у листі вказано, що розмір щомісячних стягнень не перевищує 20% пенсії, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно наданої суду копії рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 133 від 19 травня 2017 року при розгляді пенсійної справи і особового рахунку ОСОБА_1, який одержує пенсію за віком науковим працівникам, установлено, що сума переплати 7 401 грн. 35 коп., згідно з довідкою Управління з координації та контролю за виплатою пенсій № 480/04.3-62/31 від 25 квітня 2017 року, утворилася за період з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року у зв'язку з працевлаштуванням. Рішенням також встановлено, що сума переплати ОСОБА_1 в розмірі 7 401 грн. 35 коп. підлягає поверненню в розмірі 20% щомісяця до повного погашення. Дане рішення в частині суми скасовано рішенням відповідача № 203 від 19 липня 2017 року.

Також рішенням № 203 від 19 липня 2017 року Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, окрім часткового скасування рішення № 133 від 19 травня 2017 року, встановлено, що сума переплати ОСОБА_1 2 966 грн. 90 коп., згідно з довідкою Управління координації та контролю за виплатою пенсій № 849/04.3-62/31 від 26 лютого 2017 року, утворилася за період з 26 липня 2016 року по 02 грудня 2016 року у зв'язку з працевлаштуванням та підлягає поверненню в розмірі 20% щомісяця до повного погашення.

Суд вважає, що рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 133 від 19 травня 2017 року є неправомірним та підлягає скасуванню в повному обсязі, а рішення № 203 від 19 липня 2017 року є неправомірним та підлягає скасуванню частково в частині періоду переплати пенсії ОСОБА_1 з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року, та в частині суми переплати пенсії, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на час спірних правовідносин, встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацами 2, 4 ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на час спірних правовідносин, тимчасово, по 31 грудня 2017 року у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Абзацом 5 ч.1 цієї статті встановлено, що після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Отже, абзацом 2, 4, 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюється виплата пенсії пенсіонерам, які працюють.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 16 зазначеного Закону, застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку, як на підставу правомірності оскаржуваних рішень посилається відповідач, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. В силу ч. 3 та ч. 5 цієї статті Закону розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати, з усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

При цьому суд зазначає, що стаття 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, внаслідок чого виникла переплати пенсії.

Суд приходить до переконання, що твердження відповідача про працевлаштування ОСОБА_1 у період з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року у Національному агентстві з акредитації України є помилковим, виходячи з наступного.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що працевлаштування - це комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону праці», працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно ст. 21 Закону «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Відповідно до ст. 1 цього Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим або цивільно-правовим договором. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, виконавець робіт не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається. Цивільно-правові угоди застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, містять посилання на чіткий строк виконання, і у разі досягнення цієї мети вважаються виконаним, дія угоди припиняється. Крім того, при укладенні цивільно-правової угоди виконавець зобов'язується виконати роботу (надати послугу) визначеного угодою характеру.

Отже, ОСОБА_1 не може вважатися працівником Національного агентства з акредитації України, оскільки між ними відсутні трудові відносини. Укладений між позивачем ОСОБА_1 та Національним агентством з акредитації України договір № С2-1/20253-01-Н-16 від 26 липня 2016 року не є трудовим, а носить цивільно-правовий характер, в ньому передбачено, які виконавець має розпочати конкретні роботи відповідно до погодженого плану та програми оцінки, що були затверджені лише 18 листопада 2016 року та 28 листопада 2016 року, передбачено, що оплата роботи позивача, яка зайняла 2 (два) дні, проводилася після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 1 ст. 11 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в тому числі громадяни України, які виконують роботи на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

З наданих відповідачем індивідуальних відомостей про застраховану особу вбачається, що ОСОБА_1 нараховувався страховий стаж та відраховувалися страхові внески лише у грудні 2016 року (два дні), за період з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року страховий стаж не нараховувався, страхові внески не відраховувалися.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не може вважатися працевлаштованою особою в період з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року, тому утримання переплати пенсії за вказаний період є неправомірним та порушує права позивача. В той же час утримання переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2016 року по 02 грудня 2016 року включно, в якому він отримав кошти за цивільно-правовою угодою від 26 липня 2016 року, відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки пенсіонером у десятиденний строк не було повідомлено пенсійний орган про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача про утримання з пенсії за віком ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій від 19 травня 2017 року № 133 підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки було скасоване відповідачем самостійно лише в частині суми, а рішення від 19 липня 2017 року №203 - підлягає скасуванню частково в частині періоду з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року, та в частині суми переплати пенсії.

Також необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому незаконно утримані суми з його пенсії, відповідно до рішень Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 133 від 19 травня 2017 року та № 203 від 19 липня 2017 року.

В силу ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв'язку із викладеним, зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

Керуючись статтею 21 Кодексу Законів про працю України, статтями 2, 5, 6, 9, 19, 25, 72-77, 132, 139, 242-245 Кодексу адміністративного судочинстіва України, статтею 19 Конституції України, статтями 11, 16, 47, 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення», статтею 21 Закону України «Про охорону праці», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним рішення про утримання надміру сплачених сум та зобов'язання повернути неправомірно стягнуті кошти - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №133 від 19 травня 2017 року про утримання з пенсії за віком ОСОБА_1 надміру виплачених сум.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 203 від 19 липня 2017 року про утримання з пенсії ОСОБА_1 за віком надміру виплачених сум в частині періоду переплати пенсії з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року та в частині суми переплати пенсії.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 незаконно утримані суми з його пенсії, відповідно до рішень Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 133 від 19 травня 2017 року та № 203 від 19 липня 2017 року за період з 26 липня 2016 року по 30 листопада 2016 року.

Стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1344, 80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 лютого 2018 року.

Суддя: Д.О.Зоріна