Вирок № 72342575, 21.02.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/41/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю:

прокурора Скиба Є.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника Матюха О.В.,

потерпілого ОСОБА_3,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громяднина України, українця, середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовозобов"язаного, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2017 року, близько 22 год. 30 хв. перебуваючи в барі "Рандеву", який знаходиться по вул. Яковенка, 10 в с. Стасі Диканського району Полтавської області, обвинувачений ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область носа. В результаті вказаних дій обвинуваченого, потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу зі зміщенням, гематоми та садна шкіри обличчя, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1461 від 20.11.2017 року кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав частково, а суду пояснив, що 04.11.20117 року близько 22 год. 30 хв. він відпочивав зі своїми друзями в кафе "Рандеву", що знаходиться в с. Стасі Диканського району. За сусіднім столиком відпочивав потерпілий ОСОБА_3 з іншими односельчанами, серед яких був гр. ОСОБА_4, який постійно гучно розмовляв та вів себе непристойно, окрім цього він неодноразово висловлювався нецензурною лайкою в його адресу Через деякий час, обвинувачений ОСОБА_1 вирішив підійти до ОСОБА_4 та зробити зауваження щодо його поведінки. Підійшовши до останнього, обвинувачений ОСОБА_1 сів за столик де відпочивав ОСОБА_4 та почав з ним розмовляти. В цей час до нього підійшов потерпілий ОСОБА_3 та схопив його за капюшон куртки після чого він підвівся, а останній зачепив його рукою в область вуха та ногою в область правого стегна. В подальшому, як пояснює обвинувачений ОСОБА_1, він відштовхнув потерпілого ОСОБА_3 від себе долонями внаслідок чого останній відхилився в сторону, але на підлогу не падав. Через кілька хвилин після сутички, власниця кафе вигнала всіх присутніх на вулицю. Він декілька разів намагався примиритися з потерпілим та просив його забрати заяву з поліції. Цивільний позов прокурора не визнав так як вважає, що ніяких збитків Диканській ЦРЛ він не завдав. Суду також обвинувачений пояснив, що він тривалий час займався боксом, а тому миттєво відреагував не незрозумілі для нього дії потерпілого ОСОБА_3

Не дивлячись на заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості у чинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд, безпосередньо дослідивши всю сукупність доказів у судовому засіданні, приходить до висновку про доведеність його винуватості в спричиненні потерпілому ОСОБА_3 умисно легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, що підтверджується зібраними та перевіреними судом належними та допустимими доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04.11.2017 року, дослідженого в судовому засіданні ,з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 звернувся з заявою до Диканського ВП стосовно заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1;

- протоколом огляду місця події від 04.11. 2017 року з фототаблицями до нього, дослідженого в судовому засіданні, з якого вбачається, що вказаної дати було оглянуто місце спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.;

- показаннями наданими в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 04.11.2017 року він близько 22 год. відпочивав зі своїми знайомими у барі "Рандеву". розташовано в с. Стасі Диканського району Полтавської області. За сусіднім столиком відпочивав обвинувачений ОСОБА_1 разом зі своїми друзями. Через деякий час до їхнього столику підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та сів на вільне місце. Потерпілий ОСОБА_3 протягнув йому руку, для того щоб привітатися або обійняти чи поплескати по плечу, вже точно не пам'ятає. На вказаний жест, обвинувачений ОСОБА_1 наніс йому один удар кулаком в ніс від якого він впав на підлогу, а з носа потекла кров. Після цього, потерпілий ОСОБА_3 підвівся та почав викликати поліцію. Обвинуваченим ОСОБА_1 йому було спричинені тілесні ушкодження, в наслідок яких він лікувався стаціонарно та поніс матеріальні збитки. Обвинувачений декілька разів приходив до нього та наполягав щоб він забрав заяву з поліції стосовно його побиття. Будь - яких конфліктних ситуацій між ним та обвинуваченим раніше не виникало ;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, наданими безпосередньо в судовому засіданні, які пояснили, що того вечора обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в барі "Рандеву" наніс потерпілому ОСОБА_3 удар кулаком в область носу, внаслідок якого у останнього з носу потекла кров;

- показаннями свідка ОСОБА_4, який безпосередньо в судовому засіданні пояснив, що він разом з потерпілим ОСОБА_3 відпочивав 04.11.2017 року в барі "Рандеву". Під час відпочинку свідок ОСОБА_4 вийшов на вулицю покурити, а коли зайшов до приміщення побачив, що потерпілий ОСОБА_3 сидить на підлозі та тримається за ніс з якого тече кров, а обвинувачений ОСОБА_1 стояв поруч нього. Окрім обвинуваченого ОСОБА_1 біля потерпілого ОСОБА_3,. в той час

нікого не було;

- показаннями свідка ОСОБА_7 наданими безпосередньо в судовому засіданні, яка зазначила, що того вечора вона відпочивала разом зі своїми знайомими в барі "Рандеву". Стоявши за барною стійкою свідок ОСОБА_7 побачила, як обвинувачений ОСОБА_1 підсів за столик де сидів потерпілий ОСОБА_3 і попередив ОСОБА_8, що той себе вів належним чином. В цей час потерпілий ОСОБА_3 підняв руку, напевно щоб обійняти обвинуваченого ОСОБА_1 Потім вона відвернулась до барної стійки та не спостерігала за останніми. Ще через деякий час свідок ОСОБА_7 почула гуркіт, а коли повернулась на нього побачила, на підлозі кров, а потерпілий ОСОБА_3, тримаючись руками за обличчя, кудись вийшов;

- аналогічними показаннями в суді свідка ОСОБА_9, який доповнив ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 сидів з ним поряд за столиком в кафе та до них підійшов гр. ОСОБА_10, сів за їхній столик та став гучно розмовляти з обвинуваченим. Коли до них підійшов потерпілий ОСОБА_3 і протягнув до обвинуваченого свою руку, останній відштовхнув його від себе. Свідок не бачив як падав потерпілий ОСОБА_3, але пояснив, що приміщення бару після цього конфлікту було закрито;

- висновком експерта № 1461 від 20.11.2017 року, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3 були наявні легкі тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу зі зміщенням, гематом та саден шкіри обличчя, які могли утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього від 28.11.2017 року, дослідженого в судовому засіданні, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 в присутності понятих розповів, а потім на статистові показав яким саме чином обвинувачений ОСОБА_1 нанніс йому тілесні ушкодження 04.11.2017 року в барі "Рандеву", що в с. Стасі Диканського району;

- додатковим висновком експерта №6 від 04.01.2018 року, дослідженого безпосередньо в судовому засіданні, з якого вбачається, що покази потерпілого ОСОБА_3, дані ним в ході проведення слідчого експерименту, загалом не протирічить механізму утворення тілесних ушкоджень у останнього.

Суд критично відноситься до показань у суді обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не наносив потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а лише відштовхнув його від себе, так як вони спростовуються вказаною вище сукупністю доказів.

На думку суду, виправдувальні показання, які були дані обвинуваченим ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в судовому засіданні, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним умисний злочин, а тому до уваги їх не бере.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, є вірною так як він 04.11.2017 року близько 22 год. перебуваючи в барі "Рандеву", що знаходиться в с. Стасі Диканського району Полтавської області на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в лице, в область носа, внаслідок чого завдав йому тілесних ушкоджень, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, за ст. 125 ч. 2 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, молодий вік обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відсутні.

Представник уповноваженого органу з питань пробації в судове засідання не з"явилася, а до суду надала досудову доповідь, згідно якої встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується позитивно. Разом з тим зібрані матеріали підтверджують той факт, що обвинувачений є самолюбивим, має запальний характер, не завжди володіє емоціями. Поведінка обвинуваченого не завжди стримана, допускає грубість. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, небезпека для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середня.

На думку органу пробації, беручи до уваги всю інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_1, його спосіб життя, виправлення його можливе без реального позбавлення волі у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду за застосуванням соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень.

Виходячи з викладеного вище та беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який вперше протягується до кримінальної відповідальності, частково розкаюється у вчиненому ним умисному злочині, але разом з цим не займається суспільно-корисною діяльністю, хоча є працездатною особою, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді громадських робіт і не вбачає підстав для застосування більш м'якого виду покарання.

В суді прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжного заходу у вигляді особистого зобов"язання, тому суд приходить до наступного висновку.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_1 призначається покарання у виді громадських робіт, під час досудового розслідування до нього не був застосований запобіжний захід, проте на даний час існують ризики того, що цей обвинувачений до вступу вироку в законну силу може ухилятися від явки до кримінально-виконавчої інспекції, тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Вирішуючи питання, щодо задоволення цивільного позову прокурора, в інтересах держави в особі Фінансового управління Диканської районної державної адміністрації, який в судовому засіданні не був визнаний обвинуваченим ОСОБА_1, та однак знайшов своє підтвердження наявними доказами по справі, а тому він підлягає задоволенню, зі стягненням з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 369 - 371, 373- 377, 391, 395 КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 /двісті / годин громадських робіт.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього ряд обов'язків, визначених ст. 194 ч. 5 КПК України, а саме прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Цивільний позов прокурора задоволити повністю.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фінансового управління Диканської районної державної адміністрації, що розташоване в смт. Диканька Полтавської області, вул. Медична, 42, на р/р 35411001184531, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999265 в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 кошти, в сумі 4 077 (чотири тисячі сімдесят сім) грн. 37 коп.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, за виключення оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий: