Ухвала суду № 72342479, 19.02.2018, Біловодський районний суд Луганської області

19.02.2018

Справа № 427/8703/13-ц

2-в/408/33/17

УХВАЛА

19 лютого 2018 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області в складі:

головуючого Карягіної В.А.

при секретарі Савенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Свердловського міського суду Луганської області у справі № 427/8703/13-ц за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017 року на розгляд судді Біловодського районного суду надійшла ухвала від 11.09.2017року для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі 427/8703/13-ц Свердловського міського суду Луганської області за позовом ПАТ «ОСОБА_3 банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 12.12.2013 року у справі № 427/8703/13-ц за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 було задоволено позовні вимоги та стягнено заборгованість в розмірі 195 236,96 доларів США, та 105 708.46 грн. , а також судовий збір в розмірі 3 441,00 грн. з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль».

23.08.2016 року між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк» було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 014/29-00/78 від 11.04.2008 року укладеним між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 перейшло до ПАТ «Вектор Банк».

Того ж дня між Публічним акціонерним товариством «Вектор Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 014/29-00/78 від 11.04.2008 року укладеним між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Копія судового рішення необхідна для заміни сторони у виконавчому провадженні за рішенням суду по справі № 427/8703/13-ц, отримати ж належним чином завірену копію рішення суду не представляється можливим, оскільки зазначене судове провадження залишилось у м. Свердловську, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Боржник ОСОБА_2 до суду не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином через оголошення оголошення.

Суд, перевіривши заяву та додані до неї матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 488 Цивільного процесуального кодексу України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника у справі, або за ініціативою суду.

Згідно розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.14 р. підсудність Свердловського міського Луганської області була визначена Біловодському районному суду Луганської області.

Вказане розпорядження стосується нових заяв, які надійшли після винесення цього розпорядження ВССУ, отже, питання про відновлення втраченого провадження підсудне Біловодському районному суду Луганської області.

Факт того, що будівля Свердловського міського суду Луганської області на цей час знаходиться на не підконтрольній українській владі території є загальновідомим, що дає підстави вважати втраченим провадження № 427/8703/13-ц у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 493 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, що збереглася; документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення.

В матеріалах справи про заміну сторони виконавчого провадження наявна копія рішення Свердловського міського суду від 12.12.2013 року у справі № 427/8703/13-ц про задоволення позовних вимог. Достовірність вказаного рішення судом перевірено через ЄДРСР.

Стаття 494 ЦПК України передбачає, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Відновлення втраченого провадження необхідно для заміни сторони виконавчого провадження. За таких обставин суд вважає можливим частково відновити втрачене судове провадження, а саме, в частині рішення Свердловського міського суду Луганської області від 12.12.2013 року по цивільній справі №427/8703/13-ц.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 488-494 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження № 427/8703/13-ц у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині винесеного 12.12.2013 року Свердловським міським судом Луганської області рішення:

Справа № 427/8703/13-ц

Провадження № 2/427/2900/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Кирильчука О.І., при секретарі судового засідання Горбачові В.В., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

16.10.2013 року позивач звернувся із позовною заявою про стягнення заборгованості. В обгрунтування позову зазначив, що сторони уклали кредитний договір № 014/29-00/78 від 11.04.2008 року, у відповідності до умов якого ОСОБА_3 надає позичальнику кредит у сумі 138 600,00 доларів США для використання на споживчі цілі, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 14,5% річних, з кінцевим теміном повернення кредитних коштів - 09.04.2013 р. Відповідно до умов Кредитного договору (п. 5.1. розділу 5), позивач на підставі заяви відповідача від 11.04.2008 р. за меморіальним ордером №.. 3025 від 11.04.2008 р. перерахував кредитні кошти на поточний рахунок позичальника в сумі 138 600,00 доларів США, тим самим повністю виконав свої зобов'язання за Кредитним договором. Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору проценти за користування кредитними коштами позичальник (відповідач) сплачує щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом погашається відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості, який є невід'ємним додатком № 1 до договору. Цим же пунктом Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих прооцентів на умовах, передбачених цим договором. Протягом 2009 року фактичну заборгованість за сумою кредиту двічі було збільшено на суму простроченої заборгованості за процентами, а саме: 29.05.2009 р. згідно Додаткової угоди №2 до Кредитного договору на суму 3006 доларів 41 цент США та 27.11.2009 р. згідно додаткової угоди №014/29-00/78/3 до Кредитного договору на суму 7066 доларів 99 центів США. Додатковою угодою № 014/29-00/78/4 до Кредитного договору змінено суми сплати кредиту шляхом встановлення тимчасових кредитних канікул зі сплати процентів з 30.11.2009 р. по 30.04.2010 р., а саме облік процентів здійснювався в розмірі 50% від розміру щомісячного платежу за процентами на додатковому рахунку нарахованих процентів та змінено строк сплати позичальником даної частини щомісячного платежу по процентах. Заборгованість за сумою кредиту на дату закінчення терміну кредитних канікул збільшено на суму - 3313 доларів 07 центів США, нараховану Банком на додатковому рахунку. 17.11.2011 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, позивач направив на його адресу претензію № С13-120-1-1/970 про дострокове погашення зобов'язань за Кредитним договором, встановивши терміни погашення та попередження про те, що у разі несплати заборгованості, позивач звернеться до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Проте відповідач зобов'язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконав, погашення кредиту та нарахованих процентів не здійснив. Відповідачем не виконані умови Кредитного договору, а саме, на визначену кредитним договором дату повернення кредиту – 09.04.2013 р. кошти до Банку не повернуто. Позичкова заборгованість за Кредитним договором станом на 23.09.2013 р. складає 151 986 доларів 47 центів США. Згідно п. 10.2. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Загальна сума заборгованості за Кредитним договором станом на 23.09.2013 року складає 195 236 доларів 96 центів США та 105 708 грн. 46 коп., яка складається з наступного: 138 525,78 доларів США - заборгованість за кредитом; 56 711,18 доларів США - заборгованість за процентами; 77 231,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 28 476,50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів. Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в поземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. У зв'язку з викладеним позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 195 236 доларів 96 центів США та 105 708,46 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно зі ст.1054, 1049 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 014/29-00/78 від 11.04.2008 року. Згідно п. 1.1. кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит у сумі 138 600,00 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №3025 від 11.04.2008 р. Кредит видано строком по 09.04.2013 р. із сплатою 14,5% річних, що зазначено у п. 1.1. кредитного договору. Відповідно до п. 2.1. кредитний договір № 014/29-00/78 від 11.04.2008 р. кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі.

Згідно п. 6.1. кредитного договору № 014/29-00/78 від 11.04.2008 р., позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти за умовами договору. Основна заборгованість за кредитом погашається позичальником у відповідності до Графіка погашення кредитної заборгованості, який є додатком №1 до кредитного договору. У відповідності з п.п. 10.1.-10.2. кредитного договору № 014/29-00/78 від 11.04.2008 р., за порушення строків надання кредиту кредитор сплачує на користь позичальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення в видачі кредиту; за порушення строків повернення процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Додаткова угода №2 від 29.05.2009 р. до кредитного договору № 014/29-00/78 від 11.04.2008 р., п.2., передбачає, що станом на дату укладення угоди фактична заборгованість по кредиту становить 128 439,31 доларів США, заборгованість, строк сплати якої настав, складає 3125,04 доларів США, у тому числі 118,63 доларів США заборгованість з погашення суми кредиту та 3006,41 доларів США заборгованість з погашення процентів – заборгованість за процентами. Пунктом 4. даної угоди передбачено, що фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, тобто на 3006,41 доларів США. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Додаткова угода №014/29-00/78/3 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 014/29-00/78 від 11.04.2008 р., п.п. 6.1.-6.2., передбачає, що станом на дату укладення угоди фактична заборгованість по кредиту становить 131 445,72 доларів США, заборгованість, строк сплати якої настав, складає 8994,51 доларів США, у тому числі 1327,52 доларів США заборгованість з погашення суми кредиту та 7066,99 доларів США заборгованість з погашення процентів – заборгованість за процентами. Пунктом 6.3. даної угоди передбачено, що фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, тобто на 7066,99 доларів США, за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.

Згідно додаткової угоди №014/29-00/78/4 від 27.11.2009 р. до кредитного договору № 014/29-00/78 від 11.04.2008 р., на період з 30.11.2009 р. до 30.04.2010 р. – кредитні канікули, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати. Відповідно до п.п. 1.1.-1.3. даної додаткової угоди станом на дату укладення додаткової угоди щомісячний платіж становить 2349,21 доларів США, на період кредитних канікул щомісячний платіж зменшується до 0,00 доларів США, починаючи з 27.11.2009 р. кредитор змінює позичальнику строку сплати решти щомісячного платежу в сумі 2349,21 доларів США, а позичальник зобов’язується сплатити вказану суму в майбутньому відповідно до Графіка погашення кредитної заборгованості, що є додатком до цієї додаткової угоди та її невід’ємною частиною. Згідно п.2 даної угоди, на період з 27.10.2009 р. до 26.04.2010 р. включно сторони домовились здійснювати облік 50% від розміру щомісячного платежу за процентами на додатковому рахунку нарахованих процентів та змінити строк сплати позичальником даної частини щомісячного платежу по процентах.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була направлена претензія за вих. №С13-120-1-1/970 від 17.11.2012 р. про погашення суми заборгованості на ім’я ОСОБА_2 з вимогою про погашення боргу за кредитним договором. Проте, вимоги, заявлені в претензії, відповідачем виконані не були.

З копії розрахунку заборгованості по кредитному договору № 014/29-00/78 від 11.04.2008 року станом на 23.09.2013 р. на ім’я ОСОБА_2 вбачається, що відповідачем допущено заборгованість на загальну суму 195 236 доларів 96 центів США та 105708 грн. 46 коп., яка складається з наступного: 138 525,78 доларів США - заборгованість за кредитом; 56 711,18 доларів США - заборгованість за процентами; 77 231,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 28 476,50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документі в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У зв'язку з викладеним суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 195 236,96 доларів США та 105708,46 грн.

Також згідно зі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору в розмірі 3441,00 грн.

На підставі ст.526, 530, 533, 610, 612, 629, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-15, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, код за ЄДРПОУ 24197094, заборгованість за кредитним договором №014/29-00/78 від 11.04.2008 року у розмірі 195 236,96 доларів США (сто дев’яносто п’ять тисяч двісті тридцять шість доларів 96 центів США) та 105 708,46 грн. (сто п’ять тисяч сімсот вісім гривень 46 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, код за ЄДРПОУ 24197094, сплачену суму судового збору в розмірі 3441,00 грн.(три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. . »

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її ухвалення безпосередньо до апеляційного суду Луганської області та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Суддя

Біловодського райсуду ОСОБА_4