Вирок № 72341978, 14.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7427/17 н.п. 1-кп/415/212/18

ВИРОК

Іменем України

14 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Онофрейчук О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240002207 від 20.10.2017 у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, маючого на утриманні батька - інваліда ІІ групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.10.2017, у денний час доби, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебував за місцем мешкання своєї знайомої - ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1, де у нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1, під приводом вирішення особистих справ, переконавши останню у порядності своїх дій, взяв у потерпілої ОСОБА_3 велосипед марки «McKENZIE» модель «Hill 600», та того ж дня продав його до магазину «Маяк» ПП «ОСОБА_4» за адресою: АДРЕСА_3, за суму 1200 гривень, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/1384е від 20.11.2017 на суму 4433 гривень 33 копійки.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 23.10.2017, він, знаходячись за місцем мешкання своєї знайомої ОСОБА_3, під приводом вирішення особистих справ, переконавши останню у порядності своїх дій, взяв у потерпілої ОСОБА_3 велосипед марки «McKENZIE» модель «Hill 600», та того ж дня продав його до магазину «Маяк», отримавши за нього 1200 гривень. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити покарання у вигляді штрафу. Збитки відшкодував потерпілій у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання надала заяву, згідно якої просила судовий розгляд провести без її участі та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у шахрайстві, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, неодружений, має на утриманні батька - інваліда ІІ групи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 35), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 31, 33), не судимий (а.с. 37);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та повне відшкодування збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який працює, раніше не судимий, вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі у межах, передбачених санкцією частиною 1 статті 190 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного та повне відшкодування збитків, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який у судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не пред'явлений.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням у рамках даного кримінального провадження товарознавчої експертизи від 20.11.2017 №19/113/9-3/1384е, вартістю 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 35 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи від 20.11.2017 №19/113/9-3/1384е, вартістю 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 35 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко