Ухвала суду № 72340152, 21.02.2018, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1010/17

У Х В А Л А

21.02.2018 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.,

з участю секретаря Коломієць Л.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Красилівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року представник позивача ОСОБА_2 у інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 22 квітня 2009 року в с.Чернелівка Красилівського району Хмельницької області помер ОСОБА_5, сином якого є ОСОБА_1 Після його смерті нині покійна матір позивача ОСОБА_6 прийняла спадщину та 26.11.2009 отримала в Красилівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом. До складу спадщини увійшли: житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею 64,6 кв.м, розташований за адресою: с.Чернелівка, вул. Рибалка, 12 Красилівського району Хмельницької області; земельна ділянка загальною площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: с.Чернелівка, вул. Рибалка, 12; земельна ділянка загальною площею 2,1623 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Чернелівської сільської ради; грошовий вклад у ПАТ «Державний ощадний банк України». Після смерті матері 17.10.2016 ОСОБА_1 дізнався, що вона заповіла частину свого майна ОСОБА_3, а частину передала за спадковим договором. Відповідач після відкриття спадщини прийняла її та почала розпоряджатися майном. Натомість, 17.05.2017 ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги, звернувся до Красилівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, оскільки на момент відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем без реєстрації. Однак, державним нотаріусом ОСОБА_7 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на порушення строків для прийняття спадщини, а також видачу свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6

У ході судового засідання 10 січня 2018 року представник позивача ОСОБА_2, якого підтримав й позивач, звернувся до суду з клопотаннями про:

- витребування з Красилівської державної нотаріальної контори заяви ОСОБА_1 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 22.04.2009.

Ухвалою суду від 10.01.2018 було витребувано запитуваний доказ.

16.01.2018 на виконання ухвали суду з Красилівської державної нотаріальної контори надійшов лист за № 116/01-16, у якому зазначено, що заяву ОСОБА_1Є про прийняття спадщини надати неможливо в зв'язку з тим, що він такої заяви не подавав. Разом з тим суд звертає увагу на те, що не витребовував заяву про прийняття спадщини, а просив надати для дослідження в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якої державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У ході судового засідання 21 лютого 2018 року представник позивача ОСОБА_2, якого підтримав й позивач, повторно звернувся до суду з клопотанням про:

- витребування з Красилівської державної нотаріальної контори заяви ОСОБА_1 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 22.04.2009.

Відповідач та її представник не заперечили щодо задоволення клопотання.

Заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно стст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Зазначений у клопотанні представником позивача доказ необхідний для прийняття законного та обґрунтованого рішення в справі.

Враховуючи викладене, керуючись стст. 12, 13, 76, 77, 81, 84, 116, 118, 176, 177, 199, 352-355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 задовольнити.

Витребувати:

- з Красилівської державної нотаріальної контори заяву ОСОБА_1 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 22.04.2009, а не заяву про прийняття спадщини.

Витребуваний доказ подати до суду в строк до 13 березня 2018 року.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали; за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом; притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати суду докази.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд повертає її заявнику.

Суддя ОСОБА_8