Постанова № 72339412, 19.02.2018, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/74/18

Провадження №2-а/654/20/2018

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Данилевського М.А.,

за участю секретаря - Друговин В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 10.01.2018 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 01 грудня 2017 року, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганною Миколаївною (далі - відповідач) проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, внаслідок чого складений акт перевірки за № 531-ДК/672/АП/09/01/-17 у якому, серед іншого, зазначено, що на момент перевірки на земельній ділянці наявні залишки сільськогосподарської культури - соняшника, а також проведені заходи з посіву сільськогосподарської озимої культури на площі 17,2548 га.

За результатами перевірки відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2017 року № 531-ДК/0178П/07/а за ст. 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а 04 січня 2018 грудня винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 531/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 55 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 55 КУпАП, винесеною незаконно за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено, що земельна ділянка, договір про оренду якої був предметом перевірки, використовувалася з іншою метою, ніж під випасання худоби, а також з перевищенням повноважень, оскільки відповідач не мав право складати протокол про вчинене правопорушення та не має повноважень що притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва наділений, відповідно до ст. 244 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а від його імені: Головний державний інспектор сільського господарства, головні державні інспектори сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники, а також старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства.

Від відповідача 31.01.2018 до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №821/2021/17 за позовною заявою ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису. Ухвалою суду від 15.02.2018 в задоволені клопотання відмовлено.

Ухвалою від 15.01.2018 відкрито скорочене провадження по справі.

15.02.2018 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.02.2018 о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 19.02.2018 відмовлено в задоволені клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Херсонські області.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача в судове засідання відзиву на позов не надав. Тому справа розглядається за наявними у справ матеріалами

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення та правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах судом встановлено наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 01.12.2017 відповідачем в особі державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганною Миколаївною перевірено дотримання вимог земельного законодавства в частині дотримання умов договору оренди землі, зареєстрованою службою Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області 07.07.2015 №10310487 на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 26.06.2015 року № 21-271/43-15-СГ ОСОБА_2 надано в строкове платне користування на 7 років земельну ділянку площею 17,2548 га із земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для випасання худоби. Вказані обставини підтверджуються договором оренди.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 24.12.2014 №21-2060/18-14-СГ ПП «Югземсервіс» у 2015 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для випасання худоби площею 17,2548 га на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

На момент перевірки на земельній ділянці наявні залишки сільськогосподарської культури - сояшника, а також проведені заходи з посіву сільськогосподарської озимої культури. Тим самим, ОСОБА_2 не дотримано вимог пункту 15 договору оренди землі, вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі», пункту «і» статті 211 ЗК України, за що передбачена відповідальність за статтею 55 КУаАП.

28.12.2018 державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганною Миколаївною складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, зі змісту якого випливає, що при перевірці дотримання умов договору оренди землі, зареєстрованого реєстраційною службою Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області 07.07.2015 №10310487 на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, 01 грудня 2017 року встановлено наступні порушення: порушення правил використання земельної ділянки, розташованої на території Бехтерської сільської ради (за межами населеного пункту) на фіксованій площі 17,2548, землі сільськогосподарського призначення, запас, що є порушенням статті 211 Земельного кодексу України та статей 55 КУпАП (посилання на акт перевірки № 531-ДК/672/АП/09/01/-17 від 01.12.2017 в протоколі відсутнє).

За наслідками розгляду протоколу 04.01.2018 державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганною Миколаївною винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 55 КУпАП за порушення вимог п. «і» ст. 211 Земельного кодексу України, а саме: відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою. Накладено штраф у розмірі 170 грн.

Приписами статті 188 ЗК України унормовано, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови КМУ від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Останнє узгоджується з положенням про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 28, яке відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

У відповідності до преамбули Закону України (далі - Закон № 963-IV), цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV здійснюються шляхом, у т. ч. проведення перевірок.

Тому твердження позивача щодо відсутності повноважень у державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Г.М. на проведення перевірки є безпідставними, оскільки державний інспектор діяв в межах діючого законодавства та наданих законодавством повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 22 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до ст. 35 ЗК України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно п.п. 4 та 5 ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону земель», на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтованого інтенсивного використання земель.

Відповідно до п. 27 договору оренди, на частині орендованої земельної ділянки встановлено обмеження - охоронна зона вздовж об'єкта енергетичної системи ЛЕМ 10 кВ.

Як вбачається з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачеві для випасання худоби загальною площею 17,2548 га, будь-яких обмежень у використанні земельної ділянки не встановлено, а відомості про будь-які обмеження до Державного земельного кадастру не внесено. Ці обставини підтверджуються відомостями Державного земельного кадастру.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.25 Закону України від 22.05.2003 №858-IV, власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель, передбачених проектом землеустрою.

Відповідно до статей 181 - 183 ЗК України землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів. Основними завданнями землеустрою є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Згідно зі статтею 184 ЗК Укрїни землеустрій передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Державним інспектором не спростовано можливості відтворення проведення заходів з посіву сільськогосподарської озимої культури властивостей земельної ділянки як пасовища, у тому числі і шляхом проведення заходів з посіву сільськогосподарської озимої культури. Як наслідок, - у матеріалах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не визначено жодної правової норми, яка б забороняла вчинення таких дій, як і не доведено, що земельна ділянка засіяна з метою збору врожаю, а не для вирощування кормових культур для випасання худоби.

Виходячи з правового аналізу вказаних вище норм права та співставляючи їх з правовідносинами сторін, суд дійшов висновку, що проведення на земельній ділянці заходів з посіву сільськогосподарської озимої культури, не є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, а земельна ділянка при цьому залишається земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та такою, що використовується для випасання худоби.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.25 Закону України від 22.05.2003 №858-IV, власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель, передбачених проектом землеустрою.

Таким чином, норми законів, які на думку відповідача було порушено позивачем при використанні зазначеної вище земельної ділянки - є бланкетними. До того ж ні в акті перевірки, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач не вказує, які саме відхилення у використанні земель порушено позивачем при обробітку земельної ділянки та яким проектом землеустрою такі обмеження встановлені.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 55 КУпАП, складається в обов'язковому порядку та є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, якщо вони є, але вказані вимоги закону відповідачем не були дотримані.

У вказаній постанові не зазначені конкретні обставини вчинення правопорушення: не зазначено суть правопорушення, а саме, в чому полягало відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що відповідачем по справі не було надано доказів на підтвердження адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, не доведено належними та допустимими доказами використання орендованої земельної ділянки з іншою метою, ніж для випасання худоби.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підставою для накладення адміністративного стягнення на позивача (згідно постанови від 04.01.2018) є порушення п. «і» ст. 211 Земельного кодексу України, а саме відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою (при цьому якого саме проекту в постанові не зазначено, не конкретизовано та індентифіковано). В чому полягає відхилення від проекту землеустрою взагалі не зазначено. Як зазначено в постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за згадане порушення передбачена відповідальність згідно з статтею 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналіз змісту статті 55 КУпАП дає підстави для висновку, що згадана стаття містить два самостійних складу адміністративних правопорушень: частина 1 статті 55 - відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою та частина 2 статті 55 - використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Натомість в постанові про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не зазначено частину статті 55 КУпАП, що не дає можливості визначити, за яке саме правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

В порушення вимог ч. 2 ст.77 КАС України, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, не навів доводів та не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови з вищевказаних підстав.

Суд вважає, що задоволення вимог позивача про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення повністю захищають його права, тому визнання постанови протиправною є недоцільним.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору. Враховуючи викладене, сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу.

На підставі ст.ст. 288, 289 КУпАП, керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни (м. Херсон, вул. Університетська, 136-а) про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову № 521/0/92-17-ДК/0174По/08/01/-17 від 04.01.2018 державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення за ст. 55 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. Закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Голопританський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. А. Данилевський