Ухвала суду № 72339375, 20.02.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/20192/17

н/п 1-кс/766/2014/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого слідчого судді – Радченко Г.А.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Бугрименко Д.В.,

слідчого – Федотченко В.В.,

захисника – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням в якому просив: застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що 20.11.2017 року близько 21.30 години ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, проникли через паркан на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: Херсонська область, Білозерський район, смт. Білозерка, вул. Соняшна, 30, де здійснили напад на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, що виразилось у нанесенні ударів руками в область голови, від яких потерпілий впав на підлогу. В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 через відчинені потерпілим двері, проникли до житла ОСОБА_8, затягнувши останнього до будинку, де продовжили нанесення останньому тілесних ушкоджень в область голови, в результаті чого спричинили ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1399 від 22.12.2017 року тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійної рани голови, закритого перелому кісток носа, синців обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули короткочасний розлад здоров’я, а також синця шиї, який відноситься до легких тілесних ушкоджень та з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, яке виразилось у погрозі застосування предметів, ззовні схожих на пістолет та ніж, заволоділи майном потерпілого, а саме: грошовими коштами в розмірі 2000гривень, грошовими коштами в розмірі 100 доларів США, які станом на 20.11.2017 року складають 2649,9 гривень, золотою ладанкою, вагою 1,5 грамів, 585 проби, вартістю 1645,17 гривень, золотою печаткою, вагою 10 грамів, вартістю 10000 гривень, золотим ланцюжком, вагою 8,21 грам, 585 проби, плетіння бісмарк, вартістю 5338,23 гривень, в результаті чого заподіяли ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 21633,3гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

15.02.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 05.12.2017 року; висновком судово-медичної експертизи № 1399 від 22.12.2017 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст. 260 КПК України відносно ОСОБА_7 від 12.01.2018 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст. 260 КПК України відносно ОСОБА_3 від 12.01.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.11.2017 року.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за який санкція передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисного злочину проти власності, за місцем реєстрації не проживає, не одружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків та відсутність законних джерел доходу, у зв’язку з чим та враховуючи ту обставину, що підозру обґрунтовано вагомими доказамиіснують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; матиме можливість знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, попередження спроб перешкодити кримінальному провадженню в інший спосіб; а також вчинити інші кримінальні правопорушення. При цьому, запобігти існуючим ризикам, зазначеним вище, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з обставин викладених у ньому.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з дружиною та дітьми. Вказаний будинок належить батькам його дружини. Він неофіційно працює на СТО у Білозерці та має дохід 8000-10000 грн. на місяць. Його дружина також працює неофіційно. Частково визнав свою причетність до злочину, в якому підозрюється, пояснивши, що він дійсно застосував до потерпілого насильство, але не брав його майно. Просив не застосовувати до нього тримання під вартою.

Захисник – адвокат ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що підозра ґрунтується на непрямих доказах. Крім того, ризики відсутні, оскільки його підзахисний має місці соціальні зв’язки та завжди з’являється на виклики слідчого. Просив застосувати до ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання.

Потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що він надав за проханням родичів підозрюваного розписку про часткове відшкодування шкоди та клопотання до суду про не застосування до ОСОБА_3 та Чіхуна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки йому пообіцяли в подальшому повне відшкодування витрат на лікування. Також підтвердив достовірність наданих ним показів слідчому щодо факту заволодіння його майном.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: …… до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Судом встановлено, що 15.02.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 05.12.2017 року; висновком судово-медичної експертизи № 1399 від 22.12.2017 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст. 260 КПК України відносно ОСОБА_7 від 12.01.2018 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи, передбаченої ст. 260 КПК України відносно ОСОБА_3 від 12.01.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.11.2017 року.

Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри та відсутності ризиків слідчий суддя вважаєнепереконливими, так як зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого корисливого злочину, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочину проти власності, офіційно не працевлаштований та не має законного джерела доходу, що свідчить про існування ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 за місцем реєстрації не проживає, і з огляду на тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винним, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику того, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Доказів наявності інших ризиків прокурором не надано.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому клопотання захисника підозрюваного не підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи, що визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, є правом, а не обов’язком суду, слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_3 можливо визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та запобігання вищезазначеним ризикам.

Враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава має бути визначена в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 140960 грн. (тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваногоОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та покласти на нього наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-205, 207, 208, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою».

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу до 13.04.2018 року (включно).

Визначити заставу у розмірі 140960 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати ОСОБА_3прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та покласти на нього наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13.04.2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Херсонського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Херсонській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Херсонського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави, ОСОБА_3 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_11